Рішення № 22127179, 23.03.2012, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 607/2-433/2011 Номер рядка звіту 26 РІШЕННЯ

Іменем України

"23" березня 2012 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

          в складі:           головуючої - судді                                                   Прищепи Т.П.

                    при секретарі                                                            Калантарян Л.М.

                              з участю представника позивача                              ОСОБА_1

                              представника відповідачки                                        ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ємільчине цивільну справу за позовом ПАТ комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, –

в с т а н о в и в:

          Відповідно до укладеного договору № ZRZ0AA00002223 від 13.02.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк»зобов?язався надати ОСОБА_3 кредит у розмірі 28905,47 доларів США на термін до 11.02.2011 року, а ОСОБА_3 зобов?язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених договором.

Згідно умов договору у випадку порушення зобов?язань за кредитним договором, відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

          Відповідачка порушила умови договору та не виконала належним чином зобов’язання за договором з ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме не повертає вказані кошти.

          Станом на 22.08.2011 року відповідачка має заборгованість за кредитним договором в сумі 42392,05 (Долар США), яка складається з наступного:

          - 19615,40 (Долар США) –заборгованість за кредитом;

          - 450,53 (Долар США) –заборгованість по процентах за користування кредитом;

          - 463,91 (Долар США) –заборгованість по комісії за користування кредитом;

          - 19813,67 (Долар США) –пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором;

          а також штрафи відповідно до договору:

          - 31,37 (Долар США) –штраф (фіксована частина);

- 2017,18 (Долар США) –штраф (процентна складова).

27.12.2011 року на заявлений ПАТ КБ «ПриватБанком»позов ОСОБА_3 надіслала заперечення в якому зазначила, що при укладенні спірного кредитного договору була відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України, яка б дозволяла використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні кредитного договору № ZRZ0AA00002223 від 13.02.2008 року. Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що згідно з ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня... Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює загальні вимоги до здійснення комерційними банками банківських операцій та передбачає для вчинення яких слід отримати банківську ліценцію та письмові дозволи.

Відповідачка вважає, що законодавством не було надано права здійснювати використання готівкової іноземної валюти при здійсненні платежів за спірним договором кредиту та внесення плати за користування кредитом на користь ПАТ КБ «Приват Банк»шляхом внесення доларів США в касу ПАТ КБ «Приват Банк». Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК України є оспорюваним, тому на думку відповідачки, кредитний договір № ZRZ0AA00002223 від 13.02.2008, відповідно до якого був виданий кредит в розмірі 28905,47 доларів США у відповідності до статей 203, 215 та 227 ЦК України с недійсним, а згідно частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочнн не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, зіславшись на матеріали цивільної справи.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов визнав, просив суд звільнити відповідачку від сплати пені за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково з слідуючих підстав.

13.02.2008 року сторони уклали договір № № ZRZ0AA00002223 згідно якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 28905,47 (Долар США) на термін до 11.02.2011 року.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідачка частково виконала умови договору в результаті чого допустила заборгованість по кредиту, відсотках, комісії та пені за користування кредитом, це підтверджує розрахунок суми заборгованості доданий до матеріалів справи. Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, тому є підстава стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, відсотках та комісії за користування кредитом.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір пені може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за кредитом становить 19615,40 (Долар США), а заборгованість по пені за несвоєчасність виконання зобов?язань по кредитному договору становить 19813,67 (Долар США), отже суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 198,27 (Долар США).

Відповідно до п. 14.9 умов договору, при порушенні будь –якого грошового зобов?язання за договором понад 30 календарних днів, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов?язується сплатити штраф у розмірі 250 грн. плюс 5 % від суми невиконаного зобов?язання, тому підлягає стягненню з відповідачки штраф у фіксованій частині та процентній складовій.

Посилання відповідачки в запереченні на позов про відсутність індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка б дозволяла використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні кредитного договору № ZRZ0AA00002223 від 13.02.2008 року не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки згідно з ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Незважаючи на загальне правило на заборону використання на території України валюти іншої ніж гривні, такій дозвіл, а саме: використання готівкою чи безготівкової іноземної валюти на території України надається фінансовим установам при отриманні ліцензії НБУ.

ПАТ КБ «ПриватБанк»має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з на дання кредитів в іноземній валюті (а.с. 21-22). Банком, при укладанні кредитного договору від 13.02.2008 року, дотримані всі вимоги, встановлені чинним за конодавством та Законом України «Про захист прав споживачів». Підписання кредитного договору свідчить про намір сторін прийняти на себе права та обов'язки, зазначені у договорі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належ ній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов кредитного договору є підписання договору, ПАТ КБ «ПриватБанк»свої зобов?язання за кредит ним договором виконав, надавши ОСОБА_3 кредит, чого остання не заперечує. Згідно з ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до до сягнутої з контрагентом домовленості. Статтею 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

ОСОБА_3 згідно з ч. 2 ст. 1056 ЦК України, мала право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця. Окрім того, відповідно до п. 6 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів», у неї існувала можливість в 14-денний термін відмовитись від кредиту, проте цим правом відповідачка не скористалась, отже, оцінюючи всі фінансові ризики, ОСОБА_3 не відмовилася від отримання кредитних коштів саме в валюті доларі США, крім того, ніщо не перешкоджало отримати кредит у національній валюті. Відповідачка починаючи з моменту укладання договору належним чином виконувала умови кредитного договору та сплачу вала платежі по кредиту та відсоткам, не оспорюючи договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені нею та документально підтверджені судові витрати, тому підлягає стягненню з відповідачки судовий збір та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи, оскільки позов подавався до суду до набрання законної сили Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1050, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 174, 212-215, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд, -

в и р и ш і в:

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, жительки вул. Шевченка, буд. 47, смт Ємільчине Житомирської області, ІНН НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанку»: заборгованість по кредиту, відсотках, комісії, пені та штрафу в розмірі 42193,78 (доларів США), що за курсом 7,97 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 14.10.2011 року складає 336284 (триста тридцять шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 43 коп., кошти перерахувати на: р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанку»судові витрати в сумі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп. –судового збору та витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи, кошти перерахувати на: р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

          Копію рішення суду направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Ємільчинський районний суд, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя:ОСОБА_4