Вирок № 22125201, 21.03.2012, Підволочиський районний суд Тернопільської області

1/1912/28/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року           

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючої судді Кузьменко І.О.

при секретарі Сівчук Т.А.

з участю прокурора Дзюбинського А.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з освітою середньою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей: Наталію,14.03.1996р.н., Іванну,12.02.1999р.н., Артура,22.08.2010р.н., без місця реєстрації, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,-

за ч.1 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2011р. біля 19-30год. підсудний ОСОБА_2 знаходився у житловому будинку у с.Мислова Підволочиського р-ну по вул.Надзбручанській,2, належному гр.ОСОБА_3 При цьому у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна: мобільного телефону марки «Samsung C3050. Скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_3 була відсутньою у приміщенні кухні, ОСОБА_2 з кухонного столу шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрав належний гр..ОСОБА_3 вказаний мобільний телефон, залишкова вартість якого становить 339,27гр., у якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар»вартістю 25гр., та флеш-карта пам»яті «microSd»вартістю 100гр. З місця злочину підсудний із викраденим зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 464,27гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав повністю і пояснив, що 04.12.2011р. перебував у будинку, належному гр..ОСОБА_3, в якості гостя, т.я. у селі був празник. Він часто заходив на кухню і бачив що там знаходився мобільний телефон. У зв»язку із скрутним матеріальним становищем вирішив його вкрасти і ввечері, скориставшись тим, що у приміщенні кухні нікого не було, він таємно викрав телефон і з будинку пішов. У подальшому на вулиці смт.Підволочиська викрадений телефон він продав одній жінці за 75 гривень, за які купив собі взуття. Заподіяну шкоду зобов»язався відшкодувати, коли заробить гроші.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що підсудний являється її старим знайомим, котрий часто у неї гостював. 04 грудня також був як гість і допомагав їй на кухні і бачив що там лежав її телефон. Увечері через 30 хв. після того як він пішов, вона виявила пропажу мобільного телефону і відразу запідозрила у крадіжці ОСОБА_2 Цивільний позов підтримала і пояснила що телефон був куплений нею за 700гр., просить винного суворо не карати.

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в ході попереднього слідства і підтверджували його винність у вчиненні злочину згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Висновком експерта №6-81/12 від 16.02.2012р. залишкова вартість мобільного телефону марки станом на 04.12.2011р. може становити 339,27гр.(а.с.24-26).

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №26 ОСОБА_2 за теперішнього часу страждає на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, по своєму психічному стану здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними. В період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння страждав на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними у той час, до якого відносяться інкриміновані йому діяння. ОСОБА_2 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (а.с.37-38).

Проаналізувавши наведене у сукупності, суд вважає вину підсудного у вчиненому доведеною повністю. Його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу його, що він характеризується позитивно. Пом’якшуючою вину обставиною суд вважає щире розкаяння у вчиненому, сприяння розкриттю злочину, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, винний вперше притягується до кримінальної відповідальності, тому суд вважає призначити покарання у вигляді громадських робіт.

Потерпіла ОСОБА_3 подала цивільний позов про стягнення із підсудного матеріальної шкоди на суму 750 гривень, у яку входить: 700гр. вартість телефона, карточка мобільного оператора вартістю 35 гр., та кошти на рахунку у сумі 15гр. оскільки ОСОБА_2 повністю погодився із позовними вимогами, то суд вважає цивільний позов задовільнити.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

- вісімдесят годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов задовільнити. Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 у відшкодування заподіяної шкоди сімсот п»ятдесят гривень після набрання вироком чинності.

Стягнути із ОСОБА_2 судові витрати: триста сімдесят п»ять гривень 20 копійок за проведення товарознавчої експертизи, котрі перерахувати в УДК в Тернопільській області р/р 31256272210463 МФО 838012, код ЕДРПОУ 24524727 з відміткою щодо призначення платежу: «Для НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області за виконання експертизи –після набрання вироком чинності.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя