Рішення № 22121372, 26.03.2012, Центральний районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/802/2012

26.03.2012 рокум. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Іщенка І.В., при секретарі Бажиній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором кредиту

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до відповідачів з зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (далі Банк) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 805/2008/840-ПК/ЦО/7 від 23 січня 2008 року (далі Договір), за умовами якого надано кредит для використання коштів на споживчі потреби у сумі 14277,23 доларів США строком до 20 січня 2015 року, з оплатою 14,15% річних за користування кредитними коштами. Пояснює, що загальна сума позичкової заборгованості склала 233808,79 гривень. У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, було укладено Договір з ОСОБА_2, згідно якого поручитель відповідає перед кредитором за не виконання зобовязань по кредитному договору. Додає, що на цей час заборгованість відповідачів перед позивачем не погашена, чим обґрунтовує вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, а також судові витрати.

Представник позивача вимоги позову підтримав, надав листа про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 36).

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 38-39).

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статі 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 1050 Цивільного кодексу України у разі не своєчасного повернення суми позики, позичальник зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України «боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором».

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір, за яким ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі потреби у сумі 14277,23 доларів США строком до 20 січня 2015 року, з оплатою 14,15% річних за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору поручителем виступає ОСОБА_2 (а.с. 9-17).

Згідно пункту 2 Договору позичальник зобовязаний погашати кредит рівними частинами, та проценти за його використання.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобовязань за Договором щодо погашення заборгованості за кредитом в розмірі 12853,86 доларів США, що еквівалентно 102599,77 гривень, простроченими відсотками 3086,55 доларів США, що еквівалентно 24660,92 гривень, станом на 30 грудня 2011 року (а.с. 5).

Всупереч вимогам статті 60 Цивільного процесуального кодексу України доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів пеню в розмірі 473,49 доларів США (3783,09 гривень) за несвоєчасне виконання зобовязань по кредитному договору.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до умов Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного повернення кредиту та процентів Позичальник сплачує позикодавцю за кожен день прострочення платежів пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми (пункт 5 Договору).

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 3783,09 гривень станом на 30 грудня 2011 року підлягає стягненню з відповідачів, оскільки підтверджується матеріалами справи та визнана судом обґрунтованою (а.с. 5).

Крім того, позивачем заявлена позовна вимога також про стягнення штрафу за порушення зобовязання по кредиту у розмірі 1427,72 доларів США, 5710,89 доларів США, 5710,89 доларів США (102628,87 гривень) (а.с. 5).

Згідно з пункту 5.2 Договору при порушенні позичальником зобовязань по погашенню процентів, кредитних коштів позичальник сплачує Банку додатково штраф.

За приписами пункту 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення штрафу за порушення зобовязання також підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 553-554 ЦПК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники якщо за договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або в повному обсязі.

Викладене також вбачається з Договору, укладеного між Банком та ОСОБА_2, за якими передбачена солідарна відповідальність відповідача за Договором.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до статті 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі статей 524, 526, 533, 546, 554, 611, 612, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 58-60, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором кредиту задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (ЄРДПОУ 20025456, м. Київ, вул. Артема, 15), заборгованість за договором кредиту № 805/2008/840-ПК/ЦО/7 від 23 січня 2008 року у розмірі 233808 (двісті тридцять три тисячі вісімсот вісім) гривень 79 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом, процентів, пені та штрафу, а також судові витрати в розмірі 2338,09 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя