ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 березня 2012 року № 2а-14491/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомБлагодійної організації «Благодійна місія «Промінь Надії»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
проскасування податкового повідомлення-рішення
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва.
Ухвалою суду від 13.10.11р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду на 08.11.11р.
Розгляд справи 08.11.11р. відкладався до 24.11.11р. у звязку із неявкою в судове засідання представника позивача.
В судове засідання 24.11.11р. учасники судового розгляду не зявились, у звязку з чим розгляд справи відкладався до 08.12.11р.
В судових засіданнях 08.12.11р. та 22.12.11р. оголошувалось перерви у звязку із необхідністю отримання додаткових доказів по справі та пояснень сторін.
В судове засідання 17.01.12р. відповідач до суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до якого відповідач знаходиться за адресою, на яку судом надсилались ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки виклики.
У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Представник позивача, щодо розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.
У звязку із наведеним судом у судовому засіданні 17.01.12р. прийнято рішення про розгляду справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Позивачам заявлено вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва від 29.07.11р. за № 0001982320, а також щодо скасування Акту від 15.07.11р. за № 193/23-20/36476312 про проведення позапланової виїзної перевірки.
Ухвалою суду від 01.03.12р. провадження в частині скасування акту перевірки закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку Благодійної організації «Благодійна місія «Промінь Надії»з питань використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2011р. по 01.07.2011р.За результатами перевірки складено акт від 15.07.11р. за № 193/23-20/36476312. (далі за текстом - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу»та пп.4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”, в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011року на загальну суму 35270,24грн.
Всього податковим органом під час проведення перевірки було досліджено цільове використання 3-х вантажів гуманітарної допомоги вагою нетто 114168кг.:
-Згідно з витягом із протоколу засідання Комісії від 03.03.11 № 26/ГД-2987/К вага нетто гуманітарного вантажу (одяг, взуття, сумки, тканини, постільна білизна) складала 39 400 кг. Фактично, БМ «Промінь надії»на підставі дарчого документу компанії KSM KOBAL SALES&MARKETING LTD (Канада) від 23.02.2011, інвойсів від 23.02.11 №15/2011(A), №16/2011(A), №17/2011(A), та згідно ВМД від 17.03.11 №433597, від 17.03.11 №433598, від 29.03.11 №433612 отримано гуманітарний вантаж вагою нетто 38068 кг, який складався із взуття (босоніжки жіночі, туфлі жіночі, тапочки домашні). Вартість такого вантажу згідно ВМД складає 141 080,94 грн.
-Згідно з витягом із протоколу засідання Комісії від 17.03.11 № 26/ГД-11479 вага нетто гуманітарного вантажу (одяг, взуття, сумки, тканини, постільна білизна) складала 39 400 кг. Фактично, БМ «Промінь надії»на підставі дарчого документу компанії KSM KOBAL SALES&MARKETING LTD (Канада) від 09.03.2011, інвойсів від 09.03.2011 №18/2011(A) №19/2011(A) №20/2011(A), та згідно ВМД від 01.04.2011 №433630, від 08.04.11 №433641, від 12.04.11 №433642 отримано гуманітарний вантаж вагою нетто 36550 кг, який складався із взуття (тапочки домашні, туфлі жіночі, кросівки). Вартість такого вантажу згідно ВМД - 137 306,27грн.
- Згідно з витягом із протоколу засідання Комісії від 07.04.11 № 26/ГД-2997/К вага нетто гуманітарного вантажу (одяг, взуття, тканини, сумки, постільна білизна) складала 39 600 кг. Фактично, БМ «Промінь надії»на підставі дарчого документу компанії KSM KOBAL SALES&MARKETING LTD (Канада) від 15.03.11, інвойсів від 15.03.11 №21/2011(A), №22/2011(A), №23/2011(A) та згідно ВМД від 20.04.11 №433648, від 16.05.11 №433677, від 16.05.11 №433678 отримано гуманітарний вантаж вагою нетто 39550 кг, який складався із взуття (босоніжки жіночі). Вартість такого вантажу згідно ВМД - 177 306,03 грн.
Перевіркою встановлено порушення статті 11 Закону України “Про гуманітарну допомогу” в частині недотримання порядку ведення обліку гуманітарної допомоги, що не дає можливості підтвердити її використання за цільовим призначенням, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35270,24грн., в т.ч. за І квартал 2011 року - на 35270,24грн.
В ході проведення перевірки встановлено, що гуманітарна допомога була розподілена згідно зі звітом розподілу гуманітарної допомоги між набувачами-юридичними особами та безпосередньо набувачам-фізичним особам під час благодійних акцій. Організацією не забезпечено ведення обліку отриманого (зокрема РГУАПЦ «Успіння Богородиці», БО «Ярослав Мудрий») гуманітарного вантажу в розрізі номенклатур товарів. Під час видачі набувачам гуманітарних товарів різних видів позивачем було оформлено накладні без розмежування в них предметів гуманітарної допомоги по вазі та номенклатурі.
Крім того, перевіркою встановлено, що БО “Промінь Надії ” фактично здійснювала діяльність в межах Київської, Сумської, Житомирської, Луганської, Дніпропетровської областей та районів м. Києва
В акті перевірки зазначено, що в порушення ст. 11 Закону України “Про гуманітарну допомогу” позивачем не дотримано порядку ведення обліку гуманітарної допомоги, що не дає можливості підтвердити використання її за цільовим призначенням. Крім того, не забезпечено ведення обліку та видачі предметів гуманітарного вантажу згідно з їх номенклатурою та кількістю; Також, оскільки здійснено передачу частини гуманітарного вантажу набувачам фізичним особам, ідентифікувати яких неможливо, відповідач вважає, що підтвердити цільове використання гуманітарної допомоги БО “ Промінь Надії ” неможливо.
Перевіркою зроблено висновок, що БО «БМ «Промінь Надії»не включено до бази оподаткування дохід від безоплатно отриманих товарів (гуманітарної допомоги, використаної не за цільовим призначенням) на загальну суму141080,94грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 1 квартал 2011р. на загальну суму 35270,24 грн.
Крім того, БО «БМ «Промінь Надії»не подано у законодавчо встановлені терміни до податкового органу заяву про реєстрацію платником ПДВ у зв'язку з досягненням суми від здійснення операцій з постачання товарів у 300 тис. грн. Таку заяву БО «БМ «Промінь Надії»мав подати не пізніше 10.05 2011р.
У вязку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень законодавства Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва 29.07.11р. винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 яким позивачу донараховано зобовязання з податку на прибуток в сумі 35271,24грн. в тому числі штрафні санкції в розмірі 1 грн.
Позивач не погоджується з таким рішенням податкового органу у звязку з чим звернувся до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.
Згідно із частиною другою статті 11 Закону України “Про гуманітарну допомогу” відповідні комісії з питань гуманітарної допомоги та органи державної податкової служби здійснюють контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 зазначеного Закону бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Частиною четвертою статті 6 Закону України “Про гуманітарну допомогу”, встановлено, що якщо кошти або товари (роботи, послуги), звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога, було використано не за цільовим призначенням, вони вважаються доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України.
Зі змісту зазначених норм права вбачається, що якщо кошти або товари (роботи, послуги), звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога, було використано не за цільовим призначенням, а також у разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання такої допомоги, вони вважаються доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України.
Таким чином законодавством чітко передбачено, що гуманітарна допомога вважається доходом і оподатковуються відповідно до законодавства України, тільки у випадку її використання не за цільовим призначенням та у разі відсутності обліку щодо її отримання та цільового використання. Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону “Про благодійництво та благодійні організації” від 16.09.97 р. № 531/97-ВР зі змінами та доповненнями, благодійна діяльність це добровільна безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності, а благодійна організація недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно з цим Законом.
Набувачами благодійної допомоги є фізичні та юридичні особи, які потребують і отримують благодійну допомогу.
З метою здійснення благодійної діяльності благодійні організації мають право самостійно вирішувати питання про надання благодійної допомоги її набувачам, використовувати цільові пожертвування, що надаються благодійниками на реалізацію благодійної програми згідно з умовами цього пожертвування; постійно визначати форми, об'єкти, суб'єкти та обсяги благодійної допомоги тощо.
Статтею 18 Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” передбачено право благодійної організації укладати відносно майна та коштів, які є у її власності, будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям і законодавству України.
Перелік основних напрямів благодійництва та благодійної діяльності наведено у ст. 4 Закону України “Про благодійництво та благодійні організації”, в якій зазначається, що благодійна діяльність здійснюється, зокрема, шляхом поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також надання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів; сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступу всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості.
Цією статтею також установлено, що конкретні напрями благодійництва та благодійної діяльності визначаються благодійниками і статутами (положеннями) благодійних організацій.
Благодійні фонди та благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, включаються до Реєстру неприбуткових організацій та установ згідно з абзацом “б”пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) та, відповідно, у разі отримання ними доходів, визначених пп. 7.11.3 цього пункту, вони звільняються від оподаткування податком на прибуток.
Суд звертає увагу, що БО «БМ «Промінь Надії»є неприбутковою організацією та включена ДПІ у Святошинському районі м. Києва до Реєстру неприбуткових організацій та установ рішенням від 14.05.2009р. №11/15-533. У періоді, що перевірявся, БО “«БМ «Промінь Надії» не була зареєстрована як платник податку на додану вартість.
Згідно Статуту Благодійної Організації «БМ «Промінь Надії»є благодійною організацією, що створена з метою здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства, сприяння формуванню і поширенню в суспільстві високої християнської моралі, ідеалів гуманізму, християнської просвіти, практичного милосердя і благодійністю тощо.
Предметом діяльності Організації, зокрема, є поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також надання допомоги людям, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів; сприяння в організації доставки гуманітарної допомоги багатодітним та малозабезпеченим сімям , дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, інвалідам, пенсіонерам, громадянам, які постраждали в результаті екологічного і стихійного лиха, міжнаціональних та міжрелігійних конфліктів та іншим особам, які потребують надання допомоги у звязку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким матеріальним становищем.
Таким чином, судом встановлено, що Благодійна організація «БМ «Промінь Надії»зареєстрована як неприбуткова організація відповідно до п. 7.11 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, вищевказані операції з передачі гуманітарної допомоги відповідають статутним цілям благодійної організації, а отже не підлягає оподаткуванню податком на прибуток.
Відповідачем в акті перевірки безпосередньо зазначено про те, що в якості регістрів синтетичного обліку надходження та використання гуманітарної допомоги, які ведуться позивачем, було надано книгу у вигляді оборотно - сальдових відомостей по рахунках бухгалтерського обліку 281 та 48 помісячно та в якості регістрів аналітичного книгу аналітичного та кількісного обліку, контролю розподілу гуманітарної допомоги, а також книгу обліку та контролю отримання, використання благодійної допомоги.
Отже, відповідач безпосередньо в акті встановив факт того, що позивачем ведеться облік щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги.
Посилання відповідача на порушення позивачем порядку ведення зазначеного обліку, як на підставу для визнання гуманітарної допомоги доходом та її оподаткування є необґрунтованими, з огляду на таке.
Так, підпунктом 1.1 пункту 1 наказу Міністерства фінансів України "Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги" № 298 від 14.12.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.1999 за № 915/4208, встановлено, що передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо).
В той же час, вказаним п.1.1. Порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги не визначено вичерпного переліку і видів відповідних видаткових документів якими оформлюється видача гуманітарної допомоги в цілях бухгалтерського обліку.
Отже, передача гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо), та чинним законодавством не встановлено жодних додаткових вимог щодо оформлення передачі гуманітарної допомоги.
З наявних в матеріалах справи протоколів Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, ВМД, планів розподілу гуманітарної допомоги, звіти розподілів гуманітарної допомога, накладних довіреностей, актів використання благодійної допомоги, вбачається що позивач отримав вантаж (гуманітарну допомогу) та передав її в подальшому організаціям, які визначені у планах розподілу гуманітарної допомоги та звітах розподілу гуманітарної допомоги.
У відповідності до ч. 1. ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Тому, твердження відповідача про необхідність наявності видаткових накладних або відомостей саме з реквізитами документів фізичних осіб набувачів гуманітарної допомоги, є безпідставним. В той же час, свої видаткові операції з розповсюдження гуманітарної допомоги позивач оформлював відповідними актами використання благодійної допомоги за період перевірки, які долучені до матеріалів справи. Оскільки Порядок не визначає вичерпного переліку, видів, та змісту видаткових документів (зазначено “тощо”), то відповідні акти використання благодійної допомоги позивача, на думку суду, є належними та допустимими доказами використання благодійної допомоги в розумінні ст.11 зазначеного вище Закону і положень Порядку.
Щодо юридичних осіб набувачів, то позивачем надано до суду копії накладних і довіреностей, які підтверджують цільове використання гуманітарної допомоги. Джерелом назви товарів в накладних, які виписувала БО «БМ «Промінь Надії», є дані вантажно-митних декларацій, в кожній накладній вказана вага виданого товару.
Таким чином, у позивача наявні документи, які дають змогу зробити висновок про використання гуманітарної допомоги за її цільовим призначенням та підтверджують здійснення позивачем обліку щодо отримання та цільового використання такої допомоги.
Посилання відповідача на те, що неможливо підтвердити цільове використання гуманітарної допомоги у зв'язку із наявністю фактів передачі гуманітарної допомоги не ідентифікованим особам, яке ґрунтується на тому, що позивачем не надано жодних журналів, відомостей, інших документів, які дають змогу ідентифікувати кінцевих набувачів - фізичних осіб, є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством встановлено що передача гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо), при цьому, особу не зобовязано вести такий облік з фіксуванням персональних даних фізичних осіб, яким надається така допомога.
Необґрунтованість посилання відповідача як на порушення цільового використання гуманітарної допомоги на те, що позивач є місцевою благодійною організацією, яка поширює свою дію на місто Київ та Київську область, а гуманітарна допомога була розподілена в межах Київської, Сумської, Житомирської, Луганської, Дніпропетровської областей та районів м. Києва, зумовлюється тим, що з наданих відповідачем документів вбачається, що при визначенні цільового використання гуманітарної допомоги не було передбачено, що вона може використовуватись лише в міста Київ та Київської області.
З огляду на викладене, та враховуючи той факт, що відповідачем не наведено жодного обґрунтованого підтвердження нецільового використання гуманітарної допомоги, а позивачем надано документи на підтвердження цільового використання отриманої гуманітарної допомоги, суд дійшов висновку про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про те, що гуманітарна допомога надана позивачу є доходом та повинна оподатковуватись відповідно до законодавства.
Таким чином відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем статті 11 Закону України “Про гуманітарну допомогу” та підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та виніс податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 29.07.2011.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 3 грн. 50 коп.
Керуючись вимогами статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва № НОМЕР_1 від 29.07.2011р.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Смолій І.В.
Судове рішення № 22119359, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 01.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14491/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: