Постанова № 22119177, 28.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2012 року 11:00 № 2а-128/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмову провадженні адміністративну справу

за позовом

в інтересах держави в особі Першого заступника прокурора Печерського району м. Києва

Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області

доПублічного акціонерного товариства «Український зональний науково дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП»

простягнення штрафних санкцій в розмірі 17000, 00 грн. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Перший заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області (далі по тексту позивач, Комісія) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» (далі по тексту відповідач, ПАТ «КИЇВЗНДІЕП») про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою від 03.08.2011р. № 1136-КУ Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відповідача за не опублікування регулярної річної інформації за 2010 рік в офіційному друкованому видання, застосовано санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000, 00 грн.

На момент звернення до суду вказана сума штрафу відповідачем сплачена не була, в звязку з чим та враховуючи приписи статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996р. № 448/96-ВР позивач просив стягнути її у примусовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 січня 2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та зобовязано позивача до 20 січня 2012 року подати додаткові докази по справі, а відповідача, протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі подати заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

20 січня 2012 року позивачем через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подані додаткові документи по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 9 лютого 2012 року.

Судове засідання, призначене на 9 лютого 2012 року, судом відкладалось на 20 лютого 2012 року за клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 20 лютого 2012 року зявились представники прокуратури та відповідача. Позивач у судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 20 лютого 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні та зобовязав представника відповідача у строк до 24 лютого 2011 року надати письмові заперечення на адміністративний позов.

Станом на 28 лютого 2011 року заперечень на адміністративний позов відповідачем подано не було, в звязку з чим суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»від 30.10.1996р. № 448/96-ВР (далі по тексту Закон України від 30.11.1996р. № 448/96-ВР), Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. № 3480-IV (далі по тексту Закон України від 23.02.2006р. № 3480-IV), Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006р. № 1591 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2007р. за № 97/13364 (далі по тексту Положення № 1591) та Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2007р. № 2272, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12.02.2008р. № 120/14811 (далі по тексту Правила № 2272).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, постановою від 14 липня 2011 року за підписом уповноваженої особи Комісії порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву»та зобовязано керівника або повноважного представника зявитись 21 липня 2011 року до Комісії для підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів та надання письмових пояснень.

21 липня 2011 року уповноваженою особою Комісії на підставі доручення начальника територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області від 17.01.2011р. № 10-КУ у відношенні ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 1167-КУ.

Вказаним актом встановлено ознаки порушення відповідачем вимог статті 40 Закону України від 23.02.2006р. № 3480-IV, пункту 1 глави 7 розділу V Положення № 1591, а саме: не опублікування ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» регулярної річної інформації за 2010 рік в офіційному друкованому виданні.

Окрім того, вказаним актом встановлено, що зазначене правопорушення на ринку цінних паперів є повторним відповідно до постанови про накладення санкції за порушення на ринку цінних паперів від 04.11.2010р. № 900-КУ.

Зі змісту акту від 21 липня 2011 року № 1167-КУ судом встановлено, що до підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів відповідач 15.07.2011р. опублікував регулярну річну інформацію за 2010 рік, але у публікації був відсутній аудиторський висновок та відсутня інформація про наглядову раду та ревізійну комісію.

В звязку з зазначеним, 3 серпня 2011 року уповноваженою особою Комісії за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів винесено постанову № 1136-КУ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, якою на відповідача накладено санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Комісією належним чином направлено на адресу відповідача постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 14 липня 2011 року, акт про правопорушення на ринку цінних паперів від 21 липня 2011 року № 1167-КУ та постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 3 серпня 2011 року № 1136-КУ (згідно реєстрів поштових відправлень № 391, № 359).

Невиконання відповідачем своїх зобовязань зі сплати суми штрафу у строки, визначені законом, і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Стаття 2 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР визначає мету державного регулювання ринку цінних паперів додержання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства.

Частиною 1 статті 5 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР передбачено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Частиною 2 статті 6 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР визначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в місті Києві та Київської області.

Положеннями статті 7 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР визначено основні завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема якими є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів; сприяння розвитку ринку цінних паперів; узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань: встановлює порядок і реєструє саморегулівні організації, що створюються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; встановлює вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства; розробляє і організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери.

Відповідно до положень статті 8 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам; проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій; надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення.; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно до статті 40 Закону України від 23.02.2006 № 3480-ІV регулярна річна інформація про емітента це звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Наведеною нормою встановлено перелік відомостей, що належать до річної інформації. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює додаткові вимоги до строків, порядку та форми подання інформації про емітента.

Частина 6 статті 40 Закону України від 23.02.2006р. №3480-ІV закріплює, що строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно пункту 15 частини 2 статті 7 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР, державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, відповідно до покладених на неї завдань, встановлює вимоги щодо обовязкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

На реалізацію наведених положень законодавства України, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2007 року за № 97/13364, затверджено Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, яке регулює склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери, сертифікати фонду операцій з нерухомістю та інформації в повідомленні про проведення загальних зборів (далі - Інформація) емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 1 глави 7 розділу V вказаного Положення №1591 передбачено, що розкриття річної інформації має здійснюватись шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування у офіційному друкованому виданні, розміщення на сторінці в мережі Інтернет та подання до Комісії.

Розкриття річної інформації здійснюється у такі строки: розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; опублікування у офіційному друкованому виданні - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; подання до Комісії - не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.

Так, термін опублікування регулярної річної інформації за 2010 рік для відповідача становив до 04.05.2011р.

Судом встановлено та проти чого не заперечує відповідач, останнім опубліковано вказану інформацію лише 15.07.2011р., тобто з пропущенням зазначеного строку.

Окрім цього, у публікації був відсутній аудиторський висновок та відсутня інформація про наглядову раду, що є порушенням вимог глави 7 розділу V Положення №1591.

Згідно з пункту 14 статті 8 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно до статті 11 Закону України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за не опублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що Комісія при прийнятті постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів діяла в межах наданих їй повноважень та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства.

При цьому, суд звертає увагу на приписи частини 2 статті 11 Закону України від 30.11.1996р. № 448/96-ВР, відповідно до якої рішення Комісії про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 3 серпня 2011 року №1136-КУ.

Беручи до уваги те, що штраф у розмірі 17 000 грн. до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідачем у встановлені законодавством строки сплачено не було, доказів сплати вказаного штрафу станом на день розгляду цього спору відповідачем суду, також, не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Відповідно до часини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 01422826) до Державного бюджету України, шляхом перерахування на рахунок відкритий в Управлінні Державного казначейства за місцезнаходженням платника, за балансовим рахунком 3111, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко