Постанова № 22118071, 03.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

03 лютого 2012 року № 2а-18286/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є.,

розглянув в порядку частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Імпорт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Товариство з обмеженою відповідальністю «Електро Імпорт»(надалі також «Позивач») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (надалі також «Відповідач») про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення 2 серпня 2011 року № 0001490720/0 видане Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва. Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 2 серпня 2011 року № 0001490720/0, на думку представника Позивача, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі безпідставних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню. Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 3 лютого 2012 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Імпорт»не заперечив щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати експерта чи свідка.

Заслухавши представника Позивача, який не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження, та враховуючи неявку представника Відповідача, який був повідомлений належним чином, Суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Імпорт»код за ЄДРПОУ 36059389 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року у сумі 360026,00 грн., у рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період лютий 2011 року.

.

За результатами перевірки складено Акт 731/1-07-20-36059389 від 22 липня 2011 року, яким встановлено порушення, зокрема: пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1, абзац а), пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Електро Імпорт»завищено суму відємного значення податку на додану вартість за лютий 2011 року та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року на 65038 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем винесено:

-податкове повідомлення рішення № 0001490720/0 від 2 серпня 2011 року, яким за

порушення вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1 абзац а), пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України у звязку з чим ТОВ «Електро Імпорт»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника) з податку на додану вартість у розмірі 65038,0 грн.

Позивач вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення №0001490720/0 від 2 серпня 2011 року таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електро Імпорт»оскаржило його до Державної податкової адміністрації у місті Києві та до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві № 10025/10/25-114 від 10 жовтня 2011 року про результати розгляду скарги ТОВ «Електро Імпорт»від 11 серпня 2011 року № 85/11 та Рішенням Державної податкової служби України № 5319/6/10-2115 від 11 листопада 2011 року про результати розгляду скарги ТОВ «Електро Імпорт»на податкове повідомлення-рішення № 0001490720/0 від 2 серпня 2011 року залишено без змін, а скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Імпорт»без задоволення.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком ЄСПЛ у справі «Проніна проти України»(рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, складеним за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог:

-пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198

-пункту 200.1, абзац а) статті 200

-пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Порядок обчислення і плати податку на додану вартість (станом на період, що підлягав перевірці) визначено розділом V Податкового кодексу України.

1.Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій податкового органу по проведенню перевірки.

Відповідно до норм чинного законодавства, Податковим кодексом України чітко визначено поняття та порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а саме статтею 79 визначено - документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України).

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (пункт 79.3 статті 79 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 78.8 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті (пункт 86.4 статті 86 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Відповідач надсилав на адресу Позивача Наказ № 2095 від 20 липня 2011 року про проведення документальної позапланово невиїзної перевірки та Повідомлення від 22 липня 2011 року №11921/10/07-20 в якому на підставі підпункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України просив забезпечити надання всіх необхідних документів, проте як Суд звернув увагу, що Позивач не надав жодних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), а також первинні та інші документи.

Акт перевірки направлявся податковим органом на адресу Позивача: м. Київ, пр-т Червонозоряний 119, 22 липня 2011 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що при проведенні перевірки Відповідачем не було порушено вимог Податкового кодексу України в частині надіслання на адресу платника податків наказу про проведення перевірки, повідомлення та самого акту перевірки, як і не порушено право Позивача щодо надання заперечень до акту перевірки. Як встановлено Судом, дані документи направлялися податковим органом за адресою Позивача.

Позивач не надав жодних доказів, які б спростовували вищевказані висновки та твердження.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, на підставі якої у ТОВ «Електро Імпорт»виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 65039,00 грн., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

2.Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001490720/0 від 2 серпня 2011 року

Як вбачається зі змісту акту перевірки, складеного за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог:

-п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 200.1, абзац а) п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що актом перевірки встановлено, що в ході проведення перевірки ТОВ «Електро Іморт»встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності за лютий 2011 року по контрагенту ПП «Інтер Трейдінг», а саме завищення податкового кредиту на суму 65037,65 грн.

Вищезазначена розбіжність виникла внаслідок того, що встановлено нікчемність угоди ПП «Інтер Трейдінг»та ТОВ «Електро Імпорт», таким чином висновок про нікчемність угоди внаслідок того, що ПП «Інтер Трейдінг» та ТОВ «Електро Імпорт»під час перевірки не надав підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобовязань.

Також, Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи неможливість фактичного здійснення ПП «Інтер Трейдінг»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Так, Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства, включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Крім того, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Позивач для підтвердження реальності та здійснення господарської діяльності надав Суду наступні докази, а саме: Додаткова угода №4 до договору оренди №242 від 30 вересня 2010 року про зміну строку дії договору, ставки орендної плати та порядку розрахунків, проте саме Договору Суду надано не було.

Позивач не надав жодного договору, що міг би підтвердити поставку, придбання товарів та послуг з метою їх використання у господарській діяльності, Позивач надав Суду оборотно-сальдові відомості про рух товарів за постачальником ПП «Інтер Трейдінг», а також копії видаткових накладів.

Таким чином, Позивач не довів правильність формування податкового кредиту, оскільки Судом не встановлено господарські операції що могли відбутись або відбулись та відображені в укладених платником податків договорах.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Листі від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, Суд вважає, що реальність відповідних господарських операцій між сторонами повинна встановлюватися договорами на основі аналізу обсягу та повноти виконання сторонами умов цього договору, оформлення відповідних дій у відповідній документальній формі тощо.

Суд також звертає увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобовязання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як встановлено Судом та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, Позивачем не надано жодних договорів, що засвідчують факт передання відповідного товару, оформлення відповідних актів приймання-передачі, документів, які підтверджують оплату поставленого товару (відповідні банківські виписки тощо), документи щодо руху товару (транспортування, зберігання, перевірка якості тощо), а також будь-які інші документальні дані, які свідчать про те, що відповідні товари було реально поставлено та придбано.

Суд виявив, що надані Позивачем видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості про рух товарів (том 2, том 3, том 4) не стосуються контрагента ПП «Інтер Трейдінг», а на підтвердження факту подальшої реалізації придбаного у ПП «Інтер Трейдінг»товару представником Позивача надано Суду: оборотно-сальдові відомості (том 1, а.с. 226-250 та том 2 а.с. 1-14).

Крім того, Суд звертає увагу на те, що Позивачем для доведення реальності та товарності господарських операцій з ПП «Інтер Трейдінг»та, зокрема, на доведення факту руху товару від продавця до покупця не було надано жодних підтверджуючих документів, а саме: не надано доказів транспортування товару, зберігання його у відповідних місцях тощо.

Суд повторно звертає увагу на те, що наявність податкових накладних є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Для доведення правильності та наявності правових підстав на формування податкового кредиту Позивач повинен довести реальність відповідних господарських операцій, за результатами яких відбувається формування податкового кредиту.

Таким чином, сукупність наданих представником Позивача документів не дають достатніх підстав дійти висновку про реальність господарських операцій.

З вищевикладеного слідує, що ТОВ «Електро Імпорт»було неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по вищезазначених господарських операціях.

Таким чином, висновок Відповідача про порушення Позивачем пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, абзац а) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, а, відтак, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 0001490720/0 від 2 серпня 2011 року є законним, а підстави для його скасування відсутні.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська