Постанова № 22117775, 22.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2012 року           <Час проголошення >          № 2а-19561/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дак-Мастер»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про дії оскарження процедури перевірки,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Дак-Мастер»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, в якому позивач просить суд:

скасувати наказ начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ДАК-Мастер»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період березень, червень, липень 2011р.;

визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо призначення, проведення документальної перевірки, щодо складання акту перевірки №1391/23-7/37240807 від 25.10.2011р., а також щодо встановлення та зазначення у акті перевірки висновків.

          Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, зокрема, не дотримано вимоги при проведенні перевірки ст. 79 Податкового кодексу України.

          Представником відповідача позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність дій та відсутність порушення прав або охоронюваних Законом інтересів позивача у зв’язку з проведенням та складанням акту перевірки.

В ході судового розгляду справи судом протокольно відмовлено відповідачу у задоволені клопотання про закриття провадження у справі.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив на підставі ч. 6 ст. 128 КАСУ, адміністративну справу розглядати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, працівниками ДПІ у Печерському районі м.Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Дак-Мастер», з питань дотримання вимог податкового законодавства за березень, червень, липень 2011р., в якій встановлено порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ТОВ «ДАК-МАСТЕР»(код ЄДРПОУ 37240807) при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних право чинах не був переданий в порушення ст.. 662, 655 та 656 ЦК України;

- відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у березні, червні, липні 2011р., які підпадають під визначення ст.. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. за №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), та вимог Податкового кодексу України;

- відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у березні, червні, липні 2011р., згідно ст. 22 та ст. 185 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п. 79.3. ст.. 79 Податкового кодексу України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

На підставі п.п. 78.1.4 ст. 78 та ст.. 79 Податкового кодексу України, у зв’язку з виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях поданих ТОВ «Дак-Мастер»(код ЄДРПОУ 37240807) 24.10.2011р. начальником ДПІ у Печерському районі м.Києва винесено Наказ №2146 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Оскільки норми Податкового кодексу України прямо передбачають оформлення наказу, а вищезазначений наказ містить всі передбачені Законом реквізити, судом не вбачається протиправності дій начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва по оформленню наказу від 24.10.2011р. №2146.

Позивачем дій (надання документів, допуск до перевірки, відволікання співробітників, надання пояснень) на підставі наказу не вчинено.

Судом вбачається, що в даному випадку, у зв’язку з прийняттям оспорюваного наказу прав позивача не порушено, оскільки сам позивач не навів жодних дій, вчинених ним або по відношенню до нього на підставі наказу про проведення перевірки.

          Відповідно до пункту 14.1.7 статті 14.1 вищезазначеного Кодексу, оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

          Натомість, щодо акту перевірки Податковим кодексом передбачено лише надання заперечень. Так, норми статті 86.7 передбачають, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Складання акту судом вбачається обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб’єкта владних повноважень.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв’язку з призначенням перевірки та складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально –правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно –правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Оскільки іншого порядку оскарження дій органів ДПС України чинним законодавством не встановлено, суд доходить висновків про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                 С.К. Каракашьян