Постанова № 22116869, 15.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 лютого 2012 року письмове провадження           № 2а-16995/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції

провизнання незаконними дій та бездіяльності Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про: визнання протиправними дій відповідача щодо накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1, яке передане в іпотеку АТ "Сбербанк Росії": земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:16:008:0110) площею 0,4500 га та земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:15:006:0076) площею 0,1418 га, що розташовані за адресою: ур. "Діл", с.Яблуниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття з зазначеного нерухомого майна накладеного арешту; скасування постанови відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.10.2010 р. (АА № 967530) та від 21.02.2011р. (АА № 967564) в частині накладення арешту на зазначені земельні ділянки, а також зобов’язання відповідача зняти відповідний арешт.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм Законів України "Про виконавче провадження" та "Про іпотеку" були вчинені протиправні дії та бездіяльність, а також прийняті протиправні рішення щодо накладення арешту на земельні ділянки боржника, які передані в іпотеку АТ "Сбербанк Росії", що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

23.12.2011 р. позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, подав до суду письмові заперечення в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вважаючи вчиненні ним дії та прийняті рішення такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" є правонаступником всіх прав та обов’язків Відкритого акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", Закритого акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", Закритого акціонерного товариства "Банк НРБ", Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк НРБ –Україна", скорочене офіційне найменування –АТ "Сбербанк Росії", зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 15.06.2001 р. (код ЄДРПОУ 25959784).

Згідно договору іпотеки від 23.07.2008 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець), в забезпечення зобов’язань іпотекодавця –погашення суми отриманого кредиту в розмірі 500000,00 доларів США (3 83950,00 грн.) та процентів за користування кредитом у розмірі 15,5 % річних, які випливають із договору про відкриття кредитної лінії № 12-07-08/ФО, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем 23.07.2008 р. та можуть виникнути в майбутньому за чинним кредитним договором, іпетокодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно, а саме: земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:16:008:0110) площею 0,4500 га (оціночна вартість становить 4321215,00 грн. –892813,60 доларів США) та земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:15:006:0076) площею 0,1418 га (оціночна вартість 457000,00 грн. –94421,48 доларів США), що розташовані за адресою: ур. "Діл", с.Яблуниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область та належать іпотекодавцю на праві власності. За взаємною згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 987234,48 доларів США –4778214,88 грн. В разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов’язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки. Зазначений догорів 23.07.2008 р. був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 13.08.2010 р. у справі № 2-4281/10 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 12-07-08/ФО, у зв’язку з невиконанням відповідачем взятих по кредитному договору зобов’язань, позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі та вирішено стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1139228,37 доларів США (500000,00 доларів США –загальна заборгованість за кредитною лінією, 139715,25 доларів США –проценти за користування кредитною лінією, 416000,00 доларів США –пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом, 83513,12 доларів США –пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією), що станом на 12.07.2010 р. за курсом НБУ становить 9004233,19 грн.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Черкаській області від 21.12.2010 р. на підставі виконавчого листа № 2-4281 від 17.11.2010 р., виданого Придніпровським районним судом міста Черкаси, було відкрито виконавче провадження № 23559242 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по договору відкриття кредитної лінії № 12-07-08/ФО від 23.07.2008 р. в сумі 1139228,37 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.07.2010 р. становить 9004233,19 грн.

В той же час, позивачу 12.10.2011 р. з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна стало відомо, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 07.10.2010 р. № АА 967530 накладено арешт на земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:16:008:0110) площею 0,4500 га та земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:15:006:0076) площею 0,1418 га, що розташовані за адресою: ур. "Діл", с.Яблуниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область, які передані в іпотеку позивачу за договором іпотеки від 23.07.2008 р.

Крім цього, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 21.02.2011 р. № АА 967564 накладено арешт на все майно божника - ОСОБА_1, в тому числі й на земельні ділянки, які передані в іпотеку позивачу.

Позивач 18.10.2011 р. звертався до відповідача з заявою про зняття арешту з майна боржника - земельних ділянок, які згідно договору іпотеки від 23.07.2008 р. передані в іпотеку позивачу як іпотекодержателю, на яку отримав відмову відповідача.

З доводів відповідача встановлено, що накладення арешту на майно боржника, в тому числі й на земельні ділянки передані позивачу в іпотеку, вчинено з метою виконання зведеного виконавчого провадження по виконавчих документах Придніпровського районного суду м. Черкаси: № 2-1978 від 25.08.2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" боргу в сумі 2747079,61 грн.; № 2-1936 від 01.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" боргу в сумі 107416,34 грн.; № 2-1936 від 01.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" боргу в сумі 1730,00 грн.

Такі дії та рішення відповідача порушують права позивача на предмет іпотеки як іпотекодержателя та, відповідно, є протиправними виходячи з наступного.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Згідно ч.8 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Законом України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ст.7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Статтею 33 зазначеного закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи зазначене позивач як іпотекодержатель має першочергове право задовольнити свої вимог до боржника за рахунок предмета іпотеки.

Крім цього, відповідно до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз’яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача як іпотекодержателя (заставодержателя) про накладення арешту на майно божника, в тому числі на земельні ділянки які передані позивачу в іпотеку як іпотекодержателю, що свідчить про порушення відповідачем встановлених законодавчих норм.

Крім цього, як встановлено з матеріалів справи, враховуючи, що вартість предмету іпотеки не перевищує розміру заборгованості боржника перед позивачем як іпотекодержателем, то, згідно викладених законодавчих норм, на заставлене майно не може бути звернуто стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

Отже, накладений відповідачем арешт на земельні ділянки які передані позивачу в іпотеку, унеможливлює реалізацію ним першочергового права задоволення вимог до боржника за рахунок предмету іпотеки.

В той же час, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття, за його заявою, накладеного арешту на майно ОСОБА_1, а саме: на земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:16:008:0110) площею 0,4500 га та на земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:15:006:0076) площею 0,1418 га, що розташовані за адресою: ур. "Діл", с.Яблуниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область. Такі вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки, згідно ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", в даному випадку арешт може бути знятий за рішенням суду.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов’язку щодо доказування правомірності вчинених ним дій, бездіяльності та прийнятих оскаржуваних постанов.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції щодо накладення арешту на майно ОСОБА_1, яке передано в іпотеку АТ "Сбербанк Росії", а саме: земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:16:008:0110) площею 0,4500 га та земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:15:006:0076) площею 0,1418 га, що розташовані за адресою: ур. "Діл", с.Яблуниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область.

Скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.10.2010 р. № АА 967530 та зобов’язати Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції зняти арешт з майна ОСОБА_1, яке передано в іпотеку АТ "Сбербанк Росії", а саме: земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:16:008:0110) площею 0,4500 га та земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:15:006:0076) площею 0,1418 га, що розташовані за адресою: ур. "Діл", с.Яблуниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область.

Скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.02.2011 р. № АА 967564 в частині накладення арешту на майно ОСОБА_1, яке передано в іпотеку АТ "Сбербанк Росії", а саме: земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:16:008:0110) площею 0,4500 га та земельну ділянку (кадастровий номер 2611093001:15:006:0076) площею 0,1418 га, що розташовані за адресою: ур. "Діл", с.Яблуниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область та зобов’язати Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиці зняти арешт з зазначеного майна.

Судові витрати в в сумі 14,10 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Р.О. Арсірій