ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
_____________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2012 р.
14 год.12 хв.Справа № 2-а-3826/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Кузьменко О.А., представника відповідача Квакуши А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Науково-виробничого об'єднання "Морська авіаційна спеціальна техніка" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Науково-виробниче об'єднання "Морська і авіаційна спеціальна техніка" (далі НВО "Морська і авіаційна спеціальна техніка", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Н. Каховка (далі ДПІ у м. Н.Каховка, відповідач), в якому з подальшим уточненням позовних вимог просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0009672301/0 від 18.03.10 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3761759 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 22967 грн. Позивач зазначає, що оскаржувані рішення ДПІ прийняті на підставі акта № 254/230-34933365 від 11.03.2010 про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 квітня 2008 року по 31 грудня 2009 року, в якому вказано на порушення об'єднанням підпункту 1.8 статті 1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на загальну суму 3761759 за деклараціям червня 2009 року грудня 2009 року. Оскаржуване рішення ДПІ про зменшення суми бюджетного відшкодування було прийняте у звязку з тим, що на думку податкового органу, позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку, сплачені у складі вартості товарів, придбаних у постачальників ТОВ "АММЕТ", ТОВ "Будюніпром", ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс" та ТОВ "Номіс Трейд", оскільки неможливо перевірити, чи сплачені постачальниками до бюджету суми ПДВ, включені до податкового кредиту об'єднанням, місцезнаходження цих юридичних осіб не встановлено, у них відсутні основні фонди, транспорт, трудові ресурси, діяльних цих постачальників мала ознаки фіктивного підприємництва, місцезнаходження засновників та власників підприємств встановлено не було. Позивач мотивував свої позовні вимоги безпідставністю прийнятих відповідачем повідомлень-рішень, оскільки господарські операції з поставки спецпродукції, обладнання, запчастин, які була предметом перевірки податковим органом, не є безтоварними, бо продукція фактично була поставлена контрагентами та отримана позивачем, в подальшому продана на експорт, що підтверджується документально і відповідачем не заперечується. На час вчинення господарських операцій ТОВ "АММЕТ", ТОВ "Будюніпром", ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс" та ТОВ "Номіс Трейд" зареєстровані в якості субєктів підприємницької діяльності, мали розрахункові рахунки в банківських установах, мали свідоцтва платників податку на додану вартість. Факт фіктивного підприємництва не підтверджено вироком у кримінальній справі. Бюджетне відшкодування не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Підставою для погашення бюджетної заборгованості позивач вважає відомості, наведені в податковій декларації платника податків за звітний період, та положення підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Представник позивача прибув в судове засідання. Просить задовольнити позов.
Державна податкова інспекція у м. Н.Каховка Херсонської області (відповідач) проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач придбавав спецтехніку, обладнання у посередників (ТОВ "АММЕТ", ТОВ "Будюніпром", ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс" та ТОВ "Номіс Трейд"), які відсутні за юридичними адресами, фактичне місцезнаходження невідомо, керівники цих підприємств не знайдені, що унеможливлює їх перевірку, мали ознаки "фіктивності", не подавали податкової звітності. Таким чином, податкова інспекція не має підстав для підтвердження факту сплати позивачем ПДВ в ціні товару. ДПІ зазначає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на отримання бюджетного відшкодування є факт надмірного надходження відповідних сум ПДВ до державного бюджету, а тому відсутність належних доказів сплати постачальниками позивача по ланцюгу ПДВ до бюджету виключає можливість задоволення цього позову.
Актами перевірок постачальників ТОВ "АММЕТ", ТОВ "Будюніпром", ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс" та ТОВ "Номіс Трейд" було підтверджено, що вказані підприємства проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Операції з купівлі-продажу даними підприємствами продукції не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Оскільки позивач виступає "вигодонабувачем", тому усі операції з купівлі - продажу за його участю з контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними. На підставі викладеного, спірні повідомлення-рішення винесені правомірно і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено на місці про процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача Державну податкову інспекцію у м. Нова Каховка Херсонської області на правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби, правонаступництво підтверджено наказом ДПІ від 01.03.12, випискою з ЄДР.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
НВО "Морська і авіаційна спеціальна техніка" (код 3761759) є юридичною особою, зареєстровано 21.02.07, як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ у м. Нова Каховка, згідно свідоцтва від 27.03.07 № 100031094 є платником податку на додану вартість. В березні 2010 року фахівцями Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області була проведена планова виїзна перевірки НВО "Морська і авіаційна спеціальна техніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.08 31.12.09, за наслідками якої складено акт від 11.03.10 № 254/230-34933365 (том справи 3, арк. 160-204). Перевіркою було виявлено порушення п. 1.8, пп. 7.4.5 п. 7.4. пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону Україна "Про податок на додану вартість", які призвели до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 3761759 грн., у тому числі, на рахунок платника 3544426 грн. по декларації червня 2009року грудня 2009 року, у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на загальну суму 217333 грн. за квітень 2008 року серпень 2009 року, завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2009 року на 955890 грн. та виявлені інші порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", які позивач не оскаржує.
Предметом даного спору є прийняте ДПІ у м. Н.Каховка за наслідками перевірки податкове повідомлення-рішення № 0009672301/0 від 18 березня 2010 року про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 3761759 грн. та застосування фінансової санкції в розмірі 22967 грн.
В акті перевірки зазначено, що завищення суми бюджетного відшкодування сталось внаслідок завищення суми податкового кредиту на загальну суму 6701682, у т.ч. в березні 2009 року на 104833 грн., у квітні 2009 року на 15000 грн., у травні 2009 року на 1293691 грн., у червні 20009 року на 134179 грн., у серпні 2009 року на 1128690 грн., у вересні 2009 року на 1701023 грн., у жовтні 2009 року на 882814 грн., у листопаді 2009 року на 485562 грн., у грудні 2009 року на 955890 грн., через те, що позивач проводив господарські операції придбання товарів у таких постачальників: ТОВ "АМЕТТ" (сума ПДВ 965 321 грн.), ТОВ "Будюніпром" (ПДВ - 1293690, 74 грн.), ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс" (ПДВ - 1969500 грн.), ТОВ "Номіс Трейд" (ПДВ 1761703, 88 грн.), податок на додану вартість, сплачений в ціні придбаних товарів, був включений НВО "Морська і авіаційна спеціальна техніка" до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих даними постачальниками.
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, на обліку в якій знаходились постачальники позивача, надала відповідачу акти про неможливість здійснення перевірок у звязку з відсутністю цих юридичних осіб за юридичними адресами, незнаходження місця перебування керівників та власників підприємств. З актів перевірок вбачається відсутність у постачальників позивача основних засобів, трудових ресурсів (крім керівника), умов для здійснення поставок продукції у великій кількості, транспортних засобів. Податковою міліцією був допитаний директор та засновник ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс" ОСОБА_5, який заперечує відносини з будь-якими юридичними особами, в т.ч. позивачем, з керівником НВО ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не знайомий, підприємницькою діяльністю як директор не займався, документи від імені ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс" не підписував. Керівники інших постачальників не знайдені, за місцем реєстрації відсутні. Державна податкова інспекція у м. Нова Каховка прийшла до висновку про те, що фактично до Державного бюджету України не надійшли суми ПДВ із сумнівних операцій позивача за участю вказаних субєктів підприємницької діяльності, перевірити сплату податків яких неможливо. Тому суму бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у звітних періодах, коли були здійснені угоди з вищевказаними підприємствами, визнано податковими органами завищеною та у звязку із цим застосовано штрафні санкції. При цьому відповідач не заперечував той факт, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, та в більшості випадків звітували до податкового органу.
Предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету, а ДПІ, ухвалюючи податкові повідомлення-рішення, про скасування яких заявлено позов, виходила з того, що позивач товар не придбавав у підприємств, які видали податкові накладні, і ці операції були фіктивними.
Виходячи із положень пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на час декларування позивачем бюджетного відшкодування) бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, на момент здійснення господарських відносин визначались пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР. Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
ДПІ були надані докази, які підтверджують її доводи відносно того, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності. Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є експорт продукції (запчастин, обладнання для авіаційної та іншої техніки) за межі митної території України, поставка якої нерезиденту оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, отже, перевищення сплаченого позивачем ПДВ над отриманим, і як наслідок виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування, є економічно виправданим та узгоджується з таким видом діяльності позивача.
Порядок перевірки податковим органом задекларованого платником податків бюджетного відшкодування передбачався підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
В даному спорі про необґрунтованість заявленої до відшкодування суми ПДВ свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то неможливість встановлення джерело походження продукції, неможливість дослідження виробника продукції та відповідно сплату податку в належному розмірі з операцій купівлі-продажу товару. Позивач задіяв при купівлі техніки низку посередників, тому податкова інспекція цілком правомірно повинна перевірити ланцюг постачання з метою виявлення безтоварних операцій, коли угоди між транзитними підприємствами відбуваються лише на папері, а насправді фактичне виконання здійснюється від початкового постачальника до останнього вигодонабувача у ланцюгу. Відповідні суми ПДВ не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.
Позивачем не надано документи, які б містили достатню доказовість поставки позивачу в липні 2009 року товарів (спеціальні комплектуючі вироби вартістю 5791924 грн., в т.ч. ПДВ 965321 грн.) ТОВ "АМЕТТ", м. Кив, за договором поставки від 01.06.2009. З акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.02.10 № 920/23-11/36085686 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "АМЕТТ" з питань підтвердження отриманих від платника податків НВО "Морська і авіаційна спеціальна техніка" вбачається, що ТОВ "АМЕТТ" зареєстровано як юридична особа в липні 2008 року за № 10701020000033965, за адресою АДРЕСА_3, мало свідоцтво платника ПДВ, засновником та власником товариства є гр.-н ОСОБА_8. Перевірити діяльність товариства податкова служба не має можливості через відсутність даного підприємства за юридичною адресою з моменту реєстрації, кількість працюючих не встановлено у зв'язку з ненаданням відповідної звітності, остання звітність по ПДВ була подана за грудень 2009 року. З аналізу поданої податкової звітності, податкова служба встановила відсутність у товариства основних засобів, транспорту. Податковою міліцією були вжити заходи щодо розшуку керівника та товариства "АМЕТТ", та виявлено, що ОСОБА_8 за місцем реєстрації АДРЕСА_1, не було декілька років, там проживає його мати. За адресою АДРЕСА_3, дане товариство не знаходилось з моменту реєстрації, фактичне місцезнаходження ТОВ "АМЕТТ" податковою службою не встановлено. Приміщення по АДРЕСА_3, належить гр-ці ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу від 22.04.08, яка в свою чергу здає приміщення в оренду ТОВ "Консалтингова компанія "Стайлинг" та ОСОБА_10, і ніколи не здавала в оренду приміщення ТОВ "АМЕТТ", із гр.-ном ОСОБА_8 не знайома, що підтверджується її поясненнями та актами, складеними податковою міліцією про відсутність ТОВ "АМЕТТ" за юридичною адресою.
Позивачем також не були спростовані висновки податкової інспекції щодо відсутності доказів реальності придбання товарів (спеціальних комплектуючих, запобіжник, діод, передавач, шайба, потенціометр, регулятор швидкості, реле трансформатор) у ТОВ "Будюніпром" за договором від 05.05.09, який підписаний директором ТОВ ОСОБА_11, загальна сума поставки в травні - листопаді 2009 року склала 7762144,43 грн., в т.ч. ПДВ 1293690,74 грн. З акту від 22.10.09 № 4470/23-13/35922616, складеному ДПІ у Печерському районі м. Києва, вбачається неможливість проведення перевірки ТОВ "Будюніпром", дане товариство як юридична особа було зареєстровано 22.07.08 № 10701020000033850, юридична адреса АДРЕСА_3, остання декларація з ПДВ була здана за вересень 2009 року. Засновник, керівник та головний бухгалтер ОСОБА_11 зареєстрований у Львівський області, м. Жидачів, за даними адресного бюро в м. Києві не значиться. Розшук даного громадянина за місцем реєстрації у м. Жидачіві не дав результату, за поясненнями матері, за місцем реєстрації ОСОБА_11 не було 5 років. ДПІ у Печерському районі м. Києва виявило, що за юридичною адресою товариство не знаходиться, номера телефонів зазначені в реєстраційних документах не відповідають. Оперуповноваженими податкової міліції встановлено, що за юридичною адресою даного підприємства ніколи не було, приміщення за адресою АДРЕСА_3, з січня 2008 року зайняті під складські приміщення ПП "Діла" за договорами оренди у інших юридичних осіб, що підтвердив керівник ПП "Діла". Також було встановлено, що кошти, отримані ТОВ "Будюніпром" за період 01.01.09 по 10.06.10 в сумі 134,3 млн. грн. на рахунок 260063185001 в ТОВ "Комеційний банк "Данієль" (м. Київ) були перераховані в подальшому за векселі на рахунок банку, а не іншим постачальникам за товари.
Було також встановлено, що ТОВ "Будюніпром" та ТОВ "АМЕТТ" дозволів на виготовлення печаток дозвільною системою Печерського РУ ГУМВС України у м. Києві не надавалися.
ДПІ у Печерському районі м. Києва також намагалась здійснити перевірку ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс", який поставив позивачу у квітні, червні, серпні, вересні, грудні 2009 року за договором № 1 від 01.03.09 товарів на загальну суму 12030945, 66 грн. (в т.ч. ПДВ 2 005 167,61 грн.), але місцезнаходження підприємства так і не було встановлено, тому перевірка проводилась в приміщенні ДПІ без дослідження документів підприємства тільки на підставі податкової звітності підприємства та його контрагентів. ДПІ встановила відсутність умов для здійснення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, основні фонди, приміщення, транспортні засоби. Актом перевірки від 22.03.10 ДПІ у Печерському районі м. Києва виявлено, що підприємство зареєстровано в жовтні 2008 року № 10701020000034745. юридична адреса АДРЕСА_2, засновником, керівником та головним бухгалтером був гр-н. ОСОБА_5, 1981 року народження, зареєстрований у АДРЕСА_4. Допитаний у травні 2011 року слідчими органами ОСОБА_5 заперечував відносини з будь-якими юридичними особами, в т.ч. позивачем, з керівником ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не знайомий, підприємницькою діяльністю як директор не займався, документи не підписував. ТОВ подавало податкову звітність, остання декларація з ПДВ за лютий 2010 року була прийнята до відома, також була до відома прийнята декларація за березень 2009 р. За юридичною адресою ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс" ніколи не знаходилось, про що свідчить акт від 15.02.10 перевірки місцезнаходження підприємства ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс", складений оперуповноваженим податкової міліції, в акті вказано, що за даною адресою мешкає гр.-н ОСОБА_12 з грудня 2007 року, останньому нічого не відомо про ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс". За таких обставин, податкова інспекція вважає, що всі документи підписані гр.-м ОСОБА_5, в т.ч. податкові накладні, не відповідають вимогам, які законодавством пред'являються до первинних документів. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Що стосується такого постачальника, як ТОВ "Номіс Трейд", то з акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27.08.10 № 4702/23-11/36386019 про неможливість проведення перевірки контрагента вбачається, що як юридична особа зареєстровано у лютому 2009 року за адресою м. Київ, Кловський узвіз, 13, офіс 25, директором та засновником є ОСОБА_13. Дане підприємство реалізувало позивачу товарів у листопаді та грудні 2008 року на суму 10 570 223 грн. 29 коп. в т.ч. ПДВ 1 761 703,88 . Податковою міліцією було виявлено, що будинок 13, Клоківський узвіз, є житловим, який має тільки 22 квартири, опитуванням мешканців не встановлено перебування такого підприємства як ТОВ "Номіс Трейд" або проживання гр.-на ОСОБА_13
Позивач не надав суду копій первинних податкових та бухгалтерських документів, які складались при здійсненні господарських операцій придбання товарів у вказаних продавців, оскільки вони вилучені слідчими органами. Надані тільки копії договорів поставки продукції, укладені позивачем з ТОВ "АММЕТ", ТОВ "Будюніпром", ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс" та ТОВ "Номіс Трейд", які майже ідентичні по формі, ці договори не містять таких суттєвих умов договору, як кількості та найменувань продукції, ціни, суми, умови щодо покладення обов'язку транспортування. Будь-яких доказів подальшого узгодження поставок по кількості, якості, ціни та інших умов в режимі телефонних перемов, факсів, електронної пошти суду не надано, тому такі договори вважаються неукладеними.
Позивач надав суду докази продажу придбаної техніки на експорт за допомогою комісіонера Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства "СпецТехноЕкспорт".
Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6, який є директор НВО "Морська і авіаційна спеціальна техніка" пояснив, що транспортні витрати НВО не несло, техніка доставлялась представниками ТОВ "АММЕТ", ТОВ "Будюніпром", ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс" та ТОВ "Номіс Трейд" безпосередньо в аеропорт Бориспіль, або Одеський порт, приймалась на місці по кількості та якості. Ніколи в офісах фірм-постачальників ОСОБА_6 не був, всі документи підписувались на нейтральній території, паспорта у представників та керівників постачальників він не перевіряв, тобто їх особи не встановлював. Пошуком постачальників займався за допомогою інтернету.
ДПІ у м. Нова Каховка надала суду лист ДПА у Житомирські області від 02.11.2010 з яких вбачається, що в ході розслідування кримінальної справи за ознаками ч. 3 ст. 212 КК України було виявлено, що на території міста Києва в період 2009 - 2010 рр. діяла організована група осіб, метою якої було сприяння підприємствам - фактичним платникам податку на додану вартість в ухиленні від сплати даного податку до державного бюджету, вони зареєстрували в тому числі такі підприємства як ТОВ "Будюніпром", ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс", ТОВ "Номіс Трейд".
Суд приймає до уваги, що з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. В даному спорі податкова інспекція не мала можливості встановити контрагентів ТОВ "АМЕТТ", ТОВ "Будюніпром", ТОВ "Байер Енд Трейдсервіс", ТОВ "Номіс Трейд", звідкіля перевозилась продукція, кому належав транспорт, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця), акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ), довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів тощо. Невідомо в кого знаходиться печатки та бухгалтерська документація цих підприємств. Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що товари та послуги позивачем не придбавались у вказаних в документах підприємствах, господарські операції тільки документувались без реального виконання. За відсутності факту придбання відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Суд приймає до уваги доводи представника позивача про те, що на день розгляду справи відсутній вирок по кримінальній справі щодо осіб, які займались фіктивним підприємництвом, слідство по кримінальній справі відносно головного бухгалтера НВО "Морська і авіаційна спеціальна техніка" ОСОБА_14 триває.
Судом встановлено, що виробників придбаної позивачем продукції у зазначених в акті перевірки контрагентів не встановлено, між виробником та позивачем, який відображає у своєму податковому обліку суми валових витрат, податкового кредиту та бюджетне відшкодування за результатами придбання товарів (послуг) існує низка осіб-посередників. За документообігом, що складається під час таких операцій, товари (послуги) рухаються від виробника до останнього в ланцюгу платника податків через певну кількість посередників із здійсненням відповідних розрахунків. Усі або деякі з таких посередників додають до вартості товарів (послуг) певну суму, у звязку з чим утворюється різниця між ціною товару (послуги), визначеною виробником (імпортером) та ціною, за якою ці товари (послуги) придбані останнім у ланцюгу платником податку. При цьому сума податкового кредиту в останнього з ланцюга платника податку визначається з урахуванням найвищої ціни товару (послуги). Виходячи з цього, формується сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Водночас один чи декілька із платників податку на додану вартість у ланцюгу посередників або не декларує, або не виконує свої податкові зобовязання зі сплати цього податку до бюджету. У результаті вся або частина різниці між сумами податку на додану вартість, що включені до своїх податкових зобовязань виробником товарів, та сумою податкового кредиту, який взяв участь у формуванні бюджетного відшкодування останнім у ланцюгу платника податку, виявляється не сплаченою до державного бюджету. Натомість задекларована ним (останнім у ланцюгу платником податку) сума бюджетного відшкодування формально повинна бути сплачена цьому платнику податку на додану вартість. Така ситуація може призвести до прямих фінансових втрат державного бюджету.
Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено сальдовий метод визначення податкових зобовязань із цього податку. Податковими органами проводяться зустрічні перевірки всіх платників податку по всьому ланцюгу. При цьому несплата податку до бюджету принаймі одним з учасників ланцюга розглядається податковими органами як обставина, що виключає можливість формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.
Відповідно до викладеного, відшкодування податку на додану вартість можливе лише при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету під час руху відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників від виробника до особи, що заявила своє право на відшкодування податку на додану вартість. Несплата податку до бюджету одним з учасників ланцюга свідчить про відсутність надмірного надходження податку на додану вартість до бюджету та, виключає можливість бюджетного відшкодування.
Така правова позиція цілком узгоджується з вищевикладеними законодавчими нормами. Тому доводи податкової інспекції про те, що бюджетне відшкодування податку можливо тільки у випадку перевірки фактичної сплати даного податку по ланцюгу від виробника продукції до позивача як вигодонабувача, є правомірними. Суд вважає, що є правильною оцінка неправомірності формування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, у відповідача було достатньо підстав для не підтвердження права позивача на бюджетне відшкодування. Позивач є суб'єктом господарювання, займається діяльністю в у сфері оптової торгівлі спеціальної техніки тривалий час, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів на даному сегменті ринку, повинен знати порядок укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний перевіряти повноваження осіб, які укладали договір, які підписали розрахункові документи, накладні, податкові накладні, вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі. Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з особами, які для оформлення господарських операцій використовували документи підприємств, зареєстрованих на осіб, які погодились на таку реєстрацію за винагороду, без наміру займатись цією діяльністю.
За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по зменшенню бюджетного відшкодування. В задоволенні позовних вимог відмовляється.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату та час виготовлення постанови в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Відмовити науково-виробничому об'єднанню "Морська і авіаційна спеціальна техніка" в задоволенні позову про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області № 0009672301/0 від 18.03.10 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3761759 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 22967 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 березня 2012 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.2.1
Судове рішення № 22114987, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 14.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3826/11/2170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: