Постанова № 22111018, 12.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1416/2012 Головуючого: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

представника позивача Бєлобрицької Н.В.

представника відповідача Кошакова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2012 №0000012301, визнання неправомірною бездіяльності ,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2012 №0000012301, визнання неправомірною бездіяльності.

Ухвалою суду від 13 лютого 2012 року зазначений адміністративний позов був залишений без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 16 лютого 2012 року по справі було відкрито провадження.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

09.02.2012 Колективне підприємство «Кремінський Агрошляхбуд» отримало податкове повідомлення-рішення №0000012301 від 01.02.2012 , винесене Рубіжанською ОДПІ.

Податкове повідомлення рішення №0000012301 винесено на підставі акту від 23.12.2011 №1203/2301/03579696 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки КП «Кремінський Агрошляхбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 31.08.2011».

КП «Кремінський Агрошляхбуд» вважає, що документальна позапланова перевірка проведена неправомірно, викладені в акті перевірки обставини не відповідають дійсності, висновки акту перевірки №1203/2301/03579696 помилкові та необґрунтовані з наступних підстав.

21.11.2011 позивач отримав запит податкової інспекції №5761/23-100 від 08.11.2011 про надання інформації та її документального підтвердження, яким Відповідач просив протягом одного місяця надати інформацію та її документальне підтвердження, що стосується взаємовідносин Позивача з контрагентом ПП «Бітсервіс» в серпні 2011 року.

Позивач надав первинні документи згідно запиту ОДПІ супровідним листом №335 від 09.12.2011, але відповідач не склав довідку «Про результати проведення зустрічної звірки», чим порушив п.7 «Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» та пп.4.6 п.4 «Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок».

Представник відповідача зазначив, що листом №286 від 18.12.2011 на запит податкової інспекції від 17.10.2011 №2304/15/12 підприємство вже надавало пояснення і первинні документи, що стосуються взаємовідносин з контрагентом ПП «Бітсервіс» в серпні 2011 року, але відповідач отримав копії первинних документів із порушенням вимог п.85.7 ст.85 Податкового кодексу України, оскільки опис отриманих документів відповідачем не складався.

Отже, у керівника Рубіжанської ОДПІ були відсутні підстави наказом №450 призначати документальну позапланову перевірку з підстав ненадання позивачем в повному обсязі письмових пояснень та документів на запит від 17.10.2011 №2304/15/12, а відтак документальна позапланова перевірка призначена незаконно.

Крім того, на думку позивача, акт перевірки підписаний ревізором-інспектором Литвиненко Є.В., яка участі в документальній позаплановій виїзній перевірці позивача не приймала. Перевірку проводив ревізор-інспектор Зайцев В.Ю. одноособово, що підтверджується записом №34 в «Журналі реєстрації контролюючих органів, перевіряючих КП «Кремінський Агрошляхбуд».

А відтак, висновки акту перевірки не можуть використовуватися відповідачем у якості підстав для притягнення позивача до відповідальності, оскільки акт складено особою, яка участі у перевірці не приймала.

На думку позивача, перевірка проведена не у відповідності до приписів Податкового кодексу України, а зміст акту перевірки не відповідає вимогам наказу №984, оскільки в акті не викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності позивача за перевірений період, які спростовують висновки акту перевірки, що не відповідає п.5 наказу №984. Документальну перевірку КП «Кремінський Агрошляхбуд» проведено тільки щодо правомірності нарахування одного податку - ПДВ, що суперечить вимогам пп.75.1.2п.75.1ст.75 Податкового кодексу України.

Ревізори фактично провели перевірку задекларованих позивачем сум податку на додану вартість в серпні 2011 року тільки в частині нарахування сум податкового кредиту по податку на додану вартість, і фактично не провели перевірку щодо правильності нарахування сум податкових зобов'язань з цього ж податку.

Крім того, документальну перевірку проведено тільки по взаємовідносинам з одним контрагентом - ПП «Бітсервіс», в той час як у серпні 2011 року Позивач мав господарські взаємовідносини з 44 постачальниками товарів (послуг), операції з якими дали право сформувати податковий кредит з ПДВ в серпні 2011 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.01.2012 №13, якою просив залучити представників підприємства до участі у розгляді заперечень на акт. 01.02.2012 позивач отримав лист інспекції №543/2301/112/2 від 27.01.2012, у задоволенні заперечень було відмовлено.

Актами (довідками), складеними відповідними податковими органами, в яких знаходяться на обліку підприємства, що були посередниками позивача по ланцюгу постачання бітуму, підтверджується факт руху бітуму від виробника до кінцевого споживача.

Позивач вважає, що перевіряючі не досліджували рух товару по ланцюгу його постачання, що свідчить про безпідставність висновків акту перевірки №1203/2301/03579696 стосовно нікчемності поставок із-за відсутності у відповідача відомостей про перевізника бітуму.

У звязку із чим позивач вважає, що перевірка підприємства була проведена податковою інспекцією із порушенням податкового законодавства, за висновками якої позивачу безпідставно було збільшено суму грошового з податку на додану вартість на суму 126734,00 грн.

На підставі чого позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 №0000012301 про збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість на суму 126734,00 грн., визнати неправомірною бездіяльність Рубіжанської ОДПІ щодо не складання довідки про результати проведення зустрічної перевірки між КП «Кремінський Агрошляхбуд» та ПП «Бітсервіс».

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, підтримав доводи, викладені в адміністративному позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що 17.10.2011 Рубіжанською ОДПІ на адресу позивача було направлено запит про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з контрагентом ПП «Бітсервіс». На вищевказаний запит позивачем було надано відповідь листом від 18.10.2011, але підтверджуючі документи щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ПП «Бітсервіс» були надані не у повному обсязі. У звязку із ненаданням пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з контрагентом ПП «Бітсервіс» наказом №450 від 09.12.2011 було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Кремінський Агрошляхбуд».

Таким чином, відповідачем були дотримані вимоги податкового законодавства та проведення документальної позапланової виїзної перевірки було розпочато на законних підставах.

Запит від 08.11.2011 про надання інформації та її документального підтвердження по господарським відносинам з ПП «Бітсервіс» був зроблений на виконання запиту Кременчуцької ОДПІ. Але оскільки позивачем були надані не всі документи, зустрічна перевірка КП «Кремінський Агрошляхбуд» не проводилася.

Крім того, під час проведення перевірки КП «Кремінський Агрошляхбуд» було встановлено, що до складу податкового кредиту КП «Кремінський Агрошляхбуд» віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 101387,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Бітсервіс» за серпень 2011 року. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, при перевірці ПП «Бітсервіс» встановлено відсутність у підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг з організації перевезення вантажів в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, а отже зазначені підприємства не мали наміру одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Колективне підприємство «Кремінський Агрошляхбуд» є юридичною особою, зареєстроване Кремінською райдержадміністрацією Луганської області 15.04.1994 за № 1366 120 0000 000025 (т. 1 а.с.103).

КП «Кремінський Агрошляхбуд» є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Кремінському відділенні Рубіжанської ОДПІ з 15.04.1994, реєстраційний номер 5, що підтверджується довідкою про взяття на облік за формою № 4-ОПП (т.1 а.с.102).

Також КП «Кремінський Агрошляхбуд» є платником податку на додану вартість, про що Рубіжанською ОДПІ видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.07.1997 №16783481 (т.1 а.с.101).

Рубіжанською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Кремінський Агрошляхбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт № 1203/2301/03579696 від 23.12.2011 (т.1 а.с.35-41).

Зазначеним актом встановлені порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ч.1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно яких позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 101387,00 грн.

20.01.2012 позивачем на акт перевірки до Рубіжанської ОДПІ надані заперечення за № 11 (т.1 а.с.42-43), які листом податкової інспекції від 27.01.2012 №543/2301/112/2 залишені без задоволення (т.1 а.с.45-46).

На підставі акту перевірки № 1203/2301/03579696 від 23.12.2011 відповідачем 01.02.2012 прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012301 (т.1 а.с.20), яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 126734,00 грн., у тому числі за основним платежем 101387,00 грн., за штрафними санкціями 25347,00 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у пункті 7.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97 від 03.04.1997 (далі Закону №168). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено у судовому засіданні, між ПП «Бітсервіс» (Постачальник) та КП «Кремінський Агрошляхбуд» (Покупець) було укладено договір постачання нафтопродуктів від 22.04.2011 №7 (т. 1 а.с.60-61).

Згідно п. 5.1 договору Постачальник зобовязується відвантажити, а Покупець прийняти та сплатити товар.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору від ПП «Бітсервіс» на адресу КП «Кремінський Агрошляхбуд» було здійснено поставку бітуму, що підтверджується податковими накладними та товарно-транспортними накладними, а також платіжними дорученнями (т. 1 а.с.62-67, 72-76, 81-86).

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено підпунктом 7.6.2 пункту 7 статті 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону № 168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену із повним дотриманням правил щодо її складання згідно вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168.

Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу норм Закону України “Про податок на додану вартість» вбачається, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

15.07.2011 між Головним управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації та КП «Кремінський Агрошляхбуд» (Генпідрядник) було укладено ряд договорів на виконання робіт, згідно яких Генпідрядник зобовязується у 2011 році виконати капітальний ремонт автодороги у м. Лисичанську (т. 1 а.с.151-154, 200-206, 231-237, т.2 а.с.16-19, 38-41, 60-66, 94-100). Одним з необхідних компонентів для асфальтобетонних сумішей є бітум, який був поставлений позивачу його контрагентом ПП «Бітсервіс».

Зазначені договори були виконані Генпідрядником, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення про оплату послуг за виконання капітального ремонту автодоріг, податкові накладні про надання послуг, які знаходяться у матеріалах справи.

Таким чином, позивачем було документально підтверджено факт поставки вказаного товару контрагентом.

Суд вважає, що орган державної податкової служби, аналізуючи порядок поставки продукції (товарів, робіт, послуг) передчасно дійшов висновку, що позивач та його контрагент не мали наміру одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, оскільки в судовому засіданні позивачем були надані документи щодо отримання та поставки товару.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації та діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, оскільки, як визначено Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що КП «Кремінський Агрошляхбуд» надано всі необхідні документи для підтвердження формування валових витрат та податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Бітсервіс». Зокрема, позивачем документально підтверджено реальність здійснення господарської операції, а саме надано товарно-транспортні накладні про поставку товару, а також документи, що підтверджують використання позивачем отримання товару у власній господарській діяльності.

Таким чином, КП «Кремінський Агрошляхбуд» документально підтвердило реальність проведених господарських операцій із своїм контрагентом, а також правомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Бітсервіс».

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено про встановлення факту протиправних дій позивачем щодо визначення сум податкового кредиту, тому суд вважає необхідним скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 №0000012301 про збільшення Колективному підприємству «Кремінський Агрошляхбуд» суми грошового зобовязання по податку на додану вартість на суму 126734,00 грн.

Разом з тим у задоволенні вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльності Рубіжанської ОДПІ щодо не складання довідки про результати проведення зустрічної перевірки між КП «Кремінський Агрошляхбуд» та ПП «Бітсервіс» слід відмовити, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що така перевірка податковою інспекцією не проводилася, а тому відсутні підстави для її видачі.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд».

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 649,76 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2012 №0000012301, визнання неправомірною бездіяльності задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 №0000012301, прийняте Рубіжанською обєднаною державною податковою інспекцією у Луганській області, про збільшення Колективному підприємству «Кремінський Агрошляхбуд» суми грошового зобовязання по податку на додану вартість на суму 126734,00 грн., з яких основний платіж 101387,00 грн., штрафні санкції 25347,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства «Кремінський Агрошляхбуд» судові витрати у розмірі 649,76 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 19 березня 2012 року.

СуддяС.В. Прудник