Постанова № 22109230, 06.03.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/731/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.

при секретаріВересняк А.А.

за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новоушицького відділення до Приватного підприємства "Енергосистема" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про застосування наслідків нікчемних правочинів, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та просить зобовязати приватне підприємство «Енергосистема» отримані ним на підставі нікчемного договору купівлі-продажу №1801-1 від 18.01.2011 року у ТОВ" Конкордсервіс" казеїну кислого технічного вищого ґатунку ДСТУ 4639.2008 повернути кошти в сумі 720000 грн. в дохід держави.

Позивач вважає, що кошти одержані відповідачем за нікчемним договором купівлі-продажу від 18.01.2011 року, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства підлягають поверненню.

Посилаючись на ст.ст.203, 215,216, 228 ЦК України та ст.207, 208 ГК України, позивач вважає договір купівлі-продажу №1801-1 від 18.01.2011 року, що укладений між приватним підприємством «Енергосистема» та ТОВ «Конкордсервіс« є нікчемним, оскільки:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, безпідставне формування відповідачем податкового кредиту, в результаті чого занижується об'єкт оподаткування ПДВ та зменшується сплата ПДВ до бюджету, є таким, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Санкції за укладення угоди (вчинення господарського зобов'язання) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Разом з тим, положення ст.ст. 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203. ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно ч. 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, враховуючи умисел TOB "Конкордсервіс ", яким фактично не було передано товари за договором № 1/02-11 від 01.02.2011 року для ПП "Енергосистема", а лише надано первинні документи для можливості формування податкового кредиту, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави за рішенням суду належне йому на відшкодування виконаного за вказаним договором на суму 720 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити вимоги в повному обсязі, посилаючись на підстави, що викладені у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає висновки позивача щодо нікчемності укладеного між ПП »Енергосистема« та TOB "Конкордсервіс", договору купівлі - продажу казеїну є безпідставними, оскільки: відповідно договору були виконанні всі вимоги та оформлені належним чином всі необхідні первинні документи, які були надані під час перевірки. На даний час надати документи немає можливості, оскільки вони були вилучені у звязку з розслідуванням кримінальної справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судом встановлено, що відповідач, ПП «Енергосистема» зареєстроване 07.12.2005 року в Новоушицькій державній адміністрації , місцезнаходження : юридична адреса: 32600, Хмельницька обл., смт Нова Ушиця вул. Гагаріна, 68 -, код ЄДРПОУ 32679989 та взято на податковий облік в органах податкової державної служби 12.10.2005 року за №488, станом на 03.06.2011 року перебуває на обліку в Новоушицькому відділенні Віньковецької МДПІ.

Згідно акту перевірки від 07.06.2011 р. №0052/2340/32679989 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Енергосистема", код за ЄДРПОУ 32679989 з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року" встановлено порушення правил здійснення господарської діяльності, порушення податкового законодавства та інших вимог нормативно-правових актів.

В ході позапланової виїзної перевірки за лютий 2011 року встановлено, що ПП «Енергосистема» (юридична адреса: 32600, Хмельницька обл., смт Нова Ушиця вул. Гагаріна, 68 - «Покупець») і TOB «Конкордсервіс» («Постачальник») уклали договір № 1801-1 від 18.01.2011 року, згідно якого «Продавець» продає «Покупцю» казеїн кислий технічний вищого гатунку ДСТУ 4639:2008. При цьому, доставка казеїну кислого технічного вищого гатунку ДСТУ 4639:2008 здійснюється за рахунок «Покупця».

Вказаний договір укладений від імені ПП «Енергосистема» засновником ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та директором TOB «Конкордсервіс» Кисельовим Ю.Л., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, місце складання договору зазначено: м. Донецьк.

Відповідно до журналу, в якому відображено аналітичний рахунок 377 «Розрахунки з постачальниками», у січні місяці 2011 року підприємством по регістрам бухгалтерського обліку із TOB «Конкордсервіс» відображено бухгалтерські проводки, які свідчать про те, що підприємством у січні місяці 2011 року було віднесено до адміністративних витрат та відповідно до складу валових витрат з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року операції з TOB «Конкордсервіс» у сумі 600 000,0 грн. (рах.91), та крім того до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у січні місяці 2011 року суму 120 000,0 грн. (pax. 64/1), що відповідно відображено у декларації з податку на додану вартість за січень місяць 2011 року.

Для перевірки надано податкову накладну № 01181, видаткову накладну за номером Рн-1801, з аналогічною сумою, кількістю поставленої продукції та датою, що й податкова накладна.

Відділом перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено аналіз діяльності TOB "Конкордсервіс" -код - ЄДРПОУ 35017458 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування; податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011року по 31.01.2011 року (висновок №31/23-618/35017458 від 29.03.2011 р.). Аналізуючи вказані вище документи встановлено відсутність купівлі та поставок товарів (робіт, послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 року щодо придбання TOB "Конкордсервіс" товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу TOB "Конкордсервіс" товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

TOB "Конкордсервіс " за адресою вказаною в реєстраційних документах не знаходиться, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; численність працюючих на підприємстві не встановлено в зв'язку з відсутністю інформації в податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за лютий 2011 року.

Згідно ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 23.02.06 № 3492-IV для перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається договір відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є найменування та місцезнаходження сторін, найменування та кількість вантажу, його пакування, умови та термін перевезення, місце та час навантаження і розвантаження, вартість перевезення, інші умови, узгоджені сторонами.

Згідно Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 N 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні на перевезення вантажів автомобільним транспортом" замовник надає перевізнику при наявності договору заявку відповідно до встановленої форми. В заявці вказується найменування замовника, номер та дата укладання договору, період, на який надається заявка, погоджений сторонами графік подачі автомобілів до пунктів навантаження, прізвище, ім'я та по батькові, посада особи, що відповідає за використання наданих автомобілів, найменування вантажу, адреса навантаження, адреса розвантаження, маса вантажу, кількість місць, відстань перевезення.

Відповідно до Правил № 363 взаємовідносини між перевізником та замовником має бути закріплено в типовому договорі автоперевезення. Договір складається в письмовій формі. У ньому необхідно зазначити термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи з видачі та прийняття вантажу, забезпечення збереження вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки та відповідальність сторін.

Облік, приймання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу здійснюються на підставі товарно-транспортної документації.

Для обліку роботи автомобільного транспортного засобу, списання пального та взаємних розрахунків між перевізником та замовником застосовують подорожній лист, використовування якого є обов'язковим при перевезеннях як вантажним, так і легковим автомобілем. А при погодинній формі оплати послуг перевізника додатково до подорожнього листа як додаток має застосовуватися талон замовника типової форми № 1-ТЗ.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення (ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт " ).

Правила перевезення вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту.

Правила технологічних перевезень вантажів транспортними засобами затверджується керівником виробничого об"єкта.

Статтею 48 вказаного Закону передбачені документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення :

- Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Одним з обов'язкових документів для особи, що здійснює вантажні перевезення зокрема є:

- для автомобільного перевізника-ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, дорожній лист, товарно-транспортна накладна інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, схову, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 (далі Наказ № 488/346) - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів в межах України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

При доставці товару автомобілем, обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Відповідно п.2 Наказу застосування товарно-транспортної накладної форми № 1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності.

На вимогу Перевізника Замовник зобов'язаний для перевірки стану вантажу або тари пред'явити технічні умови.

Вантажовідправник зобов'язаний передати водію разом з товарно-транспортною накладною на перевезення вантажів посвідчення про якість або сертифікат. Відомості про ці документи обов'язково зазначаються в товарно-транспортній накладній. У посвідченні про якість, у сертифікаті або іншому документі повинні міститись відомості про вантаж, допустимий термін його доставки, якісний стан вантажу та упаковки.

Відповідно до Наказу № 488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності, а саме:

- "Подорожній лист вантажного автомобіля", ф. № 2;

- "Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні", ф. № 1 (міжнародна);

- "Товарно - транспортна накладна", ф. № 1-ТН;

- "Талон замовника", ф. № 1-ТЗ.

Вантаж, не оформлений ТТН, не приймається до перевезення (п.47 Статуту автотранспорту). Про факт надання автотранспортних послуг свідчать товарно-транспортні документи, дорожні листи вантажного автомобіля, що підтверджують рух вантажу від пункту відправлення до пункту призначення (передання вантажу одержувачу).

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. В ТТН вказується дата, марка та номер автомобіля, номер подорожнього листа, назва автопідприємства, ПІП водія, вид перевезень, назва "Замовника", "Вантажовідправника", "Вантажоодержувача", адресу пункту навантаження та пункту розвантаження.

В графі "Відомості про вантаж" обов'язково вказується назва продукції, товару (вантажу), одиниця виміру, кількість, ціна. сума, кількість їздок. заїздів, підписи водія-експедитора та вантажоодержувача.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 p. № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку. Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення ТТН має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

За даними бухгалтерського обліку pax. 631 рахується кредиторська заборгованість ПП «Енергосистема» перед TOB "Конкордсервіс" в розмірі 720 000,00

Суд погоджується із висновком податкового органу, що під час здійснення перевірки взаємовідносин ПП «Енергосистема» із TOB "Конкордсервіс" не встановлено та підприємством не надано документи, які б засвідчували факт транспортування згідно з вимогами чинного законодавства України, що висвітлені вище, та могли б засвідчити фактичне отримання товару та правомірність віднесення даних операції до складу валових витрат підприємства.

Таким чином, перевіркою не встановлено, а для перевірки не надано документи, які відповідають вищевказаному законодавству, та свідчать про транспортування казеїну технічного на ПП "Енергосистема" від TOB "Конкордсервіс ".

Отже, вказані факти засвідчують, що мало місце лише документальне оформлення операцій з придбання товару без фактичного здійснення таких операцій.

Наведене обєктивно підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5, допитаного в рамках кримінальної справи, який працював завідуючим господарством ПП «Енергосистема» в період з 17.09.2011 року по 27.05.2011 року. У своїх поясненнях щодо факту поставок казеїну технічного від TOB "Конкордсервіс" до ПП «Енергосистема» у січні 2011 року., вказував, що кожних15 днів здавав у бухгалтерію підприємства товарно-грошовий звіт щодо руху готової продукції (масла, молока, казеїну) по складу, до яких прикріпляв накладні щодо отримання та відвантаження продукції та вів книгу складського обліку щодо обліку молока, масла та казеїну технічного на складі. У своїх поясненнях ОСОБА_5, зазначив, що TOB "Конкордсервіс" йому не відоме, казеїн технічний в січні 2011 року масою 12 000 кг він не отримував, і взагалі - жодного разу не отримував таку велику кількість казеїну ні від постачальників, ні з виробництва. В книзі складського обліку № 1, яка була вилучена в кабінеті директора ПП "Енергосистема», відсутні записи про отримання на склад ПП «Енергосистема» в січні 2011 року казеїну технічного від TOB "Конкордсервіс ", оскільки в січні та лютому казеїн на склад підприємства не надходив. На накладній № 1801 від 18.01.2011 року про отримання казеїну від TOB "Конкордсервіс" у графі «Одержав» стоїть підпис, що за словами ОСОБА_5, йому не належить, оскільки казеїн він не отримував, накладну не підписував.

Статтею 198 ПК України визначені правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

З огляду на викладене в ході проведення перевірки згідно наявних документів, баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації встановлено відсутність поставок товарів TOB "Конкордсервіс " для ПП "Енергосистема", що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, встановлено укладання договорів та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди у вигляді штучного формування податкового кредиту ПП "Енергосистема", та відповідно заниження об'єкту оподаткування ПДВ. Наслідком діяльності TOB "Конкордсервіс " є виключно чи переважно формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленню, майновій самостійності їх учасників регулюються Цивільним законодавством .

Статтею 11 ЦКУ зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні відносини у сфері купівлі продажу регулюються ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та свобод.

За змістом ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ч.1 ст.6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 6 ч.1 ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

При цьому, ч.1 ст.203 ЦК України, яка визначає основні критерії чинності правочину, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Законодавцем чітко встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару - стаття 658 ЦКУ. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (поставки). Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (поставки).

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу (поставки) умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар придбавається.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленим законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 674 ЦКУ).

Відповідно до статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладанні господарського договору сторони зобов'язанні у будь - якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент), та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Отже, передача товару продавцем є основним його обов'язком, що випливає з сутності договору купівлі-продажу (поставки) (стаття 655 ЦКУ). При виконанні зазначеного обов'язку продавець зобов'язаний передати покупцеві товар відповідно до умов договору купівлі-продажу (поставки) з дотриманням вимог про кількість, якість, асортимент, комплектність, упаковку товару тощо. На продавця товару покладається обов'язок не тільки передати покупцеві саму річ (товар), що є предметом договору купівлі-продажу (поставки), але й передати одночасно з даним товаром його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару (стаття 662 Цивільного Кодексу України).

З правового аналізу вказаних норм вбачається, що укладаючи договір сторони в будь-якому випадку повинні діяти розумно, справедливо та добросовісно, не використовувати належне їм майно на шкоду інтересам суспільства та всупереч моральним засадам суспільства.

За змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. А частиною 2 вказаної статті передбачено. що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 ГК України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тому, необхідною умовою для визнання угоди недійсною внаслідок її укладення з метою завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства є з'ясування, у чому конкретно полягала така мета та наявність умислу на укладення договору з метою, яка суперечить інтересам держави.

Досягнення економічних і соціальних результатів, а також мети одержання прибутку, визначених частиною 2 ст. 3 ГК України є визначальними характеристиками підприємництва, передбачає розсудливість у визначенні розміру витрат при здійсненні господарської операції у їх співвідношенні з очікуваним доходом.

Досліджені судом докази свідчать, що єдиними реальними наслідками укладення спірного договору для відповідача було проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди у вигляді штучного формування податкового кредиту ПП "Енергосистема", та відповідно заниження об'єкту оподаткування ПДВ. Наслідком діяльності TOB "Конкордсервіс " є виключно чи переважно формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ГК України недопущення використання власності на шкоду людини і суспільству є однією з конституційних основ правового господарського порядку в Україні.

Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, передбачені ч. 1 ст. 208 цього Кодексу. Цю норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно ч. 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

З огляду на викладене, враховуючи умисел TOB "Конкордсервіс ", яким фактично не було передано товари за договором № 1/02-11 від 01.02.2011 року для ПП "Енергосистема", а лише надано первинні документи для можливості формування податкового кредиту, з Відповідача підлягає стягненню в дохід держави за рішенням суду належне йому на відшкодування виконаного за вказаним договором на суму 720 000 грн.

Органи державної податкової служби в такому випадку можуть на підставі п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вище викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено необхідність застосування наслідків нікчемного правочину, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства , а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністативний позов задовольнити.

Стягнути зПриватного підприємства "Енергосистема" ( місцезнаходження:32600, Хмельницька область, смт. Нова Ушиця , вул.Гагаріна, 68 , код ЄДРПОУ 32679989) на користь держави 720 000 грн.( сімсот двадцять тисяч гривень).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2012 року

Постанова не набрала законної сили

Суддя/підпис/Г.В. Лабань

"Згідно з оригіналом" СуддяГ.В. Лабань