Постанова № 22108858, 15.03.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р. Справа № 2-а-114/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Бєлої Є.Ю.,

представника відповідача - Міськів М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колосс" до Державної податкова інспекція у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс" (далі - позивач, ТОВ "Колосс") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 р. № 0004422301, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на 311318 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, вказавши на те, що збільшення грошових зобовязань з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням-рішенням проведено у звязку з визнанням нікчемними правочинів, укладених з ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" на поставку дизтоплива, агрохімікатів, мінеральних добрив у вересні 2011 року. Позивач вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальниками ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла". Виходячи з фактичних обставин справи таке рішення податкового органу повинно базуватись виключно на рішенні суду про визнання недійсними цих правочинів. Зазначає, що вказане в договорах дизельне пальне, агрохімікати, мінеральні добрива були використані в господарській діяльності підприємства, яке займається вирощуванням сільськогосподарської продукції. На виконання умов договорів з ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" передали товар, надали послуги та видали відповідні податкові накладні. Всі розрахунки здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. Отриманий товар використовується у виробничій діяльності. На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" до податкового кредиту.

Представник відповідача заперечувала проти позову, мотивуючи це тим, що позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість у сумі 311318 грн. за вересень 2011 року, сформований за наслідками господарських відносин з ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла". З актів перевірок позивача та вказаних контрагентів-постачальників вбачається, що останніми здійснювалося надання послуг/товарів без отримання відповідних дозвільних документів, відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, пов"язаних з виконанням укладених договорів. Дані підприємства задіяні в схемах мінімізації податків шляхом відображення в податковій звітності сумнівних угод придбання ТМЦ, безтоварних операцій та формуванні штучного податкового кредиту іншим СГД. На думку відповідача, правочини між ТОВ "Колосс" та ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" укладені для документування операцій з придбання товарів виключно з метою набуття податкової вигоди, а не для фактичного здійснення господарської діяльності. Саме тому відповідач вважає, висновки акту перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Колосс" зареєстроване юридичною особою 16.06.2010 р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради, із 17.06.2010 р. перебуває на обліку платників податків та зареєстрований платником ПДВ.

В період з 16.12.2011 р. по 20.12.2011 р. працівниками державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Колосс" з питань підтвердження правових відносин та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ПП "Асцелла", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Алексгрупп" у вересні 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.12.2011 р. № 4453/23-2/37125766.

Під час перевірки відповідач встановив, що ТОВ "Колосс" у вересні 2011 року задокументувало придбання мінеральних добрив, дизельного палива, засобів захисту рослин та транспортних послуг у ПП Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла".

У зв"язку з тим, що позивачем не надано доказів фактичного перевезення товарів, відповідач вважає, що ці товари (послуги) ТОВ "Колосс" фактично не отримував і тому їх придбання не пов"язане з господарською діяльністю платника податку на додану вартість, а відповідно сплачений (нарахований) при цьому ПДВ не відноситься до податкового кредиту позивача.

В акті перевірки зазначено, що ПП "Асцелла", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Алексгрупп" задіяні у схемі мінімізації податків шляхом відображення у податковій звітності сумнівних угод придбання ТМЦ, безтоварних операцій та формування штучного податкового кредиту іншими СПД. Операції позивача із зазначеними контрагентами здійснені без мети реального настання наслідків, а тому є нікчемними.

У висновку акту перевірки вказано: "Перевіркою ТОВ "Колосс" встановлено порушення ч.1 та ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.655, 656, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах, здійснених ТОВ "Колосс" за період вересень 2011 року з постачальниками ПП "Алексгрупп", ПП "ЮГ Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" та порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено суму ПДВ податкової декларації з ПДВ (скороченої) за вересень 2011 року у сумі 311317,90 грн.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

На підтвердження правильності та повноти декларування податкового кредиту по операціям із ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП Асцелла" за вересень 2011 року до матеріалів справи позивачем долучені копії податкових накладних вказаних контрагентів.

ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкової декларації з ПДВ (скороченої) за вересень 2011 року.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

На підтвердження реальності поставок позивачем надано відповідні договори з ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" з додатками, в яких зазначено асортимент продукції, її кількість та ціна, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_3 (керівник ПП Асцелла"), ОСОБА_4 (керівник ПП "Юг Зерно-Трейд) підтвердили здіснення господарських операцій з ТОВ "Колосс".

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів.

Товар - мінеральні добрива, дизельне паливо, засоби захисту рослин, отримані від ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд" , ПП "Асцелла" за вищевказаними договорами, ТОВ "Колосс" використало в своїй господарській діяльності, про що свідчать акти списання добрив, дизельного палива та засобів захисту рослин, реалізація сільськогосподарської продукції за 2011 рік, підсумки збору врожаю на 01.12.2011 р., договори поставки соняшнику.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, декларації з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла", вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" є дійсними.

Сама суть наданих позивачу послуг ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" відповідає тому виду господарської діяльності, яку здійснює позивач, що свідчить про дотримання позивачем вимог п.198.3 ст.198 ПК України в частині віднесення до податкового кредиту лише тих сум ПДВ, які сплачені у складі ціні товарів (робіт, послуг), що використовуються у межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними. Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів - ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла".

Факт того, що ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" на момент здійснення поставок позивачу мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані платниками податку на додану вартість встановлено ДПІ у актах від 23.11.2011 № 75/15-2/35788359, від 25.11.2011 р. № 80/15-2/36130026, від 14.12.2011 р. № 4347/23-2/37542527.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ПП "Алекснрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" за місцезнаходженням.

Суд зазначає, що вплив допущених контрагентами платника податків порушень податкового законодавства на право платника податків на податковий кредит слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаності цього платника податків щодо таких порушень.

При цьому суд виходить з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності вищевказаних контрагентів, або мав реальну можливість зясувати ті обставини їх діяльності, які унеможливлюють віднесення ним сум ПДВ до податкового кредиту, в матеріалах справи відсутні.

Що стосується наведених в акті перевірки обставин діяльності ПП "Алексгруп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла", то зміст цих обставин не свідчить про фіктивну або будь-яку протизаконну діяльності цих контрагентів на момент проведення операцій із позивачем, і ці обставини не можуть бути доказами фіктивності операцій позивача із цими підприємствами.

З урахуванням встановлених фактичних обставини справи, суд приходить до висновку, що дії позивача по віднесенню до податкового кредиту вересня 2011 року сум ПДВ по операціям із ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" свідчать про його добросовісність як платника податків, а вчинені позивачем господарські операції з цими контрагентами не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

З"ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Згідно п.п.209.1 та 209.2 ст.209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач у 2011 році для оподаткування своїх доходів від продажу сільськогосподарських товарів використовував спеціальний режим оподаткування ПДВ цих доходів, а відповідно належний до сплати ПДВ до бюджету не сплачував, а накопичував на спеціальних рахунках та використовував цей податок для власних виробничих потреб. Тому доводи відповідача стосовно наявної у позивача податкової вигоди від документування податкового кредиту при придбані у ПП "Асцелла" , ПП "Юг Зерно- Трейд" , ПП "Алексгрупп" мінеральних добрив, дизельного палива, засобів захисту рослин не відповідають дійсності, оскільки придбані товари та послуги призначалися для отримання доходів від сільськогосподарського виду діяльності позивача, а належний до сплати ПДВ від цього виду діяльності залишався у розпорядженні позивача та використовувався на його виробничі потреби. Саме тому у ТОВ "Колосс" не було потреби у формуванні штучного податкового кредиту для його сільськогосподарського виду діяльності.

Окремо слід зазначити, що ДПІ у акті перевірки посилається на порушення позивачем ч.5 ст.203 ЦК України, що зумовило його нікчемність.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частина 5 статті 203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Вказуючи на порушення позивачем ч.5 ст.203 ЦК України щодо недодержання в момент вчинення правочинів мети реального настання правових наслідків, що обумовлені цими правочинами, податковий орган фактично стверджує, що позивач та ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" під час вчинення правочинів (підписання угод) не мали наміру щодо їх реального виконання.

Проте, підтвердити даний факт доказами податковий орган не може. Більш того, ДПІ у акті перевірки намагається довести, що сторони не виконували умови договорів вже після їх укладення, не зупиняючись на меті укладення договорів.

Також суд відмічає, що податковим органом у акті перевірки визнано виконання умов договорів зі сторони позивача - оплата проведена у повному обсязі у безготівковому порядку, що не заперечується відповідачем.

З наведеного слідує, що оскільки нікчемність вчинених позивачем правочинів з ПП "Алексгрупп", ПП "Юг Зерно-Трейд", ПП "Асцелла" відповідачем не встановлена у акті перевірки та не доведена під час розгляду справи, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність цих правочинів є безпідставними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 р. № 0004422301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 березня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1