Постанова № 22108789, 22.02.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р.

9 год.35 хв.Справа № 2-а-5449/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Гацан А.М., Гацан О.А., представника відповідача Шевченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Елена" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Елена" (позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.11 №№ 0002470700, 0002480700, 000249070. В позові позивач зазначає про те, що займається операціями з надання послуг міжнародного перевезення вантажів морським транспортом, які оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до пп. 195.1.3 ст. 195 Податкового кодексу України та відображаються в деклараціях з ПДВ в рядку 2.2 "інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою". Податкова інспекція, на думку позивача, невірно трактує надані позивачем послуги міжнародного перевезення як послуги по агентуванню та фрахтуванню морського торгового флоту судовими агентами відповідно до ст. 196 ПКУ, які не є об'єктом оподаткування. Дії ДПІ є такими, що суперечить законодавству України, яке чітко розмежовую агентування та надання послуг з міжнародного перевезення вантажів судновласником.

Представники позивача в судових засіданнях просили позов задовольнити.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що підприємство повинно було відобразити операції з нерезидентом в рядку декларацій 3 як операції, що не є об'єктом оподаткування операції, відповідно до п. 196.1.11 ПКУ, який передбачає звільнення від оподаткування надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "ВКФ "Елена" є юридичною особою, платником податків, в тому числі податку на додану вартість. ПП "ВКФ "Елена" є виробником послуг, основний вид діяльності діяльність морського вантажного транспорту, має у власності судна, в т.ч. пароплав "Марія".

Державною податковою інспекцією у м. Херсоні 21.10.11 були прийняті податкові повідомлення-рішення :

-№ 0002470700 про збільшення ПП "ВКФ "Елена" грошового зобов'язання по ПДВ на суму 1508 грн. та застосування 1 грн. штрафу, рішення прийнято на підставі акту перевірки від 20.09.11 № 3287/07-0/14124668, яким встановлено порушення п.200.2 ст. 200 ПКУ;

-№ 0002480700 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 9604 грн. за червень 2011 року та застосування 1 грн. штрафу, повідомлення-рішення прийнято за висновками акту перевірки від 20.09.11 № 3287/07-0/14124668, яким встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 ПКУ;

-№ 0002490700 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року на 2313 грн. та застосування 578 грн. штрафних санкцій (25%), рішення було прийнято за висновками акту перевірки № 3286/07-0/14124668 від 20.09.11. Вказані рішення є предметом спору.

Згідно з актом документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ВКФ "Елена" від 20.09.11 № 3287/07-0/14124668 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року та червень 2011 року було виявлено, що за декларацією квітня 2011 року позивач задекларував до відшкодування 25667 грн. На думку інспекції підприємством порушено п. 196.1.11 п. 196.1 ст. 196 ПКУ внаслідок неправомірного віднесення до рядка 2.2 декларації квітня 2011 року (з уточнюючим розрахунком) "інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою" суму фрахту по угоді від 20.08.10 з нерезидентом - 893394 грн., вказана сума, на думку ДПІ, повинна бути віднесена до рядка 3 "операції, що не є об'єктом оподаткування". Підприємством завищено суму податкового кредиту за квітень 2011 року на 4234 грн., в порушення п. 200.4 ст. 200 ПКУ підприємством завищено від'ємне значення квітня 2011 року у розмірі 4234 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем в декларації за червень 2011 року задекларовано до відшкодування на розрахунковий рахунок суму 9604 грн. Відповідач вважає, що підприємством порушено п. 196.1.11 п. 196.1 ст. 196 ПКУ внаслідок неправильного віднесення до рядка 2.2 "інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою" суму фрахту по угоді від 20.08.10 - 923725 грн., вказана сума, на думку ДПІ, повинна бути віднесена до рядка 3 "операції, що не є об'єктом оподаткування". Підприємством завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на 13129 грн., завищено від'ємне значення червня 2011 року у розмірі 2313 грн., в порушення п. 200.4 ст.200 ПКУ підприємством завищено від'ємне значення червня 2011 року у розмірі 9604 грн.

Відповідачем проведена камеральна перевірка ПП "ВКФ "Елена" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 20.09.11 № 3286/07-0/4124668. В акті зазначено, що згідно з поданою до ДПІ у м. Херсоні декларацією з ПДВ за липень 2011 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у банку складає 2313 грн. Податковим ревізором-інспектором було виявлено, що позивачем порушено п.199.3 ст. 199 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на суму 13129 грн., в порушення п. 200.4 ст. 200 ПКУ завищено від'ємне значення червня 2011 року у розмірі 2313 грн., в порушення п. 200.2 ст.200 ПКУ підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 1508 грн., в порушення п. 200.4 ст. 200 ПКУ підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за червень 2011 року у розмірі 9604 грн. Враховуючи вищенаведене перевіркою встановлено, що на порушення п. 200.4 ст. 200 ПКУ підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за липень 2011 року у розмірі 2313 грн.

В акті перевірки не зазначено, яким чином порушення допущенні підприємством при складанні розділу "податкові зобов'язання" декларацій вплинули на заниження податкового кредиту, є тільки посилання на п. 199.3 ПКУ. Представник відповідача пояснив в судовому засіданні, що придбані у спірних періодах товари підприємство віднесло до податкового кредиту, в той час як оподатковуваних операцій (за ставками 0 % або 20 %) не здійснювало.

З матеріалів справи вбачається, що у сторін існують розбіжності щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій, які вчинялись позивачем в перевіряємому періоді. Визначившись зі спірністю позицій сторін щодо неоднозначного трактування змісту господарських операцій за участю компанії "Brothers tanker shipping inc", суд виходить із наступного. Позивач є судновласником. Відповідно до Кодексу торговельного мореплавства судновласник це юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, є вона власником судна чи використовує його на інших законних підставах. Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює щодо закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.

Позивачем була укладена угода з компанією "Brothers tanker shipping inc" (Чарльстаун, острова Невис) від 20.08.2010 про експлуатаційне управління судами (менеджмент) "Шипмен", в тому числі пароплавом "Марія". З угоди вбачається, що позивач є судовласником, а компанія "Brothers tanker shipping inc" зобов'язана діяти як керуючий (менеджер). Умови договору свідчать про те, що дану компанію можна віднести до морського агента. Агентські організації (морський агент) це постійні представники судновласника, які діють у морському порту або поза його територією, за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги у сфері торговельного мореплавства. Послуги з агентування в галузі морських перевезень включають, зокрема, ведення переговорів про фрахтування судна і контроль за фрахтуванням; збирання фрахту у відповідних випадках і вирішення всіх пов'язаних з цим збором фінансових питань; своєчасне оформлення митної і вантажної документації і відправлення вантажу; організація заходів, пов'язаних з прибуттям або відправленням судна (у тому числі забезпечення проведення вантажно-розвантажувальних робіт та розрахунків за ними; своєчасне інформування капітана судна щодо правил, звичаїв порту, змін тарифів, судновласника про прибуття і відправлення судна, проведення вантажних робіт; документальне оформлення претензій; оформлення звітно-грошової документації по судну; регулювання всіх питань між капітаном судна, відправником і одержувачем вантажу, митними і портовими властями); організація обслуговування судна в порту (в тому числі організація забезпечення судна паливом, харчуванням, водою та іншими необхідними матеріалами; наймання екіпажу на судна; забезпечення медичного та культурного обслуговування членів екіпажу судна). Відповідно до ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України, морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.

Позивач задекларував в декларації за квітень 2011 року податкові зобов'язання за нульовою ставкою в рядку декларацій 2.2 суму 893394 грн. як дохід від перевезення міжнародних вантажів на підставі щомісячних звітів від компанії "Brothers tanker shipping inc" за період роботи пароплаву "Марія" з 27.12.2010 по 18.01.11 та з 19.01.11 по 28.02.11 по контракту "Шипмен" від 20.08.2010. Інвалютна вартість поставки 141263 дол. США, еквівалент у гривнях 1121479 грн. Позивач стверджує, що в уточненій декларації за квітень 2011 року була відображена частина цієї суми 112134 дол. США (еквівалент в гривні 893394грн.). В декларації квітня 2011 року сума 893394 грн. була включена на підставі податкових накладних ПП "ВКФ "Елена" № 1 на суму 668676,09 грн., № 2 на суму 452803, 32 грн., в податкових накладних у графі "номенклатура постачання товарів, послуг продавця" зазначено "фрахт по пароплаву "Марія".

В декларації з ПДВ за червень 2011 року позивач включив до рядку 2.2 суму 923725 грн. (інвалютна вартість поставки 59941,42 дол. США за період 01.03.11-27.03.11 та 56000 дол. США за період 28.03.11-15.04.11) замість рядка 3, як вважає відповідач.

При заповненні податкової звітності позивач керувався приписами п. 195.1.3 ст. 195 ПКУ, згідно з яким встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг, як міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Положення ПКУ не містять визначення поняття "єдиний міжнародний перевізний документ". Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Тобто, під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.

Позивач надав суду докази того, що до звіту з агентом за період 27.12.10 18.01.11 внесена сума фрахту 84168,43 дол. США за перевезення вантажу з п. Херсон по п. Бейрут 2853, 167 тн на підставі коносаменту від 29.12.10, до звіту за період 19.01.11 28.02.11 внесена сума фрахту 57095 дол. США за перевезення 3005 тн вантажу з п. Думьят до п.Порто на підставі коносаменту від 27.01.11, до звіту за період 01.03.11 27.03.11 внесена сума 59941,42 дол. США за перевезення вантажу 2997,071 тн з п. Джурджулешти до п. Бандирма на підставі коносаменту від 04.03.11, до звіту за період 28.03.11 15.04.11 віднесена сума перевезення 1275,325 тн вантажу на суму 56000 дол. США відповідно до перевезення з п.Поті до п. Кроман на підставі коносаменту від 05.04.11. Позивач надав суду копії відповідних контрактів та коносаментів, які підтверджують здійснення позивачем міжнародних перевезень.

На думку ДПІ, позивач повинен був відобразити податкові зобов'язання в іншому рядку як операції, що не є об'єктом оподаткування, відповідно до п. 196.1.11 ПКУ, який передбачає звільнення від оподаткування надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень. Щоб скористатися цією нормою, необхідно дотримуватися двох умов: послуги з агентування повинні надаватися на користь нерезидентів; такий нерезидент повинен здійснювати міжнародні перевезення.

Разом з тим, доказів того, що позивач є судовим агентом та надавав послуги з агентування і фрахтування морського торговельного флоту нерезиденту, а останній здійснював міжнародні перевезення, відповідач суду не надав.

Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами). Згідно ст. 133 Кодексу торгового мореплавства, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж із порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

Стаття 203 КТМ передбачає, що за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер). Договір чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен бути укладений у письмовій формі (ст. 204). Цей договір повинен мати певні реквізити, наприклад, найменування сторін договору, назва судна, його технічні та експлуатаційні дані (вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість тощо), район плавання, мета фрахтування, розмір фрахту, термін дії договору, місце приймання і здавання судна.

Фрахтувальник особа, яка за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час отримує у судновласника за обумовлену плату (фрахт) судно для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства. Так, п. 14.1.260 ПКУ передбачає, що фрахт це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом;

Укладена позивачем з нерезидентом угода від 20.08.10 "шипмен" не відповідає вимогам, які пред'являються для угод фрахтування. Фактичне її виконання також не підтверджує відносини позивача з нерезидентом як відносини судового агента (позивача) та фрахтувальника (нерезидента), який здійснює міжнародні перевезення. Судом встановлено, що при перевірці фахівцем податкової інспекції не досліджувались первинні документи підприємства та дійсні обставини господарських операцій, а висновок про наявність звільнених від оподаткування операцій були здійснені на підставі того, що в податкових накладних №№ 1,2 найменування послуги зазначено як "фрахт п/п "Марія".

З огляду на викладене, суд вважає, що ДПІ у м. Херсоні, приймаючи оскаржувані рішення, діяла з порушенням законів України, відтак вони є протиправними і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 159, 160163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Задовольнити позов приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "Елена". Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 21.10.2011 №№ 0002470700, 0002480700, 0002490700.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 лютого 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1