Постанова № 22108409, 19.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 березня 2012 р. Справа № 2а- 2435/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області до Приватного підприємства "Меркурій +" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківська об'єднана Державна податкова інспекція Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Меркурій +", в якому просить суд, стягнути з Приватного підприємства "Меркурій +" суму заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 90230,88 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач включений до ЄДРПОУ відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 24.01.2012 року за № 12836595 та є платником податків і зборів. Відповідачем було подано податкові декларації з податку на додану вартість № 76098 від 17.12.2010 р., №6605 від 21.02.2011 р., № 15226 від 17.03.2011 р., № 34344 від 14.04.2011 р., №46300 від20.05.2011, № 48845 від 20.06.2011 р., №55743 від 19.07.2011 р., № 61794 від 10.08.2011 р., №64152 від 15.09.2011 р., № 80025 від 23.12.2011 р., № 85697 від 19.01.2012 р., в яких самостійно визначив суму грошового зобовязання в розмірі 89711,31 грн. Крім того, позивач зазначає, що частина податкового боргу по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, визначеного податковим органом, а саме: за податковим повідомленням-рішенням № 0002431520 від 08.12.2011 р. відповідача було зобовязано сплатити штраф у сумі 170,00 грн., яке було винесено на підставі акту перевірки № 2802/152/32435707 від 08.12.2011 р. Також внаслідок несвоєчасної сплати сум грошового зобовязання на підставі ст. 129 Податкового кодексу України позивачем підприємству нарахована пеня по податку на додану вартість в розмірі 349,57 грн.

Крім того, позивач зазначає, що ним на адресу відповідача у встановленому законом порядку надсилалися перша та друга податкові вимоги.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів була надіслана відповідачу з поштовим повідомленням за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру та ним отримана, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій документів, заперечень проти позову та необхідних документів або заяву про визнання позову до суду не подав.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду, з огляду на що суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку задоволення позову, виходячи з наступного

Відповідач зареєстрований як юридична особа Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 06.03.2003 р., що підтверджується копією витягу з ЄДР ЮО та ФОП за №12836595 від 24.01.2012 (а.с. 6) та відповідно до довідки від 30.01.2012 №1 (а.с.7) відповідач перебуває на податковому обліку в Харківській ОДПІ з 11.03.2003 року за № 2924 .

Відповідачем було подано податкові декларації з податку на додану вартість № 76098 від 17.12.2010 р., №6605 від 21.02.2011 р., № 15226 від 17.03.2011 р., № 34344 від 14.04.2011 р., №46300 від20.05.2011, № 48845 від 20.06.2011 р., №55743 від 19.07.2011 р., № 61794 від 10.08.2011 р., №64152 від 15.09.2011 р., № 80025 від 23.12.2011 р., № 85697 від 19.01.2012 р., в яких самостійно визначив суму грошового зобовязання в розмірі 89711,31 грн.

В установлений строк узгоджені суми податкових зобовязань по даним деклараціям відповідачем не були сплачені.

Пунктом 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В установлений чинним законодавством термін зазначену у податковій декларації суму, платником податків сплачено самостійно не було.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Також судом встановлено, що фахівцями Харківської ОДПІ була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за результатами якої був складений акт від 08.12.2011 р. № 2808/152/32435707. З висновку камеральної перевірки вбачається, що відповідачем не надавались податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року. Вказаний акт вручений дирекотру підприємства Л.С.Шекуновій, про що свідчить її особистий підпис (зворотній бік а.с. 41).

На підставі акту перевірки від 08.12.2011 р. № 2808/152/32435707 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002431520 від 08.12.2011р., згідно з яким відповідача було зобовязано сплатити штраф у сумі 170,00 грн. (а.с. 40). 08.12.2011 року податкове повідомлення - рішення вручене директору підприємства Л.С.Шекуновій, про що свідчить її особистий підпис на корінці податкового повідомлення - рішення (а.с.40).

Стаття 42 Податкового кодексу України встановлює листування з платником податків. Так, згідно вказаної статті податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.

Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3. ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Винесене податковим органом податкове повідомлення - рішення № 0002431520 від 08.12.2011р., як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не оскаржувалось і на час розгляду справи не є скасованими чи зміненими, визначена сума грошового зобовязання, що ним визначена є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Також як вбачається з матеріалів справи внаслідок несвоєчасної сплати сум грошового зобовязання позивачем підприємству нарахована пеня по податку на додану вартість в розмірі 349,57 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки станом на 07.02.2012 року (а.с.56).

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

За пунктом 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5. ст. 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п. 131.2. ст. 131 Податкового кодексу України).

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи по суті складає 90230,88 грн.

Позивачем на адресу відповідача у встановленому законом порядку надсилалися перша та друга податкові вимоги.

Так, 16.12.2008 р. посадовій особі відповідача було вручено першу податкову вимогу № 1/795 від 01.12.2008 р. на суму 9619,00 грн., що підтверджується копією корінця цієї податкової вимоги форми «Ю1»(а.с. 59).

20.11.2009 р. посадовій особі відповідача було вручено другу податкову вимогу № 2/69 від 15.01.2009 р. на суму 29020,71 грн., що підтверджується копією корінця цієї податкової вимоги форми «Ю2»(а.с. 60).

Пунктом 1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III, що діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон № 2181), визначено, що податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

У п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181, вказано, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181).

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що виник після надіслання йому податкової вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон повязує можливість їх стягнення у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки рішення субєкта владних повноважень, якими застосовано штрафні санкції, не є предметом вказаного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області до Приватного підприємства "Меркурій +" про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Меркурій +" ( 62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Лозівська, буд.1, кв. 22, код ЄДРПОУ 32435707; р/р 260083001166 в АТ Банк "Меркурій", м. Харків, МФО 351663, р/р 26004000048465, 26052007048465 в ПуАТ "СЕБ Банк". м. Києва, МФО 300175) суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 90230.88 грн.( дев'яносто тисяч двісті тридцять грн. 88 коп.) на користь Державного бюджету України (р/р 31112029700429, одержувач : УДКСУ у Харківській області, код 37000633, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.