Постанова № 22108349, 21.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2012 р.                                                                                 № 2-а- 17684/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова

до Приватного підприємства "Визарт"

простягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд стягнути з Приватного підприємства "Визарт" на користь Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова прострочену заборгованість в сумі 80,41 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України. Управлінням були винесені рішення відносно Приватного підприємства "Визарт" №1776 від 05.10.2011р., №1777 від 05.10.2011р., №1778 від 05.10.2011р., №1779 від 05.10.2011р., №1780 від 05.10.2011р про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на суму 80,41 грн., яка відповідачем сплачена не була.

В судове засідання представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 33 КАС України.

Суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи проводити на підставі наявних в ній доказів за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Матеріали справи свідчать, що відповідача зареєстровано в управлінні пенсійного фонду України в Фрунзенському районі міста Харкова як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що внаслідок несвоєчасної сплати (перерахування) відповідачем грошових коштів зі сплати страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування за період: з 20.04.2004 року по 20.07.2004 року, позивачем винесені рішення відносно Приватного підприємства "Визарт" №1776 від 05.10.2011р., №1777 від 05.10.2011р., №1778 від 05.10.2011р., №1779 від 05.10.2011р., №1780 від 05.10.2011р про застосування фінансових санкцій в розмірі 80,41 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч.13 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Відповідно до частини 15 ст.106 вищеназваного Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Крім того, відповідно до п. 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року .№2464-VI - стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування фінансових санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Тобто, позивач мав всі підстави для винесення рішень №1776 від 05.10.2011р., №1777 від 05.10.2011р., №1778 від 05.10.2011р., №1779 від 05.10.2011р., №1780 від 05.10.2011р відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 №1058-ІУ. Вказане рішення оскаржене відповідачем не було.

Отже, позивач виконав всі вимоги діючого законодавства щодо узгодження суми заборгованості, пеня та штраф всього в розмірі 80,41 грн. нараховані в межах повноважень позивача та на підставі законодавства, але заборгованість на теперішній час залишається несплаченою.

Таким чином заборгованість відповідача підлягає стягненню в примусовому порядку, отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова до Приватного підприємства "Визарт" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Визарт"(р/р 260050120109, МФО 350482, код ЄДРПОУ 31939851) на користь Управління пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова (р/р№256083122088 ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823 код ЄДРПОУ 22645387) прострочену заборгованість з фінансових санкцій та пені в сумі 80.41 грн. (вісімдесят одна грн. 41 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Єгупенко В.В.