Постанова № 22108196, 14.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"14" березня 2012 р. Справа № 2а-1404/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби до комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійськські теплові мережі» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення коштів за податковим боргом з комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійськські теплові мережі»(далі по тексту - відповідач, КП БРР «БТМ») звернулася Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - позивач, ДПІ Балаклійському районі), яка, просить стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують суму податкового боргу в розмірі 515451, 63 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач включений до ЄДРПОУ відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 393795 станом на 10.06.2008 року та є платником податків і зборів.

Відповідачем було подано податкові декларації з податку на додану вартість № 9008643343 від 17.10.2011 р., в якій самостійно визначив суму грошового зобовязання в розмірі 47981, 00 грн. та № 9011768884 від 21.11.2011 року, в якій самостійно визначив суму грошового зобовязання в розмірі 97013, 00 грн.

В установлений строк узгоджені суми податкових зобовязань по даним деклараціям відповідачем не були сплачені.

Крім того, позивач зазначає, що інша частина податкового боргу по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати в установлений строк грошових зобов'язань, визначених податковим органом, а саме: за податковим повідомленням-рішенням № 0003461501 від 04.10.2011 р. відповідача було зобовязано сплатити штраф у сумі 4144, 66 грн., яке було винесено на підставі акту перевірки № 608/15-016/34328904 від 21.09.2011 р. та за податковим повідомленням-рішенням №0003491501 від 05.10.2011 р., яким відповідача було зобовязано сплатити штраф в сумі 79293, 63 грн. і було винесено на підставі акту перевірки № 640/15-016/34328904 від 27.09.2011 р. Також внаслідок несвоєчасної сплати сум грошового зобовязання на підставі ст. 129 Податкового кодексу України позивачем підприємству нарахована пеня по податку на додану вартість в розмірі 175847, 97 грн. та по податку на прибуток в сумі 111171, 37 грн.

Крім того, позивач зазначає, що ним на адресу відповідача у встановленому законом порядку надсилалися перша та друга податкові вимоги.

Відповідач до суду надіслав письмові заперечення у яких зазначив, що податковий борг виник не з його вини, а через те, що йому не відшкодовують з державного бюджету різницю в ціні на газ для бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств за 2008-2011 роки та різниці в тарифах на послуги теплопостачання для населення за 2009-2011 р. та січень 2012 р., а тому він не може розрахуватися за податковими зобовязаннями.

Також відповідач зазначає, що ДПІ у Балаклійському районі повинно було скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003461501 від 04.10.2011 р. на суму 4144, 66 грн. та податкове повідомлення-рішення №0003491501 від 05.10.2011 р. на суму 79293, 63 грн., оскільки, як стверджує відповідач, підприємству відповідно до акту перевірки від 14.12.2011 р. № 862/07-012/34328904 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань законності декларування відємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійськські теплові мережі»(код за ЄДРПОУ 34328904) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.»було скасовано зарахування відємного значення різниці поточного звітного періоду (серпень 2011 р.) у зменшення суми податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 433984, 00 грн.

Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 100).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 81, 83). Про причину неявки, всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідач зареєстрований як юридична особа Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області 05.09.2006 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 164328 (а.с. 8), включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 393795 станом на 10.06.2008 року (а.с. 9-10), що також підтверджується копією довідки № 120 з ЄДРПОУ , видану відділом статистики у Балаклійському районі від 05.09.2006 р. (а.с. 11), є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Балаклійському районі з 05.09.2006 р., що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків № 1586 від 21.12.2011 року (а.с. 12).

КП БРР «БТМ»до ДПІ у Балаклійському районі було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9008643343 від 17.10.2011 р. за вересень 2011 р., згідно якої відповідачем зазначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 47981, 00 грн. (а.с. 17-19).

Крім того, КП БРР «БТМ»до ДПІ у Балаклійському районі було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9011768884 від 21.11.2011 року за жовтень 2011 р., згідно якої відповідачем зазначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 97013, 00 грн. (а.с. 20-22).

Пунктом 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В установлений чинним законодавством термін зазначену у податковій декларації суму, платником податків сплачено самостійно не було.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Також судом встановлено, що позивачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за результатами якої був складений акт від 21.09.2011 р. № 608/15-016/34328904, з яким було ознайомлено та вручено керівнику КП БРР «БТМ»В.Г. Коновалову та головному бухгалтеру О.В.Курінко про свідчать їх підписи в акті перевірки (а.с. 93-94).

Як встановлено перевіряючими та зазначено у висновку цього акту перевірки встановлена несвоєчасна сплата податку на додану вартість за листопад 2008 року.

На підставі акту перевірки від 21.09.2011 р. № 608/15-016/34328904 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003461501 від 04.10.2011р., згідно з яким відповідача було зобовязано сплатити штраф у сумі 4144, 66 грн. (а.с. 15). 04.10.2011 р. зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено бухгалтеру відповідача, про що свідчить підпис на копії корінця податкового повідомлення-рішення (а.с. 15).

Крім того, позивачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість відповідача, за результатами якої був складений акт від 27.09.2011 р. № 640/15-016/34328904, з яким було ознайомлено та вручено керівнику КП БРР «БТМ»В.Г. Коновалову та головному бухгалтеру О.В.Курінко, про свідчать їх підписи в акті перевірки (а.с. 95-98).

Як встановлено перевіряючими та зазначено у висновку цього акту перевірки встановлена несвоєчасна сплата податку на додану вартість за грудень 2008 року та січень 2009 р.

На підставі акту перевірки від 27.09.2011 р. № 640/15-016/34328904 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0003491501 від 05.10.2011 р., згідно з яким відповідача було зобовязано сплатити штраф у сумі 79293, 63 грн. (а.с. 16). 05.10.2011 р. зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено бухгалтеру відповідача, про що свідчить підпис на копії корінця податкового повідомлення-рішення (а.с. 16).

Стаття 42 Податкового кодексу України встановлює листування з платником податків. Так, згідно вказаної статті податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.

Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3. ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки винесені податковим органом податкові повідомлення - рішення № 0003461501 від 04.10.2011 р. та №0003491501 від 05.10.2011 р. відповідачем не оскаржувалися, згідно із довідкою ДПІ у Балаклійському районі від 12.03.2012 р. № 143/10/10-012 (а.с. 99) і на час розгляду справи не є скасованими чи зміненими, визначені суми грошових зобовязань, що ними визначені є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Також як вбачається з матеріалів справи внаслідок несвоєчасної сплати сум грошового зобовязання позивачем підприємству нарахована пеня по податку на додану вартість в розмірі 175847, 97 грн., що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків КП БРР «БТМ»(а.с. 13) та по податку на прибуток в сумі 111171, 37 грн., про що свідчить розрахунок щодо заборгованості до бюджету по КП БРР «БТМ»по податку на додану вартість за період з 16.09.2011 р. по 15.12.2011 р. (а.с. 14) та розрахунок пені КП БРР «БТМ»по податку на прибуток за період з 16.12.11 по 20.01.2012 р. (а.с. 23).

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

За пунктом 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5. ст. 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п. 131.2. ст. 131 Податкового кодексу України).

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи по суті складає 515451, 63 грн.

Позивачем на адресу відповідача у встановленому законом порядку надсилалися перша та друга податкові вимоги.

Так, 10.10.2007 р. посадовій особі відповідача було вручено першу податкову вимогу № 1/85 від 05.10.2007 р. на суму 199984, 04 грн., що підтверджується копією корінця цієї податкової вимоги форми «Ю1»(а.с. 24).

12.11.2007 р. посадовій особі відповідача було вручено другу податкову вимогу № 2/96 від 12.11.2007 р. на суму 88161, 50 грн., що підтверджується копією корінця цієї податкової вимоги форми «Ю2»(а.с. 24).

Пунктом 1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III, що діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон № 2181), визначено, що податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

У п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181, вказано, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181).

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що виник після надіслання йому податкової вимоги.

Враховуючи вищенаведене суд не приймає до уваги твердження відповідача у письмових заперечення про те, що ДПІ у Балаклійському районі повинно було скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003461501 від 04.10.2011 р. на суму 4144, 66 грн. та податкове повідомлення-рішення №0003491501 від 05.10.2011 р. на суму 79293, 63 грн., оскільки, як стверджує відповідач, підприємству відповідно до акту перевірки від 14.12.2011 р. № 862/07-012/34328904 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань законності декларування відємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійськські теплові мережі»(код за ЄДРПОУ 34328904) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.»було скасовано зарахування відємного значення різниці поточного звітного періоду (серпень 2011 р.) у зменшення суми податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 433984, 00 грн., оскільки акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обовязків позивача чи відповідача, крім фіксації фактів порушення, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору. Крім того, висновки акту перевірки від 14.12.2011 р. № 862/07-012/34328904 не стосуються обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог про стягнення сум податкового боргу, виникнення податкового боргу через несплату самостійно визначених відповідачем податкових зобовязань у податкових деклараціях, узгоджених сум за рішеннями податкового органу, які не оскаржувалися в установленому законом порядку та сум пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон повязує можливість їх стягнення у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки рішення субєкта владних повноважень, якими застосовано штрафні санкції, не є предметом вказаного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог з питання щодо стягнення з відповідача податкового боргу також і за рахунок готівки, що належить останньому.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби до комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійськські теплові мережі» про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійськські теплові мережі» (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Алієва, буд. 72, код ЄДРПОУ 34328904, р/р № 260026404 у ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629; р/р № 260003013273, № 260093023273 та № 260443013273 у філії ХОУ ВАТ Ощадбанк, м. Харків, МФО 351823; розрахунковий чек № 2600630135968 у «Банк «Національний кредит», МФО 320702; бюджетне фінансування №35444001004420 у ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629; р/р № 37124006004420 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011; інший № 37127003004420 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011) за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують та готівки, що йому належить, суму податкового боргу в розмірі 515451.63 грн. (пятсот п'ятнадцять тисяч чотириста пятдесят одну гривню шістдесят три копійки) на користь Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.