Постанова № 22108095, 05.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 р. справа № 2а-1649/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Мартинчук С.М.,

за участі сторін:

представника позивача - Оковитої А.Є.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Арбат ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Арбат ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.11.2011 року №0000720700 на зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 326963 грн. та від 18.11.2011 року №0000710700 на збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 185519,00 грн., у тому числі за основним платежем - 14815,00 грн. та за штрафними санкціями 3704 грн., як такі, що винесені усупереч податковому законодавству. Посилаючись на факти викладені у позовній заяві, позивач просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відповідно до ст.35 КАС України про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заперечення до адміністративного позову, з підстав яких, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.11.2011 року, позивач, ТОВ фірма "Арбат ЛТД" (код ЄДРПОУ 22700011), отримав по пошті податкові повідомлення-рішення, винесені Головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, в.о. начальника інспекції В.О.Швадченком від 18.11.2011 року №0000720700 на зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 326963 грн. та від 18.11.2011 року №0000710700 на збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 18519,00 грн., у т.ч. за основним платежем 14815,00 грн. та за штрафними санкціями 3704 грн.

Судом встановлено, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення винесено на підставі акта ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 08.11.2011 року №5222/07-0/22700011 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ фірма "Арбат ЛТД" у податковій звітності з податку на додану вартість, а саме: у декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року.

Судом перевірено, що підприємство надавало до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова заперечення на вищевказаний акт перевірки ( №39 від 10.11.2011 року), проте отримало на них відповідь від 17.11.2011 року №25304/10/07-020, згідно яких висновки акту залишено без змін.

28.11.2011 року підприємство направило скаргу на винесені за вказаним актом податкові повідомлення-рішення до ДПА у Харківській області та додало до неї висновок №11507 експертного економічного дослідження ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 15.11.2011 року з висновками стосовно того що, висновки акту перевірки №5222/07-0/22700011 від 08.11.2011 року документально не підтверджуються.

31.01.2012 року підприємство отримало рішення ДПА у Харківській області про результати розгляду скарги від 26.01.2012 року №380/10/25-103, яким залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу підприємства - без розгляду.

Судом досліджено, що за висновками податкового органу ТОВ фірма "Арбат ЛТД" у порушення п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України (далі ПКУ) та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року завищило суму залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 326963 грн., та не нарахувало за вказаний податковий період податок, що на думку податкового органу підлягає сплаті до бюджету, у сумі 14815 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п.102.5 ст.102 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тобто, вказаною нормою встановлено термін в 1095 днів для повернення надміру сплачених до бюджету податків або на отримання бюджетного відшкодування. При цьому, будь-яких обмежень у часі по декларуванню податкового кредиту, право на який виникло більше 1095 днів тому, ні вищевказана, ні будь-яка інша норма як ПКУ, так і Закону України "Про податок на додану вартість", не містить.

Судом досліджено, що право на податковий кредит на суму 326963,00 грн. виникло у підприємства у грудні 2007 року, що відображено у додатку 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду до податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року. У жодному із податкових періодів з січня 2008 року по вересень 2011 року підприємство не скористалося своїм правом на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і не декларувало від'ємне значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у відповідних податкових деклараціях та додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" до них. При цьому, невикористаний залишок податкового кредиту грудня 2007 року підприємство щомісяця переносило до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у повній відповідності до приписів абз. "б" п.200.4 ст.200 ПКУ.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду

Дослідивши, що підприємство не заявляло оспорюваної суми до бюджетного відшкодування, а враховувало її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Суд приймає пояснення позивача, що відповідно до статті 200.14 ПКУ 200.14., якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Тобто судом встановлено, що за результатами перевірки податковий орган відповідно до абзацу "а" статті 200.14 ПКУ повинен був надіслати платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті ПКУ у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не надсилав платнику податку податкового повідомлення-рішення на заниження суми бюджетного відшкодування.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду та надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Арбат ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 18.11.2011 року №0000720700 та №0000710700.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 05 березня 2012 року.

Суддя Котеньов О.Г.