Постанова № 22108033, 22.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 16257/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Малахової Ю.А., відповідача - Тімонова А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс-Б" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Базіс-Б", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі міста Харкова від 30.11.2011р. №0005892305, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 127 326,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Базіс-Б»щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Баварін-Ф", їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011р., про що складено Акт № 5351/2305/33066964 від 14.11.2011року. На підставі даного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення № 0005892305 від 30.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 127326,00грн. (з них: за основним платежем - 84884,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42442.00 грн.).

Позивач не згоден з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним, прийнятим з порушенням приписів діючого законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги адміністративного позову підтримав, просив суд про їх задоволення в повному обсязі.

Представник відповідача в наданих до суду письмових запереченнях на позов та його представник в судовому засіданні виклали власну правову позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали. В обґрунтування заперечень вказав на те, що позивач до складу податкового кредиту з податку на додану вартість неправомірно відніс суми по взаємовідносинам з ТОВ "Баварія-Ф", відносно якого Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова надано акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Баварія-Ф»щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за серпень 2011 року. З цих підстав просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані судом та надані сторонами по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Базіс-Б»24.06.2004р. пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи виконавчим комітетом Харківської міської ради, на обліку, як платник податків, перебуває в ДПІ Дзержинського району м. Харкова. ТОВ "Базіс-Б" є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 09.07.2004р. № 28326300 по теперішній час, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 330669620306.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 14.11.2011р. проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Базіс-Б»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Баварія-Ф" код ЄДРПОУ 31635757, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011р.

Результати документальної невиїзної перевірки позивача оформлені актом від 14.11.2011р. за № 5351/2305/33066964, висновками якого встановлено порушення ТОВ «Базіс-Б»п.198.2, ПЛ98.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за серпень 2011р. на суму 84 884,40 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 14.11.2011р. за № 5351/2305/33066964 та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем 30.11.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0005892305, яким визначено суму грошового зобовязання ТОВ «Базіс-Б»по податку на додану вартість в загальній сумі 127326,00 грн., з яких 84884,00. основний платіж, 42442,00 грн. штрафна (фінансова) санкція відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Базіс-Б" (покупець) та ТОВ "Баварія-Ф" (продавець) укладено договір поставки припою ПОС-40, чушка №28/06/1 від 28.06.2011р.

Стосунки ТОВ "Баварія-Ф" з позивачем підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку в т.ч. видатковими та податковими накладними, а саме: видаткові накладні № РН-0308-21 від 01.08.2011р. на суму 211442,40 в т.ч. ПДВ 35240,40грн., № РН-0308-13 від 03.08.2011р. на суму 162864,00грн в т.ч. ПДВ 27144,00грн., № РН-2508-08 від 25.08.2011р. на суму 135000,00 в т.ч. ПДВ 22500,00грн.; податкові накладні № 101 від 01.08.2011р.; № 127 від 03.08.2011р.; № 349 від 25.08.2011р.

Оплата за поставлений товар здійснена ТОВ «Базіс-Б»в безготівкові формі, що підтверджується банківськими виписками.

Фізичне переміщення товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними №14092 від 01.08.2011р., №14187 від 03.08.2011р., №14316 від 25.08.2011р.

В подальшому отриманий від ТОВ "Баварія-Ф" товар було реалізовано позивачем на підставі укладених договорів купівлі-продажу ТОВ "Істок", ЗАТ "Первимайський молочноконсервний комбінат", ТОВ "Інтерфлот-продукт", що підтверджено копіями договорів, видатковими та податковими накладними.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати ряд обов'язкових реквізитів. За приписами п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції. Зазначені норми вказують на те, що підставою для включення витрат до складу податкового кредиту є їх безпосередній звязок з господарською діяльністю платника податку та належне документальне оформлення. Водночас, сама наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

В ході розгляду справи судом встановлено, що господарська операція ТОВ «Базіс-Б»з ТОВ «Баварія-Ф», що відбулася у серпні 2011 р., носить реальний характер та підтверджена належними первинними документами, які фіксують факт вчинення господарської операції, а первинні документи в свою чергу складені у відповідності до вимог чинного законодавства, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Відповідно до вимог п.198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, суми податку на додану вартість за вказаними у акті перевірки та отриманими ТОВ «БАЗІС-Б»податковими накладними правомірно включено до складу податкового кредиту за серпень 2011р. відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2011 року, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.

Таким чином, позивачем правомірно у серпні 2011р. віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені, в результаті придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Баварія-Ф»на загальну суму 84 884,40 грн.

Крім того, в акті перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зазначає, що позивачем порушено ст. 198.3, п.198.6, ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкової о періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такою звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Отже, суд зазначає, що незаконним та безпідставним є посилання відповідача на порушення позивачем вищевказаних норм діючого законодавства, оскільки під час проведення перевірки не встановлено факту використання отриманих товарно-матеріальних цінностей не в межах господарської діяльності платника податків та, відповідно, суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Базіс-Б»у зв'язку з придбанням товару, підтверджені податковими накладними, що оформлені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України і цей факт чітко відображений в акті перевірки від 14.11.2011 року.

Судом зясовано, що в основу висновків відповідача про порушення ТОВ «Базіс-Б»вимог податкового законодавства покладено висновки акту Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Баварія-Ф»щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за серпень 2011 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в ст. 83 Податкового кодексу України наведено матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок, серед яких: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами. За приписами п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, що полягає в співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів, за результатами якого складається довідка.

З цих підстав суд дійшов висновку, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічної звірки ПП «Баварія-Ф»не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства ТОВ «Базіс-Б».

За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами субєктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.

Відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»ТОВ «Базіс-Б»та ТОВ «Баварія-Ф»є окремими суб'єктами зі статусом юридичної особи, а відтак зі змісту Податкового кодексу України є окремими платниками податку на додану вартість. Водночас, якщо особа не виконує своїх зобовязань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до справи жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи ТОВ "Баварія-Ф" за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Завданням адміністративного судочинства згідно зі ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За приписами ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В ході розгляду даної справи судом достовірно встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством. Висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства не тільки не знайшли свого документального підтвердження, а й спростовуються матеріалами справи, а тому суд виходить з достатності правових підстав та належних доказів для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова правомірність власних висновків, законність та обґрунтованість оскаржуваного правового акту індивідуальної дії не доведено, що дає суду підстави для задоволення вимог адміністративного позову ТОВ «Базіс-Б».

Зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного звязку доказів у їх сукупності, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс-Б" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0005892305 від 30.11.2011 року, винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс-Б" 28,33 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.