Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/558/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
представника позивача - Радченка О.В.,
відповідачки - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція (далі по тексту позивач, Конотопська МДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач, ФОП ОСОБА_2), в якому з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог (а.с.21) просила стягнути заборгованість з орендної плати за земельні ділянки держаної і комунальної власності за 2011р. в загальному розмірі 28745грн.96коп. Свої вимоги мотивує тим, що ФОП ОСОБА_2, всупереч вимог ст. 286, 287 Податкового кодексу України, подавши самостійно податкову декларацію на поточний 2011р., порушила строки сплати орендної плати за земельні ділянки держаної і комунальної власності за 2011р., в результаті чого за нею утворилася заборгованість в загальному розмірі 28745грн.96коп., яка станом на момент звернення з позовом до суду залишилась не сплаченою.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позові підтримав. Відмітив, що податкове зобовязання визначене у самостійно поданій податковій декларації згідно приписів Податкового кодексу України є узгодженим та не підлягає оскарженню ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Враховуючи, що сума заборгованості станом на момент розгляду справи залишається не сплаченою, просив стягнути її в судовому порядку.
Відповідачка в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась. Зазначила, що в 2009р. постановою господарського суду Сумської області вона була визнана банкрутом, хоча згодом дана постанова в ході оскарження була скасована, через наявність у неї непогашених споживчих кредитів. Відмітила, що вона тривалий час не займається підприємницькою діяльності, та не використовує земельну ділянку, за користування якої було подано податкову декларацію. Дійсно дану податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки держаної і комунальної власності за 2011р. вона подала самостійно, через побоювання додаткового нарахування санкцій і станом на сьогодні зобовязання за 2011р. згідно поданої декларації не сплачувала. Однак, нею вживались заходи щодо зменшення площі земельної ділянки шляхом звернення до голови Конотопської міської ради, проте, станом на сьогодні дане питання не вирішено. У звязку з тим, що вона не користується земельною ділянкою та є неплатоспроможною просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представника позивача, відповідачку, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд доводи відповідачки не приймає до уваги, а позов вважає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2, 05.03.1996р. була зареєстрована як фізична особа-підприємець та взята на облік в Конотопській МДПІ як платник податків, що вбачається із змісту позовної заяви та підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.4), копією заяви про реєстрацію (а.с.5), спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.26-27).
Згідно з приписами п. 4.1.1 ст. 4 Податкового кодексу України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України).
Згідно пп.16.1.4,16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до пп.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент подачі декларації) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пп.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії податкової декларації орендної плати за земельні ділянки держаної і комунальної власності за 2011р. (а.с.6-7), відповідачкою самостійно було нараховано суму орендної плати за земельні ділянки держаної і комунальної власності за 2011р. у загальному розмірі 28745грн.96коп.
ФОП ОСОБА_2 заперечуючи проти позову, вказуючи на те, що даною земельною ділянкою вона не користується. Однак, вказані доводи судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п.56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Крім того, вказане грошове зобовязання з орендної плати за земельні ділянки держаної і комунальної власності, згідно п.54.1 ст. 54, п.57.1 ст. 57, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України вважається узгодженим з дня подання податкової декларації, і платник податків зобов'язаний був самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Обґрунтовуючи свою позицію відповідач, також вказує на свою неплатоспроможність. Однак, і дані доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить у залежність обов'язок щодо сплати заборгованості з орендної плати за земельні ділянки держаної і комунальної власності від наявності чи відсутності коштів чи прибутку, а вказує лише на цей обовязок, а тому відповідачка повинна було сплатити вказані суми у встановлений строк. Однак, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, зокрема, облікової картки платника (а.с.13-15), а також з пояснень відповідачки, ФОП ОСОБА_2 були порушені строки та повнота обсягів сплати зазначеного зобовязання.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом.
У звязку з тим, що узгоджена сума податкового зобовязання відповідачем не була сплачена, позивачем були сформовані податкові вимоги (а.с.8), однак і після їх вручення податковий борг залишався відповідачем не сплаченим (а.с.22).
Частина 1 статті 11 КАС України зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Також згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу за спірний період суду не надав.
Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобовязання, всупереч вимог Податкового кодексу України, своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та складає в загальному розмірі 28745грн.96коп. (а.с.21.22), суд, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне, їх задовольнити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь держави (р/р34123999700008, ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код отримувача 23635072) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки держаної і комунальної власності за 2011р. в загальному розмірі 28745грн.96коп. (двадцять вісім тисяч сімсот сорок пять гривень 96копійок).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 19.03.2012року.
Судове рішення № 22107697, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 13.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/558/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: