Постанова № 22107641, 13.03.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/9549/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.

представника позивача Кузаєв О.М.

представника відповідача Зівако С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта" (далі позивач, ТОВ "Нафта"), звернулось до суду з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач, Шосткинська МДПІ), в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000061650 від 25.07.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що податковою інспекцією було проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ "Нафта". В результаті проведення перевірки складено акт, на підставі висновків якого відповідачем складено спірне податкове повідомлення-рішення. Із зазначеним податковим повідомленнямрішенням ТОВ "Нафта" не погоджується, вважає його такими, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, документи в підтвердження реального виконання договорів, укладених між ТОВ "Нафта" та ТОВ "Нафто-Сервіс" були надані податковому органу, на даний час всі документи, що стосуються правовідносин між ТОВ "Нафта" та ТОВ "Нафто-Сервіс" вилучені правоохоронними органами в результаті проведеного обшуку.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, додатково зазначив, що на перевірку ТОВ "Нафта" не були надані документи, що підтверджують реальне виконання господарських зобовязань по правовідносинам з ТОВ "Нафто-Сервіс" за лютий 2011 р. Підставами для проведення перевірки ТОВ "Нафта" стали результати перевірки його контрагента ТОВ "Нафто-Сервіс", за результатами якої встановлено здійснення діяльності, спрямовану на здійснення операцій, повязаних із незаконним наданням податкової вигоди третім особам, реальне виконання господарських операцій, в т.ч. і між ТОВ "Нафта" та ТОВ "Нафта-Сервіс" не відбувалося.

Суд, заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Шосткинською МДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року , за результатами якої складено Акт від 11.07.2011 р. №45/1650/30084081 (далі акт перевірки) (а.с.28-32).

Як вбачається із акту перевірки за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. ТОВ "Нафта" задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 436650 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. встановлено завищення на суму 161450,40 грн. по взаємовідносинам із ТОВ "Нафто-Сервіс".

При проведенні перевірки ТОВ "Нафта" Шосткинською МДПІ було використано лист Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області №6526/7/15-514 від 06.06.2011р. (а.с.35), яка проводила перевірку контрагента ТОВ "Нафта"- ТОВ "Нафто-Сервіс", відповідно до якої встановлено відсутність поставок товарів за лютий 2011 року від ТОВ "Нафта-Сервіс" до ТОВ "Нафта".

Відповідно до акту №3663/15-514/36007629 від 03.06.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість (а.с.36-38) перевіряючими встановлено, що ТОВ "Нафто-Сервіс" сформовано податковий кредит по контрагентам, з якими відсутні фактичні поставки товару, відсутні фактичні дії, спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Листом №5260/10/15 від 07.04.2011р. Шосткинською МДПІ було направлено керівнику ТОВ "Нафта" повідомлення про надання пояснень та їх документального підтвердження по правовідносинам із ТОВ "Нафто-сервіс" за лютий 2011 року. (а.с. 174 ).

Як вбачається із пояснень представника відповідача ТОВ "Нафта" були надані наступні документи, а саме податкові, видаткові накладні, договір купівлі-продажу нафтопродуктів №НС0321 від 10.02.2011р. (а.с. 165-173).

В акті перевірки перевіряючим було зроблено висновки про порушення позивачем п.п. 1.6, п.198.6 ст. 198, п. 206.1 ст. 206 Податкового кодексу України, в результаті чого по декларації за лютий 2011 року зменшена сума податкового кредиту по декларації за лютий 2011 р. на суму 161450,40 грн.

Після оформлення результатів проведеної перевірки податковим органом складено акт від 11.07.2011р. про відмову посадової особи директора ТОВ "Нафта" від підписання матеріалів перевірки після його ознайомлення зі змістом акту перевірки (а.с.33)

На підставі вищезазначеного акту перевірки Шосткінська МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000061650 від 25.07.2011р. про визначення ТОВ "Нафта" суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість в сумі 161451,40 грн., в т.ч. 161450,40 грн. основного платежу, 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.39).

Як вбачається із пояснень представників сторін та вбачається із акту перевірки, порушення, які були підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали взаємовідносини ТОВ "Нафта" з ТОВ "Нафто-Сервіс" щодо отриманих нафтопродуктів у лютому 2011 році.

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача на лист Шосткинської МДПІ №5260/10/15 від 07.04.2011р. щодо про надання пояснень та їх документального підтвердження по правовідносинам із ТОВ "Нафто-сервіс" за лютий 2011 року (а.с. 174), крім податкових, видаткових накладних, договору купівлі-продажу нафтопродуктів №НС0321 від 10.02.2011р. надано не було (а.с. 165-173).

Як вбачається із пояснень представника відповідача ТОВ "Нафта"на перевірку були надані виключно ті документи, які податковим органом надані суду, долучені до матеріалів справи та на підставі яких проводилася перевірка Шосткинською МДПІ.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Нафта" та ТОВ "Нафто-Сервіс" був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів №НС0321 від 10.02.2011р., згідно якого ТОВ "Нафто-Сервіс" зобов'язується передати у власність ТОВ "Нафта" нафтопродукти відповідно до умов цього договору та Додатків до нього (а.с.172-173). Номенклатура, кількість, ціна товару визначається сторонами в рахунках-фактурах до цього договору (п. 1.2 Договору).

Якість товару повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України, та підтверджуючим паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника (п.2.1Договору).

Одиниця виміру кількості Товару та кількість поставки товару, що поставляється за договором, визначається в заявках (п.2.2 Договору).

Як передбачено п. 3.4 Договору послуги із відвантаження та доставки товару до станції призначення, зазначених Покупцем у заявці, здійснюється відправником вантажу, а під Відправником вантажу сторони зазначили фірму-експедитора, що робить транспортно-експедиторські послуги з наливу та відвантаження товару на станцію призначення. Датою відвантаження товару вважається дата приймання вантажу до перевезення, зазначена в ж/д накладній або дата виписки товарно-транспортної накладеної (а.с.3.7 Договору)

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000038 від 16.02.2011р. від ТОВ "Нафто-Сервіс" згідно рахункуфактури було поставлено бензин автомобільний А-76 кількістю 38120 л на загальну суму 287806 грн. (а.с.168звор.стор.), виписано податкову накладну №25 від 16.02.2011р. (а.с.168).

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000031 від 10.02.2011р. від ТОВ "Нафто-Сервіс" згідно рахункуфактури було поставлено дизельне пальне кількістю 37717 л на загальну суму 292306 грн. (а.с.169звор.стор.), виписано податкову накладну №18 від 10.02.2011р. (а.с.169).

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000056 від 28.02.2011р. від ТОВ "Нафто-Сервіс" згідно рахункуфактури було поставлено бензин автомобільний А-92 кількістю 8550 л та бензин автомобільний А-92 кількістю 3374 л на загальну суму 94795 грн. (а.с.170звор.стор.), виписано податкову накладну №47 від 28.02.2011р. (а.с.170).

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000045 від 21.02.2011р. від ТОВ "Нафто-Сервіс" згідно рахункуфактури було поставлено бензин автомобільний А-76 кількістю 18161 л та дизельне пальне кількістю 19959 л. на загальну суму 293793,70 грн. (а.с.171звор.стор.), виписано податкову накладну №33 від 21.02.2011р. (а.с.171).

В матеріалах справи містяться документи, які були надані представником ТОВ "Нафта", а саме податкова накладна №25 від 16.02.2011р., видаткова накладна №РН-00038 від 16.02.2011р., товарно-транспортна накладна від 16.02.2011р., податкова накладна №18 від 10.02.2011р., видаткова накладна №РН-00031 від 10.02.2011р., товарно-транспортна накладна від 10.02.2011р., податкова накладна №47 від 28.02.2011р., видаткова накладна №РН-00056 від 28.02.2011р., товарно-транспортна накладна від 28.02.2011р., податкова накладна №33 від 21.02.2011р., видаткова накладна №РН-00045 від 21.02.2011р., товарно-транспортна накладна від 21.02.2011р., (183-194).

Надані представником позивача копії первинних документів (податкові та видаткові накладні) по змісту та оформленні взагалі не співпадають із первинними документами, наданими ТОВ "Нафта" на перевірку до Шосткинської МДПІ, але, при цьому номер, дата та сума паливо-мастильних матеріалів є ідентичними.

Так, податкові накладні, надані на перевірку до податкового органу та надані представником позивача до матеріалів справи, а саме №25 від 16.02.2011р. (а.с.168,183), №18 від 10.02.2011р. (а.с.169-186), №47 від 28.02.2011р. (а.с. 170,189), №33 від 21.02.2011р. (а.с.171,192) взагалі різні по змісту та оформленні : зазначений різний вид цивільно-правового договору, на підставі якого виписано податкову накладну, різні особи складали та підписали податкові накладні різні за своїм змістом.

Із видаткових накладних, наданих на перевірку до податкового органу та наданих представником позивача до матеріалів справи вбачається, що складені вони також на підставі різних умов, різні за оформленням, підписи осіб від ТОВ "Нафта" та ТОВ "Нафто-Сервіс" різні (а.с. зворотн. стор. 168,169,170,171, 184,187,190,193). Зокрема, у наданих ТОВ "Нафта" на перевірку до Шосткинської МДПІ видаткових накладних зазначено умова їх складання - "замовлення на підставі рахунку-фактури", вантажником продукції від ТОВ "Нафто-Сервіс" зазначено ОСОБА_3, але ідентифікувати особу, яка отримала товар від ТОВ "Нафта" неможливо, міститься лише підпис. Натомість у видаткових накладних, наданих представником позивача до суду умовою поставки товару вже зазначено інше - "без замовлення", при цьому ідентифікувати особу, яка відвантажила товар від ТОВ "Нато-Сервіс" неможливо, натомість отримувач зазначений - ОСОБА_4, ОСОБА_5

На вимогу суду пояснити дану розбіжність та існування первинних документів однакових за номером та датою податкових та видаткових накладних, але взагалі в різних редакціях представник надати пояснення не зміг, лише зазначив, що дані копії, завірені мокрою печаткою підприємства, він отримав у бухгалтера ТОВ "Нафта".

Суд зобовязав представника позивача надати оригінали, наданих в судовому засіданні копій первинних документів, оголошувалася перерва, але вимоги суду представником позивача не виконані, оригінали документів не надані. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача всі первинні документи були вилучені правоохоронним органом і процесі обшуку, знаходяться у слідчого, а тому позивач взагалі позбавлений можливості надати оригінали документів.

Стосовно посилання представника позивача на відсутність оригіналів первинних документів у підприємства в звязку із їх вилученням під час проведення обшуку у ТОВ "Нафта" та неможливість надання їх суду, слід зазначити наступне.

Як вбачається із листа старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Сумській області ДПА в Сумській області №762/10/09-007 від 24.02.2012р. (а.с.219), під час проведення досудового слідства по кримінальній справі 07.07.2011р. в офісних приміщеннях ТОВ "Нафта" у ході проведення обшуку були вилучені оригінали бухгалтерських документів по взаємовідносинам ТОВ "Нафта" із ТОВ "Нафто-Сервіс"2009-2011р.р., приєднані до матеріалів справи, яка знаходиться на судовому розгляді у Ямпільському районному суді.

Із пояснень представника позивача та вищезазначеного листа вбачається, що обшук у ТОВ "Нафта" було проведено один раз 07.07.2011р.

Із протоколу обшуку від 07.07.2011р., зокрема, п. 9,11,12,13,16,17,18 вбачається перелік всіх документів, які були вилучені слідчим по взаємовідносинам ТОВ "Нафта" із ТОВ "Нафта-Сервіс"(а.с.153-154).

Жодних документів, що стосується 2011 року, крім акту звірки заборгованості від 01.04.2011р. між ТОВ "Нафта" та ТОВ "Нафто-сервіс" на 1 аркуші вилучено не було.

Крім того, слід зазначити, що на перевірку, яка була проведена в період з 05.07.2011р. по 06.07.2011р., належним чином завірені копії первинних документів до податкового органу були надані ТОВ "Нафта".

Слід зазначити, що наданий на перевірку договір купівлі-продажу нафтопродуктів №НС0321 від 10.02.2011р. (а.с.172-173) для підтвердження факту правовідносин із ТОВ "Нафто-сервіс" за лютий 2011 року, жодним чином не стосується вилученого під час проведення обшуку договору №22 від 24.03.2009 р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари (послуги) фактично не поставлялися (не надавалися), то придбання таких товарів (послуг) не відбулося.

Відповідно право на валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в України встановлено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Статтею 1 вказаного закону визначено поняття первинного бухгалтерського документу, яким є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення .

Згідно з ч. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистика та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа ("форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність.

Відповідно до ст.ст. 69, 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 86 згаданого Кодексу ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно п.п.5.4.1 Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за N 805/15496 , з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град. С відповідно до ГОСТ 3900. Про прийнятий нафтопродукт матеріально - відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Належних доказів, які б підтверджували факт транспортування та передачу нафтопродуктів від ТОВ "Нафто-сервіс" до ТОВ "Нафта" представником позивача не надано.

Враховуючи те, що ТОВ "Нафта" на перевірку докази транспортування продукції від ТОВ "Нафто-Сервіс" до ТОВ "Нафта" надано не було, зазначені документи не вилучалися у ТОВ "Нафта" під час обшуку, що підтверджується протоколом обшуку від 07.07.2011р., враховуючи положення вказаних норм, а також те, що позивач без поважних причин не надав суду для огляду оригінали документів, копії яких за клопотання представника позивача долучені до матеріалів справи, суд критично ставиться до вказаних документів та не приймає до уваги копії видаткових, податкових накладних та товарно-транспортних накладних, засвідчених печаткою ТОВ "Нафта".

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження перевірки якості пального, врахування якої при прийманні Товару передбачено положеннями розділом 5 Договору (а.с.172 зворотн. стор.)

Позивачем ні в ході перевірки, ні під час розгляду справи в суді не надано документів, якими було беззаперечно підтверджено факт поставки та отримання товару на виконання договору укладеного між ТОВ "Нафта" та ТОВ "Нафто-Сервіс" від 10.02.2011р.

З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності (безтоварності) операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку ТОВ "Нафта" податкових та видаткових накладних.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків на відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо ж певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку

З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій за договором №НС0321 від 10.02.2011р., укладений між ТОВ "Нафта" та ТОВ "Нафто-Сервіс" у лютому 2011 році належних доказів в обґрунтування своєї позиції представник позивача суду не надав, пояснити існування двох примірників податкових та видаткових накладних за датою та номером однаковими, але різних по змісту та оформленню представник позивача пояснити суду не зміг, оригінали копії документів, які представником позивача надані суду, для огляду не надані, а надані на перевірку документи всупереч приписам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не відображають реального змісту господарських операцій між ТОВ "Нафта" та ТОВ "Нафто-Сервіс" у перевіряємому періоді.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів .

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Дана позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 p. N 742/11/13-11, відповідно до якого витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Довідці Вищого адміністративного суду України про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищезазначене, а також те, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання нафтопродуктів у ТОВ "Нафто-Сервіс", суд вважає, що договір, податкові та видаткові накладні, складені між ТОВ "Нафто-Сервіс" та ТОВ "Нафта" всупереч приписам ст..9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не відображають реального змісту господарських операцій між ТОВ "Нафто-Сервіс" та ТОВ "Нафта" у перевіряємому періоді, а наявність лише видаткових та податкових накладних, не є достатньою підставою для формування позивачем податкового кредиту за лютий 2011 р. по даному контрагенту.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "Нафта" визнаються судом неправомірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000061650 від 25.07.2011р. відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя(підпис)С. М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 19.03.2012 р.