Постанова № 22106460, 21.02.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 р. Справа № 2а-3412/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

суддів: Кунець О.М., Соп'яненка О.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Вангородської Ю.В.,

представників позивача - Дудко І.М., Калюжної С.В.,

представників відповідача - Зівако С.Г.,

представника прокуратури - Вортоломея М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області, за участю прокуратури Сумської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ «Свеський насосний завод», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області в якому просилить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення:

№ 0000012350/0 від 10 березня 2010 року, яким визначено ПАТ «Свеський насосний завод» суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств у розмірі 488311 грн. 50 коп., в т.ч. 325541 грн. 00 коп. за основним платежем та 162770 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000022350/0 від 10 березня 2010 року, яким визначено ПАТ «Свеський насосний завод» суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 613432 грн. 50 коп., в т.ч. 408955 грн. 00 коп. за основним платежем та 204477 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ПАТ "Свеський насосний завод" сплатив кошти за надані послуги та придбаний товар (в т.ч. суми ПДВ), отримав товар та послуги згідно актів прийому-передачі і податкові накладні від своїх контрагентів, а тому віднесення ним до податкового кредиту перевіряємого періоду зазначених у акті перевірки сум ПДВ та витрат у відповідних податкових періодах є правомірним і ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову в повному обсязі, надав заперечення в якому зазначив, що за агентською угодою між позивачем та ТОВ "Компанія "Туркарго" маркетингові послуги фактично не надавались, а тому позивач безпідставно відніс витрати та суму ПДВ по вищевказаній агентській угоді до своїх валових витрат та податкового кредиту. Також позивач безпідставно відніс до свого податкового кредиту суму ПДВ яка була сплачена у вартості придбаних металоконструкції б/у від ТОВ "Форуммет", оскільки в ході перевірки було встановлено, що фактично за вказаною угодою позивач отримав металобрухт який у відповідному періоді повинен був реалізовуватись без ПДВ.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позову з підстав викладених в запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 08 лютого 2010 року по 12 грудня 2010 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань нарахування та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року.

За наслідками вказаної перевірки був складений акт від 19 лютого 2010 року №216/2300/05785454 (т.1 а.с.22-47).

На підставі вказаного акту перевірки були винесенні оскаржувані податкові повідомлення рішення:

-0000012350/0 від 10 березня 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 488311 грн. 50 коп., в т.ч. 325541 грн. 00 коп. за основним платежем та 162770 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

-0000022350/0 від 10 березня 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 613432 грн. 50 коп., в т.ч. 408955 грн. 00 коп. за основним платежем та 204477 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки, підставою для винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень є безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат сум, які позивач отримав внаслідок господарських відносин по агентській угоді з ТОВ «Компанія «Туркагро» та по договору поставки з ТОВ «Форуммет».

Так, відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України (підпункт 3.1 пункту 3.1 статті 3). Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (пункт 7.1 статті 7). Суми податків, сплачені (нараховані платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до 7.4.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судом, 01 листопада 2007 року ПАТ "Свеський насосний завод" уклало з TOB "Компанія "Туркарго" агентську угоду № 005, щодо надання останнім маркетингових послуг на території держав СНД (т. 1 а.с.96-97).

У відповідності до п. 1.2 зазначеної угоди, TOB "Компанія "Туркарго" зобов'язалось здійснити пошук партнерів, підготувати контракти, угоди та договори, надати інші послуги, які сприяють укладанню договорів між ПАТ "Свеський насосний завод" та контрагентами.

В межах зазначеного договору позивачем від TOB "Компанія "Туркарго" отримано податкові накладні № 275 від 30.11.2007 року, № 336 від 21.12.2007 року, №439 від 13.02.2008 року, суми податку на додану вартість яких включено ПАТ "Свеський насосний завод" до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість відповідно за листопад 2007 року, грудень 2007 року та лютий 2008 року.

Обґрунтовуючи неправомірність визначення контролюючим органом податкових зобов'язань та валових витрат, позивач посилався на підтвердження податкового кредиту та валових витрат за вищевказаний період первинними документами, а саме: актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звітами про виконану роботу та податковими накладними, які, на думку позивача, є достатньою підставою для відтворення господарської операції з придбання маркетингових послуг у TOB "Компанія "Туркарго" у податковому обліку податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у розумінні податкового законодавства.

Як зазначає позивач, реальність виконання сторонами агентської угоди № 005 та вартість наданих маркетингових послуг підтверджується належними документами, а саме: актами здачі-приймання робіт від 30 листопада 2007 року, 21 грудня 2007 року та 13 лютого 2008 року (т. 1 а.с.87-89).

Результати здійснення маркетингових послуг викладені TOB "Компанія "Туркарго" у відповідних звітах агента № 1, № 2 та № 3 (т. 1 а.с.90-95).

Суд зазначає, що в зазначених звітах TOB "Компанія "Туркарго" вказано на підготовку документів купівлі-продажу продукції позивача з певними контрагентами, перелік яких наведено у відповідних звітах.

Системний аналіз зазначених звітів агента та матеріалів справи дає змогу дійти висновку про те, що у звітах агента, наданих TOB "Компанія "Туркарго", зазначені контрагенти, з якими ПАТ "Свеський насосний завод" уклало угоди до укладання агентських угод, або які вже тривалий час співпрацюють з ПАТ "Свеський насосний завод", що виключає необхідність надання посередницьких послуг, або посадові особи таких контрагентів вказали на самостійне укладання угод на придбання продукції позивача без будь-яких послуг TOB "Компанія "Туркарго", або які здійснили оплату продукції позивача до укладання агентської угоди.

Суд зазначає, що понесення позивачем витрат по агентській угоді № 005 не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами не є наслідком маркетингових досліджень TOB "Компанія "Туркарго", а є наслідком виконання підприємствами взаємних зобов'язань за договорами купівлі-продажу продукції, які укладені або реальність укладання яких була відома ще до укладання спірної агентської угоди.

Зазначене свідчить про відсутність у діях позивача причинного зв'язку між придбанням маркетингових послуг та отриманням економічної вигоди від цього придбання, оскільки результатом укладення агентського договору № 005 повинно було стати виявлення нових, відмінних від існуючих, покупців продукції ПАТ "Свеський насосний завод", а фактично стало знаходження таких покупців, з якими позивач вже мав тривалі відносини.

Так, підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент спірних правовідносин), визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Крім того, господарська діяльність платника податку являє собою сукупність господарський операцій, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються як дії і події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що правильність формування платником податків податкового кредиту та валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту та податку на прибуток підприємств за рахунок понесених вище вказаних витрат.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що позивач по вищевказаній агентській угоді безпідставно відніс до складу податкового кредиту 260162 грн. ПДВ сплаченого у вартості наданих послуг та 1302164 грн. 44 коп. витрат до складу валових витрат.

Окрім вищевикладеного, ПАТ "Свеський насосний завод" було завищено податковий кредит на загальну суму 148791,63 грн., в тому числі на 53954,63 грн. за листопад 2007 року, на 70422,00 грн. за грудень 2007 року, на 24415,00 грн. за березень 2008 року.

Вищевказані суми податку на додану вартість були включені позивачем до складу податкового кредиту по господарських операціях з придбання ПАТ "Свеський насосний завод" від ТОВ "Форуммет" металоконструкцій б/у, як зазначає позивач.

Так 24 вересня 2007 року між позивачем та ТОВ "Форуммет" був укладений договір купівлі-продажу товару №Ф.Р.-07/136, відповідно до якого ТОВ "Форуммет" зобовязалось поставити, а позивач прийняти та оплатити металоконструкції б/у (т.1 а.с.136-137).

Відповідно до довідки від 12 червня 2008 року № 1261/326/23-4 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Форуммет" з питань правових відносин з ВАТ "Свеський насосний завод" за жовтень, грудень 2007 року та лютий 2008 року, яка складена Державною податковою інспекцією м. Дніпродзержинськ, підприємство ТОВ "Форуммет" згідно договору № Ф.Р. - 07/136 від 24 вересня 2007 року поставлено на адресу ВАТ "Свеський насосний завод" металоконструкції б/у на загальну суму 818378,32 грн., у т.ч. ПДВ 136396,38 грн., залізничний тариф 23829,00 грн. (т.1 а.с.238-239).

Згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 розділу 4 договору № Ф.Р.-07/136 від 24 вересня 2007 року, доставка (відгрузка і відправлення) товару проводиться за рахунок продавця.

ТОВ "Форуммет" є посередником, постачальником реалізованої продукції згідно договору № Ф.П. - 07/130 від 27 серпня 2007 року про поставку металобрухту є ТОВ "Метемтел" (м. Київ).

Доставка товару від ТОВ "Форуммет" до ВАТ "Свеський насосний завод" відповідно до договору № Ф.Р. - 07/136 від 24 вересня 2007 року здійснювалась Укрзалізницею. Фактичне відвантаження продукції підтверджується залізничними накладними (т.2 а.с.135-142).

Відповідно до зазначених накладних, вантажовідправник - ТОВ «Метемтел» вантажоотримувач - ВАТ "Свеський насосний завод", в графі найменування товару зазначено - брухт чорних металів. Також в даних накладних відображено, що металобрухт є власністю ТОВ "Форуммет".

Отже, ТОВ "Метемтел" було укладено договір купівлі - продажу № Ф.П. - 07/130 від 27 серпня 2007 року згідно якого воно зобовязалось поставити ТОВ "Форуммет" брухт чорних металів, в свою чергу ТОВ "Форуммет" уклало договір купівлі - продажу № Ф.Р. - 07/136 від 24 вересня 2007 року, відповідно до якого зобовязалось поставити ВАТ "Свеський насосний завод" металоконструкцій б/у. Фактично ж ТОВ "Метемтел", виконуючи свої зобовязання перед ТОВ "Форуммет" поставило брухт чорних металів ВАТ "Свеський насосний завод", що в свою чергу стало виконанням зобов'язань ТОВ "Форуммет" перед ПАТ «Свеський насосний завод».

Тобто, ПАТ «Свеський насосний завод» на виконання договору № Ф.Р. - 07/136 від 24 вересня 2007 року отримало від ТОВ "Форуммет" не металоконструкції, а брухт чорних металів, що був поставлений ТОВ "Метемтел".

Згідно довідки від 12 червня 2008 року № 1261/326/23-4 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Форуммет" основним видом діяльності ТОВ "Форуммет" за перевіряємий період є оптова торгівля брухтом чорних металів.

Відповідно до пояснень з питань взаємовідносин з ПАТ "Свеський насосний завод" наданих директором ТОВ "Форуммет" (т.1 а.с.228-231), ТОВ «Форуммет» придбало та отримало від ТОВ «Метемтел» металобрухт великогабаритний, який в подальшому був реалізований ПАТ "Свеський насосний завод" як металоконструкції б/у, на які були видані податкові накладні з зазначенням податку на додану вартість в ціні товару. ТОВ "Форуммет" не здійснювало будь-якого доопрацювання металобрухту в металоконструкції, жодних зварювальних робіт не проводилось. ТОВ "Метемтел" на вищевказаний брухт чорних металів було виписано податкові накладні де вартість товару була зазначена без податку на додану вартість, що підтверджується довідкою про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Метемтел" з питань взаємовідносин з ТОВ "Форуммет" № 882/7/23-512 від 17.06.2008 року (т.1 а.с.236-237) та довідкою від 12.06.2008 року № 1261/326/23-4 про результати виїзної позапланово: перевірки ТОВ "Форуммет" з питань взаємовідносин з ПАТ "Свеський насосний завод".

Також позиція відповідача, щодо вищевказаного ланцюга поставки металобрухту підтверджується постановою Господарського суду Сумської області від 15 грудня 2008 року в справі №АС 3/570-08 (т.2 а.с.172-173).

Включивши до податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарських операціях з придбання фактично брухту чорних металів позивач порушив пункт 11.44 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 11.44. статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Виписані документи на товарно-матеріальні цінності (металоконструкції) не відповідають дійсності, у зв'язку з тим, що фактично ПАТ "Свеський насосний завод" отримав брухт чорні металів - вид 510, а не металоконструкції які зазначені в податкових накладних та на які нараховано податок на додану вартість.

У звязку з викладеним, позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ відповідно до вище визначених податкових накладних виданих ТОВ «Форуммет».

Частково задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Так судом встановлено що, позивач на підставі актів перевірок відповідача № 383/2350/05785454 від 14 квітня 2009 року та №1068/2350/05785454 від 21 серпня 2008 року, 20 травні 2009 року самостійно зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу на суму 408434 грн., що підтверджується вхідним штемпелем відповідача, на поданій позивачем податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року, а тому позивач самостійно зменшив від'ємне значення з ПДВ на вказану вище суму до початку проведення перевірки.

В даному випадку, висновки відповідача, що викладені в акті перевірки від 19 лютого 2010 року, яка здійснювалась за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2009 року, стосовно заниження позивачем ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 408955,0 грн. є неправомірними, оскільки у лютому місяці 2010 року під час здійснення такої перевірки, відповідач мав врахувати, що позивачем, на підставі поданої декларації за квітень 2009 року, яка знаходиться в податковому органі, було проведено коригування податкових зобов'язань з ПДВ, і тому, приймаючи оскаржуване податкове - повідомлення рішення від 10 березня 2010 року № 0000022350/0 відповідач мав врахувати цю обставину.

В даному випадку, поданою податковою декларацією з ПДВ за квітень 2009 року, з боку позивача вже було самостійно зменшено від'ємне значення по ПДВ за перевіряємий відповідачем період на вказану у оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні суму, що не може бути підставою для повторного донарахування цієї ж суми ПДВ та застосування за це штрафних санкцій, як це застосовує відповідач.

У бухгалтерському обліку позивача за квітень 2009 року, що підтверджується меморіальним ордером за квітень 2009 року, відображено зменшення залишку від'ємного значення ПДВ наступними бухгалтерськими проводками:

- по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Туркарго»: Дебет- 641.5. «Розрахунки по ПДВ», Кредит -644 «Податковий кредит», методом «червоне сторно» зменшено від'ємне значення ПДВ у сумі 260162,00 грн.;

- по взаємовідносинам з ТОВ «Форуммет»: Дебет - 641.5. «Розрахунки по ПДВ», Кредит - 644 «Податковий кредит», методом «червоне сторно» зменшено від'ємне значення ПДВ у сумі 148791,63 грн.

Всього включено на зменшення залишку від'ємного значення 408953,63 грн.

У звязку з вищевикладеним, податкове повідомлення - рішення від 10 березня 2010 року № 0000022350/0 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу понесені ним судові витрати відповідно до частини задоволених вимог у розмірі 1 грн. 70 коп., які були сплаченні позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 879 від 16 березня 2010 року (а.с.142) з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022350/0 від 10.03.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 613432 грн. 50 коп., в тому числі 408955 грн. 00 коп. - за основним платежем та 204477 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Глазько

Судді О.М. Кунець

О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 28 лютого 2012 року