Постанова № 22103106, 23.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 4568/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року           Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новолог»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

                                                   В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 20.08.2009 року по 21.09.2009 року Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одеси (далі СДПІ) була проведена планова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №601/15-2/14299669/166 від 25.09.2009 року, на підставі якого СДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000821520/0 від 09.10.2009 року, яким ТОВ було донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 30631,70 грн., в тому числі 22344 грн. за основним платежем, та 8287,70 грн. за штрафними санкціями, а також №0000841520/0 від 09.10.2009 року, яким ТОВ було донараховано податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 120267 грн., в тому числі 80178 грн. за основним платежем, та 40089 грн. за штрафними санкціями. За на наслідками оскарження висновків перевірки та вказаних рішень, СДПІ були прийняті повідомлення-рішення №0000821520/1 від 24.12.2009 року, №0000821520/2 від 03.02.2010 року, №0000841520/1 від 24.12.2009 року та №0000841520/2 від 03.02.2010 року, якими скарги ТОВ були залишені без задоволення. Позивач вважає вказані рішення неправомірними в частині донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 8477,95 грн., в тому числі 6271 грн. за основним платежем та 2206,95 грн. за штрафними санкціями, а також в частині донарахування податкових зобов’язань по ПДВ в сумі 37422,20 грн., в тому числі 21634 грн. за основним платежем та 15788,20 грн. за штрафними санкціями, оскільки вони не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення у вказаній частині.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (а.с. 3-7).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 80-85).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване 09.07.1992 року та перебуває на обліку в СДПІ як платник податків.

В період з 20.08.2009 року по 21.09.2009 року СДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №601/15-2/14299669/166 від 25.09.2009 року, в якому зазначено, крім іншого, про порушення ТОВ вимог п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого було завищено амортизаційні відрахування на суму 25084,03 грн., та вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту у травні 2008 року на суму 21633,34 грн..

Вказані висновки обґрунтовано тим, що позивачем у травні 2008 році було придбано у ТОВ «Терано»шайби магнітні на загальну суму 129800 грн. (в т.ч. ПДВ 23633,34 грн.) за договором №24/05Ш від 28.05.2008 року, який було підписано від продавця в.о. директора ОСОБА_1, відомості відносно повноважень якого на момент укладання вказаного договору не були внесені до ЄДР. Крім цього, згідно наявної в податкових органах інформації ТОВ «Терано»не має основних засобів, не знаходиться за юридичною адресою, на підприємстві працює одна особа, і за фактом створення цього підприємства з метою прикриття незаконної діяльності порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, яка знаходить в провадженні СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області. З зазначених підстав СДПІ прийшла до висновку

про безтоварність вказаної операції ТОВ «Терано»з ТОВ, яке в свою чергу не мало право відносити ПДВ по цій операції в сумі 21633,34 грн. до свого податкового кредиту та не мало право нараховувати амортизаційні відрахування на придбані шайби в сумі 25084,03 грн., оскільки цей правочин між ТОВ та ТОВ «Терано»є фіктивним та не був направлений на створення реальних наслідків, а тому є нікчемним (а.с.9-44).

На підставі вказаного акту СДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000821520/0 від 09.10.2009 року, яким ТОВ було донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 30631,70 грн., в тому числі 22344 грн. за основним платежем, та 8287,70 грн. за штрафними санкціями, а також №0000841520/0 від 09.10.2009 року, яким ТОВ було донараховано податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 120267 грн., в тому числі 80178 грн. за основним платежем, та 40089 грн. за штрафними санкціями. За на наслідками оскарження висновків перевірки та вказаних рішень, СДПІ були прийняті повідомлення-рішення №0000821520/1 від 24.12.2009 року, №0000821520/2 від 03.02.2010 року, №0000841520/1 від 24.12.2009 року та №0000841520/2 від 03.02.2010 року, якими скарги ТОВ були залишені без задоволення (а.с. 45-50).

Суд вважає необґрунтованими вказані вище висновки та протиправними спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ здійснювало діяльність з вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання вантажів та надання супутних послуг на території ДП «Одеській морській торговельний порт».

З метою здійснення цієї діяльності у травні 2008 року ТОВ придбало за договором №24/05Ш від 28.05.2008 року у ТОВ «Терано»магнітні шайби, які використовуються у вантажно-розвантажувальних роботах, що було оформлено видатковою накладною (а.с.52, 62).

          Наказом директора ТОВ №93/1 від 30.05.2008 року вказані шайби були включені до переліку основних засобів підприємства (а.с.59-61).

          Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          Згідно п.п.5.2.1 цієї статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

          З аналізу вказаних норм вбачається, що до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов’язані з його господарською діяльністю.

          Крім цього, за наслідками цієї господарської операції вказаний контрагент видав на адресу ТОВ податкову накладну, яка була включена позивачем у податкову звітність з ПДВ у перевіряємому періоді (а.с.51).

При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів визнання вказаної податкової накладної недійсною.

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон про ПДВ), право па нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими були позивач та його контрагент ТОВ «Терано» на момент здійснення вказаної господарської операції, що не оспорював в судовому засіданні представник СДПІ.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

- транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

- касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п.п.7.5.1 п.7.2 ст.7 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за товар та отримання ТОВ податкової накладної від ТОВ «Терано»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цій операції до складу свого податкового кредиту, що він і зробив у податкової декларації у перевіряємому періоді.

З акту перевірки вбачається, що висновок СДПІ про протиправне включення ПДВ по операціям з ТОВ «Терано»до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді та нарахування амортизаційних відрахувань на придбані у цього підприємства основні засоби ґрунтуються на тому, що угода між ТОВ та цим контрагентом була укладена без наміру настання юридичних наслідків, тобто є безтоварною, а тому ця угода відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України визнана нікчемною.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2010 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року, було відмовлено у задоволенні позову СДПІ до ТОВ та ТОВ «Терано»про стягнення усього отриманого за договором, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, який було обґрунтовано нікчемністю договору №24/05Ш від 28.05.2008 року між ТОВ та ТОВ «Терано»(а.с.139-143).

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-яких доказів щодо визнання вказаної угоди між ТОВ та ТОВ «Терано»у встановленому законом порядку недійсною.

Крім цього, висновки СДПІ щодо нікчемності вказаної угоди та її безтоварності спростовуються також і іншими матеріалами справи, а саме доказами перевезення придбаних у ТОВ «Терано»шайб, та їх технічними паспортами (а.с. 53-54, 158-160).

Також в обґрунтування правомірності спірних податкових повідомлень рішень СДПІ посилалася на порушення кримінальної справи за фактом створення ТОВ «Терано»з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, яка знаходить в провадженні СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно п.86.9. ст.86 Податкового Кодексу України, який діяв на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Враховуючи відсутність вироку по вказаній кримінальній справі, що набрав законної сили, суд вважає, що сам по собі факт порушення кримінальної справи, не може бути безперечним доказом нікчемності будь-якої угоди, в тому числі в даному випадку угоди між ТОВ та ТОВ «Терано», виконання якої підтверджується вказаними вище доказами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення в частині донарахування ТОВ податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 8477,95 грн., в тому числі 6271 грн. за основним платежем та 2206,95 грн. за штрафними санкціями, а також в частині донарахування податкових зобов’язань по ПДВ в сумі 37422,20 грн., в тому числі 21634 грн. за основним платежем та 15788,20 грн. за штрафними санкціями, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги ТОВ про скасування вказаних рішень у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ЦК України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новолог»задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі від 09.10.2009 року №0000841520/0, від 24.12.2009 року №0000841520/1, від 03.02.2010 року №0000841520/2 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Новолог»суми податку на додану вартість в розмірі 21634 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15788,20 грн..

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі від 09.10.2009 року №0000821520/0, від 24.12.2009 року №0000821520/1, від 03.02.2010 року №0000821520/2 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Новолог»суми податку на прибуток в розмірі 6271 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2206,95 грн..

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик                                                                                          

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі від 09.10.2009 року №0000841520/0, від 24.12.2009 року №0000841520/1, від 03.02.2010 року №0000841520/2 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Новолог» суми податку на додану вартість в розмірі 21634 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15788,20 грн..

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі від 09.10.2009 року №0000821520/0, від 24.12.2009 року №0000821520/1, від 03.02.2010 року №0000821520/2 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Новолог» суми податку на прибуток в розмірі 6271 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2206,95 грн..

23 лютого 2012 року.