Постанова № 22103068, 27.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/64/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Великомихайлівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягення грошових коштів у розмірі 6155 грн. 36 коп.,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2012 року до Одескього окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (надісланий поштою 30.12.2011 року) Великомихайлівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 6155 три. 36 коп. до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що безробітний ОСОБА_1 перебував на обліку у Великомихайлівському районному центрі зайнятості як безробітний з 03.09.2008 року. На підставі наданої безробітним ОСОБА_1 заяви від 03.09.2008р. йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Всього в період з 03.09.2008 р. по 15.10.2009 р. в якості безробітного ОСОБА_1 було отримано 6155 гри. 36 коп. 18 серпня 2010 р. в ході розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до п.5, ч. 2, ст. 12 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 5 Порядку спеціалістами Великомихайлівського районного центру зайнятості було встановлено, що ОСОБА_1 на момент реєстрації в якості безробітного не повідомив спеціалістів районного центру зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення, а саме про те що він с зареєстрований як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, тим самим порушив ч.2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Таким чином, громадянин ОСОБА_1 незаконно отримав статус безробітного та допомогу по безробіттю у розмірі 6155 грн.. 36 коп. У зв'язку з цим директор Великомихайлівського районного центру зайнятості керуючись и. 7 Порядку прийняв рішення про повернення коштів безробітним ОСОБА_1 (наказ№ НТ 100820 від 20.08.2010р.). Для вирішення питання добровільного повернення коштів зайнятості надав відповідачу претензію від 27.08.2010р. №866 про необхідність повернення коштів. Дану претензію ОСОБА_1 отримав 30.08.2010р., але кошти в сумі 6155 грн. 36 коп. до теперішнього часу відповідачем не повернуті.

Ухвалою суду від 13 січня 2012 року відкрито провадження по справі.

Позивач надав заяву, згідно якої просив розглядати справу у його відсутність, позов підтримав.

Відповідач у судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судової повістки. Заперечення та докази на спростування позовних вимог відповідачем не надані.

Згідно до приписів ч.1 ст. 41, ч.6 ст.128 КАС України справа розглядається у письмовому провадженні, за відсутності сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

18.08.2010 року директором Великомихайлівського центру зайнятості був прийнятий наказ № 90 від 18.08.2010 року про розслідування страхових випадків, відповідно до листа Державного центру зайнятості № ДЦ-18-5145/0/6-10 від 06.08.2010 року, п. 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (далі - Порядку), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62.

ОСОБА_1 перебував на обліку у Великомихайлівському районному центрі зайнятості як безробітний з 03.09.2008 року.

На підставі наданої ОСОБА_1 заяви від 03.09.2008р. йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Всього в період з 03.09.2008 р. по 15.10.2009 р. в якості безробітного ОСОБА_1 було отримано 6155 грн. 36 коп.

18 серпня 2010 р. в ході розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до п.5, ч. 2, ст. 12 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 5 Порядку спеціалістами Великомихайлівського районного центру зайнятості було встановлено, що ОСОБА_1 на момент реєстрації в якості безробітного не повідомив спеціалістів районного центру зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення, а саме про те що він с зареєстрований як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.06.2011 року за № 10276417 тим самим порушив ч.2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 незаконно отримав статус безробітного та допомогу по безробіттю у розмірі 6155 грн. 36 коп.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно вимог п. «б»ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно положень п.п. 1 п. 5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Відповідач не повідомив позивачу про те, що зареєстрований субєктом підприємницької діяльності як при написанні заяви про надання статусу безробітної, так і під час перебування у центрі зайнятості як безробітний, не повідомив.

Для вирішення питання добровільного повернення коштів позивач надав відповідачу претензію від 27.08.2010р. №866 про необхідність повернення коштів.

Дану претензію ОСОБА_1 отримав 30.08.2010р., але кошти в сумі 6155 грн. 36 коп. до теперішнього часу відповідачем не повернуті.

Частиною 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наданих доказів, суд вважає, що обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Великомихайлівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягення грошових коштів у розмірі 6155 грн. 36 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Великомихайлівського районного центру зайнятості кошти у розмірі 6155 три. 36 коп. (шість тисяч сто п'ятдесят п'ять грн. 36 коп.) до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: р/р37172300900175, Одержувач: Великомихайлівський районний центр зайнятості, 20995752, Банк ГУДКУ в Одеської області, МФО828011.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В.Андрухів