Постанова № 22102932, 20.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6789/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          16 лютого 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша правда»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, Державної податкової адміністрації в м.Києві, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2011 року №0003152360, -

                                                   В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що 27.07.2011 року співробітниками Державної податкової адміністрації в м.Києві (далі ДПА) була проведена перевірка кафе «Олива», яке належить ТОВ, розташованого по вул.С.Петлюри, 5, у м.Києві. За результатами цієї перевірки був складений акт (довідка) фактичної перевірки від 28.07.2011 року №1112/26/00/23/32574926, яким встановлено порушення ТОВ п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»від 06.07.1998 року №265/98-ВР та п.2.8, п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, яке виразилося в тому, що в ході перевірки встановлені видаткові касові ордери, в яких видача готівкових коштів не підтверджена підписом отримувача, у зв’язку з чим загальна сума понадлімітних готівкових коштів в касі склала 12217,70 грн.. На підставі цього акту Державною податковою інспекцію у Приморському районі м.Одеси (далі ДПІ) було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2011 року №0003152360, яким ТОВ було нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24435,40 грн.. Позивач вважає дії щодо проведення ДПА вказаної перевірки та спірне рішення неправомірними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправними дії ДПА щодо проведення перевірки та складання акту перевірки від 28.07.2011 року, а також визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення від 11.08.2011 року №0003152360.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (а.с. 5-9).

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 49-55).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстровано виконкомом Одеської міськради 04.09.2003 року та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ (а.с.27).

27.07.2011 року співробітниками ДПА була проведена перевірка кафе «Олива», яке належить ТОВ, та розташоване по вул.С.Петлюри, 5, у м.Києві.

За результатами перевірки відповідачем ДПА був складений акт (довідка) фактичної перевірки від 28.07.2011 року №1112/26/00/23/32574926, яким встановлено, крім іншого, порушення ТОВ п.2.8, п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (далі Положення) (а.с. 11-14, 56-57).

Такі висновки були обґрунтовані тим, що в ході перевірки встановлені видаткові касові ордери, в яких видача готівкових коштів не підтверджена підписом отримувача, у зв’язку з чим загальна сума понадлімітних готівкових коштів в касі склала суму в розмірі 12217,70 грн..

На підставі цього акту перевірки, за порушення п.2.8 гл.2, п.3.5 гл.3 Положення, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно з ст.2, ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року №436/95 (із змінами та доповненнями), ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2011 року №0003152360, яким позивачу було нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24435,40 грн. (а.с.10).

Суд вважає, що вимоги ТОВ підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, згідно п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

          Відповідно до п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637, (далі - Положення) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може дійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

          Судом було встановлено, що ТОВ установлено ліміт залишку готівки в касі, який не повинен перевищувати суму в розмірі 5000 (а.с.60).

З акту спірної перевірки вбачається, що єдиною підставою для нарахування позивачу податкових зобов’язань за штрафними санкціями в сумі 24435,40 грн. стало те, що при здійсненні перевірки були встановлені видаткові касові ордери за 17.01.2011 року та 22.03.2011 року на суму 13230,81 грн. та 8550 грн. відповідно, в яких видача готівкових коштів не підтверджена підписом отримувача, у зв’язку з чим сума готівкових коштів за цими видатковими ордерами додана до залишку готівки в касі, виключно в дні, в яких оформлено зазначені видаткові касові ордери. Таким чином, на думку перевіряючих, загальна сума понадлімітних готівкових коштів у касі ТОВ склала суму в розмірі 12217,70 грн..

Відповідно до п.3.1 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно п.3.4 Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.           Згідно п. 3.5 Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю. Якщо підприємство (підприємець) надає держателям спеціальних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.           Згідно п.3.6 Положення видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.           Відповідно до п.5.9. Положення готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.           Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Судом встановлено, що 17.01.2011 року ОСОБА_1, який є касиром ТОВ, було видано суму в розмірі 13230,81 грн., які були ним отримані та внесені в той же день на відповідний банківський рахунок, що підтверджується видатковим касовим ордером та банківською квитанцією №11 від 17.01.2011 року (а.с.32, 33, 63).

22.03.2011 року ОСОБА_1 отримав з каси ТОВ кошти в розмірі 8550 грн. для виплати авансу працівникам ТОВ, що підтверджується видатковим касовим ордером від 22.03.2011 року та відомістю про виплату грошей №5 від 23.03.2011 року (а.с.17-18, 65), внаслідок чого фактичний остаток на кінець 22.03.2011 року в касі ТОВ склав суму в розмірі 233,01 грн..

Таким чином, суд вважає, що висновки ДПА про перевищення ТОВ ліміту каси на загальну суму 12217,70 грн. є помилковими, оскільки видані за видатковими касовими ордерами за 17.01.2011 року та 22.03.2011 року готівкові кошти в сумі 13230,81 грн. та 8550 грн. відповідно, згідно з п.5.9. Положення не вважаються понадлімітними і не можуть враховуватися при розрахунку перевищення ліміту каси.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було визначено грошове зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 24435,40 грн., відповідач ДПІ діяв не на підставі Конституції та законів України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги ТОВ про визнання протиправним та скасування спірного рішення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача в обґрунтування правомірності спірного рішення на відсутність у вказаних касових ордерах за 17.01.2011 року та 22.03.2011 року на суму 13230,81 грн. та 8550 грн. відповідно підпису отримувача цих коштів, суд до уваги не приймає, оскільки з цих ордерів вбачається, що вказані кошти видавала та отримувала одна і та ж особа –касир ТОВ ОСОБА_1, і видача цих коштів підтверджується підписом цієї особи, що відповідно підтверджує і їх отримання ним.

Крім цього, здавання 17.01.2011 року касиром ТОВ отриманих ним коштів в розмірі 13230,81 грн. до установи банку, підтверджується банківською квитанцією.

Разом з тим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій ДПА щодо проведення спірної перевірки та складання за її наслідками акту, оскільки ці вимоги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог в тій частині, в якій ці вимоги задовольняються судом, а відповідач ДПІ не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності спірного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637, Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-70, 71, 86, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша правда»задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 11.08.2011 року №0003152360 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Наша правда»суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24435,40 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 11.08.2011 року №0003152360 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Наша правда» суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24435,40 грн..

20 лютого 2012 року.