Постанова № 22102886, 27.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10076/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Василенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморє Плюс”до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Чорноморє Плюс” звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0005302300 від 18 листопада 2011 року, № 0005312300 від 18 листопада 2011 року та № 0005322300 від 18 листопада 2011 року. Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що ДПІ у Біляївському районі в період з 17.10.2011 р. по 25.10.2011 р. було проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є Плюс» вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року та валютного законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2011р., за результатами якої було складено Акт № 1943/23/32478489 від 01.11.2011 р., відповідно якого були встановлені наступні порушення: «п.п. 1.22.1 п. 1.22. ст. 1 п.п. 4.1.6. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями); в результаті чого донараховано податку на прибуток у сумі 1992549 грн., в тому числі по періодам: 2 квартал 2009 р. - 2984 грн; 4 квартал 2009 р. 6874 грн., 3 квартал 2010 р. 450 грн., 4 квартрал 2010 р. 1982241 грн. ;пп. 7.2.3., пп. 7.2.6. п.7.2 п.п. 7.4.1. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗаконуУкраїн«Проподаток на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97 р., п. 3 ст. 198.6 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р., в результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі260685грн. та встановлено завищення від"ємного значення ПДВ на загальну суму 369683 грн., в результаті порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.2.2. розділу 3 акту перевірки. З урахуванням результатів позапланових перевірок за періоди з 01.01.2009 по 30.06.2011 р. (п.2.5 даного акту перевірки) зменшено від'ємне значення ПДВ у сумі 2566381 грн. Таким чином, від'ємне значення ПДВ, що підлягає перенесенню до декларацї наступного податкового періоду за результатами проведених перевірок за період з 01.01.2009р. по 30.06.2011р. складає 90406 грн.; пп. б) п.19.2. ст.. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003р; пп. б) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України № 2755-VI».

18.11.2011 року позивачем були отрмані наступні податкові повідомлення-рішення, складені на підставі акту перевірки № 1943/23/32478489 від 01.11.2011 р.: № 0005312300 від 18.11.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Чорномор'є Плюс»за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), 3014010100, на триста двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень»(за основним платежем - 260685 грн, за штрафними (фінансовим) санкціями - 65171 грн);. № 0005302300 від 18.11.2011 р., згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Чорномор'є Плюс»за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000, на два мільйони чотириста дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят шість грн. 00 коп». (за основним платежем - 1992549 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 498137 грн); № 0005322300 від 18.11.2011 р., згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 369688 грн. Позивач, посилаючись на Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, Закон України «Про податок на додану варість», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», вважав Акт та прийняті на його підставі податкові повідомленнями-рішення такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та просив їх скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача надав заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнав, вважаючи податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0005302300 від 18 листопада 2011 року, № 0005312300 від 18 листопада 2011 року та № 0005322300 від 18 листопада 2011 року - законними, а вимоги позивача безпідставними, а тому просив у позові відмовити.

Представники прокуратури Одеської області та Біляївського району Одеської області, які діяли в інтересах держави в особі ДПІ у Біляївському районі Одеської області, заперечували проти позову та підтримали позицію представинка Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини.

ТОВ «Чорноморє Плюс» зареєстровано 14.05.2003 року в Біляївській районній державній адміністрації Одеської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 14.05.2003 року № 15311050001000123, код ЄДРПОУ 32478489.

ТОВ «Чорноморє Плюс» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.05.2003 за № 425, станом на 01.11.2011 року перебуває на обліку в ДПІ у Біляївському районі.

ДПІ у Біляївському районі в період з 17.10.2011 р. по 25.10.2011 р. було проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор'є Плюс» вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року та валютного законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2011р.

За результатами перевірки було складено Акт № 1943/23/32478489 від 01.11.2011 р., відповідно якого були встановлені наступні порушення: «п.п. 1.22.1 п. 1.22. ст. 1 п.п. 4.1.6. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податку на прибуток у сумі 1992549 грн., в тому числі по періодам: 2 квартал 2009 р. - 2984 грн; 4 квартал 2009 р. 6874 грн., 3 квартал 2010 р. 450 грн., 4 квартрал 2010 р. 1982241 грн.; пп. 7.2.3., пп. 7.2.6. п.7.2 п.п. 7.4.1. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗаконуУкраїни «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р., п. 3 ст. 198.6 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р., в результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі260685 грн. та встановлено завищення від"ємного значення ПДВ на загальну суму 369683 грн., в результаті порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.2.2. розділу 3 акту перевірки. З урахуванням результатів позапланових перевірок за періоди з 01.01.2009 по 30.06.2011 р. (п.2.5 даного акту перевірки) зменшено від'ємне значення ПДВ у сумі 2566381 грн. Таким чином, від'ємне значення ПДВ, що підлягає перенесенню до декларацї наступного податкового періоду за результатами проведених перевірок за період з 01.01.2009р. по 30.06.2011р. складає 90406 грн.

18.11.2011 року позивачем були отрмані наступні податкові повідомлення-рішення, складені на підставі акту перевірки № 1943/23/32478489 від 01.11.2011 р.: № 0005312300 від 18.11.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Чорномор'є Плюс» за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), 3014010100, на триста двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень»(за основним платежем - 260685 грн, за штрафними (фінансовим) санкціями - 65171 грн);. № 0005302300 від 18.11.2011 р., згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Чорномор'є Плюс»за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000, на два мільйони чотириста дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят шість грн. 00 коп». (за основним платежем - 1992549 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 498137 грн); № 0005322300 від 18.11.2011 р., згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 369688 грн.

Розглядаючи вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0005302300 від 18 листопада 2011 року, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з Акту, відповідачем проведено перевірку достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року, в ході якої встановлено:

1) Перевіркою відображених у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»показників за період з 01.01.2009 ркоу по 30.06.2011 року у загальній сумі 2231294 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з будівництва будівель та отримання відсотків за користування вільними коштами на банківських рахунках. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року на підставі таких документів: головні книги, обороти по рахункам 30, 311, 361, 377, 70, виписки банку, акти виконаних робіт, кошториси, видаткові накладні на реалізацію продукції, регістри позасистемного податкового обліку «валові доходи», інші первинні документи не встановлено заниження задекларованих суб"єктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларації «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)».

2) Перевіркою відображених у рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»показників за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року у загальній сумі 13965 грн. встановлено, що при визначенні приросту/убутку запасів ТОВ «Чорномор"є Плюс»застосовувся метод середньозваженої оцінки запасів, які обліковуються на бухгалтерських рахунках 20,22. Проведеною перевіркою відображеного показника на підставі таких документів: головна книга, обороти по рахункам 20,22, видаткові накладні, акти виконаних робіт не встановлено заниження задекларованих суб"єктом господарювання показників у рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів».

3) Перевіркою встановлено відображення у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року показника 0 грн. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року в сумі 0 грн. на підставі таких документів: головна книга, оборотні відомості по рахункам 30,31,70,74,79,631,685 встановлено заниження задекларованих суб"єктом господарювання показників у рядку 01.6 Декларації «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5» у сумі 7970199 грн., в тому числі по періодам: 2 квартал 2009 року 11936 грн., 4 квартал 2009 ркоу 27496 грн., 3 квартал 2010 року 1800 грн., 4 квартал 2010 року 7928967 грн. в результаті наступних порушень: згідно додатку 3 до Довідки про загальну інформацію щодо суб"єкта господарювання та результи його діяльності «Реєстр суб"єктів господарювання», з якими ТОВ «Чорномор"є плюс»перебуває у господарських відносинах та згідно наданих до первірки документів за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 року встановлено кредиторську заборгованність з терміном виникнення понад 3 роки.

Відповідач стверджує, що на письмовий запит ДПІ у Біляївському районі від 20.01.2011 року щодо надання документального підтвердження отриманих товарів (робіт, послуг), по яким рахується кредиторська заборгованість з терміном виникнення понад 3 роки, та надання пояснення та документального підтвердження підстав не включення даних сум кредиторської заборгованності до складу валових доходів на дату закінчення терміну позовної давності ТОВ «Чорномор"є плюс»- не надано доказів звернення кредиторів до господарського суду з позовом про стягнення заборгованності по нижченаведеним підприємствам: ТОВ ПБК «Аргілл», КП «Проходчик», ВАТ «ОДБК», ПП «Контракт», ПП «Полюс Гарант», ПП «Сет», ТОВ «Новий город».

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Що стосується заборгованності позивача перед ВАТ «ОДБК», то як зазначено в Акті перевірки, підприємство ТОВ «Чорномор"є плюс»має кредиторську заборгованість по ВАТ «ОДБК»в сумі 7869331,95 грн.

Однак, сума кредиторської заборгованості, що має ТОВ «Чорномор"є плюс" перед ВАТ «ОДБК» не відповідає вищенаведеним ознакам безповоротної фінансової допомоги, а тому не повинна включаться до валового доходу підприємства.

Крім того, термін позовної давності по даній заборгованості не закінчився.

Так, згідно ст. 257 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. N 435-IV загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу). Перебіг позовної давності починається не з дати підписання договору, а з дати, коли така заборгованість виникла, яка (дата) визначається за умовами здійснення розрахунків, визначених за договором. Тобто, для визначення тривалості строку позовної давності у кожному конкретному випадку, необхідно встановити дату виникнення заборгованості. При цьому визначиться конкретний момент у часі, коли строк позовної давності сплине.

Судом встановлено, що між позивачем та ВАТ «ОДБК»було укладено контракт № 1 на будівництво та інвестування житлових будинків в селищі Хлібодарське Біляївського району Одеської області від 01.09.2004р.

За умовами даного контракту передбачено, що позивач починає проводити розрахунки після завершення робіт по монтуванню підлоги першого поверху першого будинку.

Згідно п. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тобто, порушеним та простроченим є зобовязання, яке не виконане у строк, встановлений договором або законом.

Контарктом №1 від 01.09.2004р., укладеним між позивачем та ВАТ «ОДБК», не визначений строк виконання зобовязання замовником, а саме: зазначено «після завершення робіт по монтуванню підлоги першого поверху першого будинку ВАТ «ОДБК». Тобто, визначити термін виконання зобовязання тільки за умовами Договору не можливо.

Згідно п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

В свою чергу, згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, за умовами договору строк виконання зобовязання не визначений, отже, ТОВ «Чорномор"є Плюс»повинно виконати свої зобовязання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

Тобто, обчислення строку позовної давності починається після закінчення семиденного строку з дня пред'явлення кредитором вимоги про виконання зобов'язань.

ВАТ «ОДБК» вимога до ТОВ «Чорномор"є Плюс»не пред"являлась, а отже, обчислення строку позовної давності взагалі не починалося.

Крім того, ст. 264 Цивільного кодексу України визначені обставини, з настанням яких відбувається переривання перебігу позовної давності, зокрема: перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Крім того, як встановлено в ході судового засдіання, між ТОВ «Чорномор"є Плюс» та ВАТ "ОДБК" в порядку господарського судочинства до сих пір триває судовий спір щодо укладеного між ними Контракту № 1 на будівництво та інвестування житлових будинків в селищі Хлібодарське Біляївського району Одеської області» від 01.09.2004 р., а отже твердження відповідача про те що доказів заходів щодо погашення суми заборгованості не надано спростовується тим, що в самому Акті перелічено, які саме докази було надано щодо господарської справи 12/48-1012/48-10-1575, господарської справи 26-10-12/48-1012/48-10-1575. Окрім того, між ВАТ «ОДБК» та ТОВ «Чорномор'є Плюс» було підписано акт звірки взаєморозрахунків, який також надавався під час перевірки, згідно якого сума заборгованості складає 137 183,00 грн, а не 7 869 331,95 грн., й більш того, перевіряючим слід також було прийняти до уваги сам Контракт № 1, де визначено порядок взаєморозрахунків шляхом розподілу площ в спільно побудованому Об'єкті, а не в грошовій формі, а такий розподіл неможливий до закінчення будівництва кожного з будинків.

Як вбачається з наданих суду копії позову ТОВ «Чорномор"є Плюс» до ВАТ «ОДБК», поданого до господарського суду у березні 2010 рок,у та рішення господарського суду Одеської області від 16.01.2012 року, ТОВ «Черномор"є Плюс» просило про розірвання Контракту № 1 від 01.09.2004 року з підстав порушення ВАТ «ОДБК» істотніх умов договору. При цьому в рішенні господарського суду зазначено, що спори між підрядником і замовником, які пов"язані з передачею майна та взаєморозрахунками після розірвання договору, вирішуються у випадку недосягнення згоди між сторонами, судом у встановленному чинним законодавством порядку. Тобто, як вбачається з даних документів, сума заборгованності позивача перед контрагентом (ВАТ «ОДБК») буде узгоджена сторонами лише після розірвання контракту, і на даний час є спірною, а тому законних підстав у ДПІ у Біляївському районі для віднесення суми 7869 331,95 грн. до безповоротньої фінансової допомоги, включення її до складу валових доходів позивача та відповідно збільшення зобов"язань позивача з податку на прибуток на суму 1967332,99 грн. (який нараховано на доход 7869331,95 грн.) не було. Відповідно не було у відповідача законних підстав для нарахування штрафних санкцій на зазначену суму донарахованого податку в розмірі 491833,25 грн.

В зв"язку з даними обставинами, суд вважає, що позивач не порушував вимоги п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", щодо невключення до валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді простроченої кредиторської заборгованості по ВАТ «ОДБК» і висновки відповідача щодо заниження валового доходу на 7970199 грн. є безпідставними.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі № 0005302300 від 18.11.2011 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині збільшення грошового зобов"язання позивача з податку на прибуток за основним платежем на суму 1967332,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 491833,25 грн.

Разом з тим, суд критично відноситься до тверджень позивача, що ДПІ у Біляївському районі не було прийнято до уваги, що з ТОВ ПБК «Аргілл» та КП «Проходчик» питання щодо взаєморозрахунків було вирішено в позасудовому порядку, на доказ чого перевіряючим було надано відповідні листи даних підприємств - лист ТОВ ПБК «Аргіл»від 25.10.2011 року, та лист КП «Проходчик» від 25.10.2011 року. Зазначені листи кредиторів, подані поза межами позовної давності, не мають правового значення, оскільки належних доказів визнання позивачем боргу перед цими кредиторами, що призвело б до переривання позовної давності згідно ч.1 ст.264 ЦК України, позивачем надано не було. З цих же підстав, суд вважає необгрунтованими твердження позивача щодо правомірності невключення до валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді простроченої кредиторської заборгованості по ПП «Полюс гарант», ПП «Сет, ПП «Контракт», ТОВ «Новий город», оскількі доказів перевивання позовної давності з підстав, визначених ч.ч. 1,2 ст. 264 ЦК України позивач суду не надав.

Розглядаючи вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0005312300 від 18 листопада 2011 року та № 0005322300 від 18 листопада 2011 року, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з акту перевірки, за період з 01.01.2009 року по 20.06.2011 року ТОВ «Чорномор"є Плюс» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 3501065 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року встановлено його завищення всього у сумі 580681 грн., в тому числі по періодам: січень 2009 року 2871 грн.; лютий 2009 року 53240 грн., квітень 2009 року 6949 грн., травень 2009 року -117368 грн., серпень 2009 року 18247 грн., жовтень 2009 року 16667грн.; листопад 2009 року 15000 грн., березень 2010 року 83333 грн., квітень 2010 року 110028 грн., січень 2011 року 14420 грн., лютий 2011 року 109225 грн. Крім того, як зазначає відповідач, позаплановими перевірками, проведеними за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року було встановлено завищення податкового кредиту у сумі 2616068 грн.

Перевіркою було встановлено, що в порушення п. 5.8 Порядку складання та надання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяв на момент подання декларацій) п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року ТОВ «Черномор"є Плюс»у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ по податковим накладним, які виписані постачальником товарів (робіт, послуг) за період, який охоплено попередньою комплексою документальною перевіркою (акт комплексної перевірки № 115/23-10/32478489 від 03.07.2009 року) за період з 01.07.2007 по 31.12.2008 року по наступних періодах: січень 2009 року 1538 грн., лютий 2009 року 53240 грн., квітень 2009 року 6949 грн., травень 2009 року 117368 грн., серпень 2009 року 18247 грн., вересень 2009 року 16667 грн., листопад 2009 року 15000 грн., березень 2010 року 83333 грн., квітень 2010 року 110028 грн.

В доповнення до вищенаведених порушень, як вказано в акті перевірки, ТОВ Черномор"є Плюс»сформувало податковий кредит від постачальника ПП «Терано», який згідно бази даних ДПІ не виконував податкові зобов"язання, не надавав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси звітність, в тому числі декларації з податку на додану вартість у сумі 240225,07 грн. З отриманої відповіді ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 12.04.2010 року № 21282/7/23-5/13 щодо проведення зустрічної перевірки, таку перевірку провести неможливо у звязку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою, про складено відповідний акт від 12.04.2010 року. Крім того, як вказується в акті перевірки, згідно пояснень директора ПП «Терано»ОСОБА_1, наданих ним СБУ, ПП «Терано»відкривалося ним без мети зайняття підприємницькою діяльністю, з метою отримання грошової винагороди.

За наслідками вказаних порушень відповідачем було видано податкове повідомлення-рішення № 0005312300 від 18.11.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Чорномор'є Плюс»за платежем: податок на додану вартість на 325856 грн. (за основним платежем - 260685 грн, за штрафними (фінансовим) санкціями - 65171 грн);. та податкове повідомлення-рішення № 0005322300 від 18.11.2011 р., згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 369688 грн.

Доводи відповідача про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, які виписані постачальником товарів (робіт, послуг) за попередні звітні періоди, суд не бере до уваги та вважає, що дії позивача були законними (за винятком суми ПДВ 45,54 грн. за податковою накладною № 34112 від 10.05.2005р.) з огляду на наступне.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тобто, згідно з вказаною нормою податковий орган нараховує податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовує фінансові санкції до підприємства тільки у разі відсутності податкових накладних під час перевірки.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.3. 7.2.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом. Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, що станом на момент перевірки ТОВ «Чорномор"є плюс»органом державної податкової служби суми податку на додану вартість були підтверджені податковим накладними, які і є документами зазначеними підпунктом 7.4.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Фактична дата отримання позивачем податкових накладних, виписаних у попередні податкові періоди підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ «Черномор"є Плюс», позначками на самих податкових накладних, зробленими підприємствами-продавцями і бухгалтером позивача, а також журналом реєстрації вхідних листів ТОВ «Черномор"є Плюс»за 2009-2011 р.р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підприємством ТОВ «Черномор"є Плюс»правомірно були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість відповідно до отриманих від контрагентів податкових накладних у тому податковому періоді, в якому вони були отримані (за виключенням податкової накладної № 34112 від 10.05.2005 року на суму 45,54 грн.) та з урахуванням 1095-денного терміну з дня виписки податкових накладних, встановленого у п. 15.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Саме даний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість було передбачено Законом України «Про податок на додану вартість», який був чинним на той момент.

Зазначений порядок формування податкового кредиту згідно наведених норм закону було виписано і у листі ДПА України від 18.08.2010р. № 16847/7/16-1517-26 «Про податкові накладні, отримані у періодах, відмінних від періодів їх виписування».

Судом встановлено, що лише одна податкова накладна № 34112 від 10.05.2005 року на суму 45,54 грн., виписана ТОВ «ЦСС», була безпідставно включена позивачем до податкового кредиту у серпні 2009 року, оскільки позивач протягом встановленого законом 1095-денного терміну з дня виписки цієї податкової накладної не скористався своїм правом на включення вказаної суми до складу податкового кредиту.

Доводи відповідача щодо відсутності скарг з боку позивача на контрагентів, які надали позивачу податкові накладні з запізненням, суд не бере до уваги, оскільки згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»звернення покупця зі скаргою на контрагента до податкового органу є правом покупця, а не його обовязком.

Посилання відповідача в акті перевірки на п.п.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України щодо неможливості віднесення позивачем до складу податкового кредиту у січні та лютому 2011 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами більш ніж 365 календарних днів тому (до періоду, в якому вони включені до складу податкового кредиту), суд вважає безпідставним, оскільки на момент виписки податкових накладних № 137 від 17.12.2008р., № 87 від 31.07.2008р., № 42 від 10.04.2008р., № 140 від 29.12.2008р., № 13 від 24.03.2009р., № 31030865 від 31.03.2008р., № 04040812 від 04.04.2008р. були чинними Закон України «Про податок на додану вартість»та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно наведених вище положень яких право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ зберігалося за платником податку протягом 1095 календарних днів з дня виписки податкової накладної.

Оцінюючи доводи відповідача щодо обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ПП «Терано», суд виходив з наступного.

Відповідно до п.10.2. Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи (контрагента).

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження свого податкового кредиту.

Посилання податкової інспекції на те, що право позивача на відшкодування не підтверджене результатами зустрічних перевірок (у звязку з неможливістю проведення зустрічної перевірки) постачальників позивача, зокрема, ПП «Терано», суд визнає необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів субєкта оподаткування як обовязкової умови відшкодування ПДВ.

Крім того, платник податку на додану вартість покупець товару на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обовязку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником ПДВ, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного субєкта господарювання.

Зазначена правова позиція підтверджується судовою практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 23.02.2011р. по справі № 2-22/1085-2007А та в ухвалі від 12.01.2011р. по справі № 2а-30307/09/0570.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит у сумі 240225,07 грн. сформований позивачем за наслідками господарських взаємовідносин з ПП «Терано» в період з березня 2008 року по січень 2009 року, тобто набагато раніше часу встановлення правоохоронними органами неправомірності дій вказаного контрагента позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо правомірності формування ТОВ «Черномор"є Плюс»податкового кредиту за період, що перевірявся (Акт № 1943/23/32478489 від 01.11.2011 р.), на підставі податкових накладних, отриманих позивачем у періодах, відмінних від періодів їх виписування (за виключенням податкової накладної № 34112 від 10.05.2005 року на суму 45,54 грн.), включаючи також податкові накладні, виписані ПП «Терано».

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0005312300 від 18.11.2011 р. визнається судом протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість на 369688 грн. (повідомлення-рішення № 0005322300 від 18.11.2011 р.), суд бере до уваги, що при прийнятті цього рішення враховувалися результати позапланових перевірок, проведених у період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року, частина з яких оскаржуються позивачем у судовому порядку, зокрема за періоди червень 2010р., липень 2010р., вересень, жовтень, листопад 2010р., що підтверджується поясненнями відповідача.

За таких обставин, враховуючи також те, що визначення розміру відємного значення ПДВ по кожному податковому періоду залежить від суми податкового кредиту, а суд у даній справі встановив безпідставність заниження відповідачем податкового кредиту позивача на загальну суму 580635,46 грн. (580681 грн. - 45,54 грн.), відємне значення ПДВ по кожному податковому періоду підлягає перерахуванню, а тому податкове повідомлення-рішення № 0005322300 від 18.11.2011 р. також визнається судом протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позов ТОВ «Черномор"є Плюс» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69, 71, 72, 159-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморє Плюс» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0005302300 від 18 листопада 2011 року в частині збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «Чорноморє Плюс» з податку на прибуток приватних підприємств на 2459166,24 грн. (два мільйони чотириста пятдесят девять тисяч сто шістдесят шість гривень 24 коп.), в тому числі за основним платежем 1967332,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 491833,25 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 0005312300 від 18 листопада 2011 року та № 0005322300 від 18 листопада 2011 року.

Зобовязати Управління Державного казначейства України в Біляївському районі Одеської області стягнути судові витрати у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки) із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморє Плюс” (код ЄДРПОУ 32478489) шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2012 року.

Суддя: В.В.Андрухів