Постанова № 22102757, 09.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

1

Справа № 2а/1570/9606/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року                                                                                                     

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Соколенко О.М.

при секретарі –Кулішенко Є.С.

за участю: представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю);

відповідач – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехдемонтаж»про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 12950 грн. 12 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехдемонтаж»про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 12950 грн. 12 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехдемонтаж»знаходиться на обліку в УПФУ у Київському районі м. Одеси як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відповідно до п.2.1, п. 2.3. Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, TOB «Будтехдемонтаж»було надано до УПФУ у Київському районі м. Одеси звіти за липень та серпень 2011 року. Позивач вказує, що на підставі наданих звітів відповідач має 52 клас професійного ризику виробництва, а тому розмір єдиного внеску складає 38,52% відсотка визначеної бази нарахування. Також, позивач зазначає, що згідно наданих звітів та картки особового рахунку платника єдиного внеску загальний борг TOB «Будтехдемонтаж»по сплаті єдиного внеску після часткової сплати за ставкою 38,52% складає 12950,12 грн. У зв’язку з тим, що заборгованість відповідача по єдиному внеску у добровільному порядку погашена не була, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач повторно не з’явився до судового засідання, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи, його позиція щодо позову не відома, оскільки заперечень на позовну заяву він не подав та повноважного представника у судове засідання не направив.

Враховуючи викладене, суд розглядав справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехдемонтаж» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.01.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 317632, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.15).

Також, як встановлено судом, відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі –Закон №2464, Закон) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п.п.1,4 ч.2 ст.6 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частинами 3,4,5 ст.7 Закону встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється ст.8 Закону №2464.

Згідно ч. 5 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Частиною 2 статті 9 Закону №2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Судом встановлено, що ТОВ «Будтехдемонтаж» надало в електронному вигляді до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси звіт про нарахування єдиного внеску за липень 2011 р., згідно якого підприємство самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у звітному місяці в розмірі 6570,11 грн. (а.с.11-14) та звіт про нарахування єдиного внеску за серпень 2011 р., згідно якого підприємство самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у звітному місяці в розмірі 6380,01 грн. (а.с.7-10).

Як вбачається з вказаних звітів, відповідач має 52 клас професійного ризику виробництва, а тому розмір єдиного внеску, відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 Закону №2464, становить 38,52% відсотка визначеної бази нарахування.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Проте, як встановлено судом, відповідач сплату єдиного внеску у визначений законодавством строк не здійснив, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси по сплаті єдиного внеску.

Частиною 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

З матеріалів справи вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси було надіслано відповідачу вимогу № Ю-313 від 05.09.2011 року про сплату боргу платником єдиного внеску на загальну суму 6570 грн. 11 коп., яка була надіслана відповідачу рекомендованим листом із повідомленням, проте повернута до УПФУ у Київському районі м. Одеси, у зв’язку з неврученням її адресату (а.с.17), та 05.10.2011 року відповідачу надіслано вимогу № Ю-313 про сплату боргу платником єдиного внеску на загальну суму 6880 грн. 28коп. (а.с.18). Разом з тим, доказів оскарження вказаних вимог,на підставі яких виникла заборгованість, відповідачем до суду не надано.

Згідно картки особового рахунку платника єдиного внеску станом на 11.10.2011 року відповідач маж заборгованість по сплаті єдиного внеску у розмірі 12950 грн. 12 коп. (а.с.6).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Згідно ч. 12 зазначеної статті, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями зі сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку сума заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 12950 грн. 12 коп. не погашена.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону, завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи несплату відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71,72, 79, 86, 94, 158 –163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехдемонтаж» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 12950 грн. 12 коп. – задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехдемонтаж»(ідентифікаційний код 34871456) на користь управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 12950 грн. 12 коп. (дванадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят гривень 12 копійок), яку перерахувати на р/р 37192052001540, код ЄДРПОУ 20990714, МФО 828011 ГУДКУ в Одеській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 09 лютого 2012 року.

Суддя           О.М. Соколенко

.