Постанова № 22102719, 29.02.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.02.2012 р. Справа № 2а-683/12/1470

м.Миколаїв

10:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030 доТОВ "Газфил", вул. Севастопольська, 61/А, кв. 13,Миколаїв,54055 простягнення податкового боргу в сумі 142350,04 грн., в с т а н о в и в: 29.02.2012 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, в якому він підтримав позицію викладену в адміністративному позові (а.с.38-39). На підставі п.10 ч.1 ст.3 та ч.4 ст.122 КАС України, враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена сума податку на додану вартість у декларації за червень-вересень 2011 року в декларації по податку на прибуток за І та ІІ квартали 2011 року.

Ухвала суду від 19.05.2009 направлені за юридичною адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи із закінченням терміну зберігання (а.с.34-37).

Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс, про що свідчить довідка управління статистики (а.с.24-30). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають зясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідач, зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності юридична особа Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 09.08.2007 та з 10.08.2007 перебуває на обліку в ДПІ як платник податків (а. с. 5, 24-30).

Відповідно до ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації та подає її до органів ДПІ за кожен базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

На виконання вказаної норми, відповідач, подав до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за червень-вересень 2011 року №95627 від 09.08.2011 сума податку до сплати 10690,00 грн., №9008183737 від 30.09.2011 сума податку до сплати 7583,00 грн., №9008184564140796 від 30.09.2011 сума податку до сплати - 3574,00 грн.,№9009395910 від 21.11.2011 сума податку до сплати - 9119,00 грн., в яких він самостійно визначив суму податку до сплати.(а.с.12-19 ).

Згідно ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (надалі Податковий кодекс) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до матеріалів справи в результаті проведення камеральної перевірки задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість червень-вересень 2011 року, виявлено порушення відповідачем пп. «а»п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III (надалі Закон №2181-III) (який діяв на момент виникнення правовідносин), про що складено акт від 30.08.2011 №1585/15-001/35320927 (а.с.10-11).

На підставі вказаного акту заявником винесено податкове повідомлення-рішення від 06.10.2011 №0018071520 на суму 66837,00 грн.(а.с.8). Вказане рішення, було направлено на адресу відповідача, але було повернуто до органів ДПІ, про що свідчить копія поштового конверту, яка міститься в матеріалах справи (а.с.8).

Оскільки, відповідач є платником податку на прибуток підприємства, то у відповідності з п.п.16.1, 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»він має самостійно визначати суми податку, що підлягають сплаті, сплачувати податок за звітний період до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Так, відповідачем до ДПІ була подані декларації з податку на прибуток підприємства за І та ІІ квартали 2011 року (№95656 від 09.08.2011 на суму 12293,00 грн. та №122463 від 09.11.2011 на суму 32500,00 грн.), в яких він самостійно визначив загальну суму податку до сплати 44792,00 грн.(а.с.20-23).

Згідно з п.5.3.1 та п.5.4.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку; узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 142596,00 грн., з яких: 97 803,00 грн. заборгованості по податку на додану вартість та 44793,00 грн. по податку на прибуток, що підтверджується розрахунком позовних вимог (а.с.4 ). Оскільки за відповідачем рахувалась переплата, позивач зменшив суму вказаного податку, в звязку з чим заборгованість відповідача становить в загальній сумі 142350,04 грн.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газфил», вул. Севастопольська, 61-А, кв.13, м.Миколаїв, 54055 (банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 35320927) на користь Державного бюджету України (р/р 35223002003074, банк УДКУ в Миколаївській області, МФО 826013,) 142350,04 грн., з яких: 97 558,04 грн.. заборгованості по податку на додану вартість та 44792,00 грн. заборгованості по податку на прибуток.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва