Постанова № 22102145, 06.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 р. № 2а-14600/11/1370

16 год. 35 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Галонського В. М., представника відповідача Гроцького Н. З. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява дочірнього підприємства «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000881721 від 25.11.2011 року.

З урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 20.02.2012 року (вх. № 7864) позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000081721 від 02.02.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки у відносинах зі своїм контрагентом позивач не виступав податковим агентом та не повинен був сплачувати податок з доходів фізичних осіб. Такий обовязок покладений на контрагента фізичну особу-підприємця; позивач в свою чергу жодних виплат контрагенту не здійснював, а списував безнадійну заборгованість за правилами Податкового кодексу України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на позовну заяву, поданому представником відповідача в судовому засіданні 06.03.2012 року, де вказано, що проведеною податковою перевіркою позивача встановлено: порушення п. 3.4. ст. 3, п. п. 4.2.1., п. п. 4.2.11. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7, п. п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п. п. 9.10.3. п. 9.10. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у звязку з чим не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 8769,58 грн.; порушення п. п. «д»п. п. 164.2.17. п. 164.2., п. 164.5. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, у звязку з чим не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 4384,79 грн.; порушення п. п. 164.2.11. п. 164.2. ст.164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 168.1.1., п. п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, п. 170.9. ст. 170, п. п. «а»п. 171.2. ст. 171, п. п. «а»п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, у звязку з чим не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 88,50 грн. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Дочірнє підприємство «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 04.10.2001 року, що підтверджено копією Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 502237 від 25.10.2011 року.

В період з 17.10.2011 року по 11.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку дочірнього підприємства «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон», про що складено Акт № 4096/23-209/31659013 від 17.11.2011 року про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 164.2.11. п. 164.2. ст.164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 168.1.1., п. п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, п. 170.9. ст. 170, п. п. «а»п. 171.2. ст. 171, п. п. «а»п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, у звязку з чим не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 88,50 грн.; вимог п. 3.4. ст. 3, п. п. 4.2.1., п. п. 4.2.11. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7, п. п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п. п. 9.10.3. п. 9.10. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у звязку з чим не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 8769,58 грн. та вимог п. п. «д»п. п. 164.2.17. п. 164.2., п. 164.5. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, у звязку з чим не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 4384,79 грн.

25.11.2011 року відповідачем на підставі акта перевірки № 4096/23-209/31659013 від 17.11.2011 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0000881721, яким відповідно до п. 3.4. ст. 3, п. п. 4.2.1., п. п. 4.2.11. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7, п. п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п. п. 9.10.3. п. 9.10. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п. п. 164.2.11., п. п. «д»п. п. 164.2.17. п. 164.2., п. 164.5. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 168.1.1., п. п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, п. 170.9. ст. 170, п. п. «а»п. 171.2. ст. 171, п. п. «а»п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України та п. 127.1. ст. 127 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 16553,59 грн., у тому числі основний платіж 13242,87 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 3310,72 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням рішенням не погодився, оскаржив вказане рішення в порядку адміністративного узгодження. За наслідками адміністративного оскарження податковим органом прийнято рішення про результат розгляду первинної скарги № 13/10/25-005/2 від 31.01.2012 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000881721 від 25.11.2011 року в частині 1117,32 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення № 0000881721 від 25.11.2011 року залишено без змін.

02.02.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 4096/23-209/31659013 від 17.11.2011 року та рішення про результати розгляду первинної скарги № 13/10/25-005/2 від 31.01.2012 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№ 0000081721, яким відповідно до п. 3.4. ст. 3, п. п. 4.2.1., п. п. 4.2.11. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7, п. п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п. п. 9.10.3. п. 9.10. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п. п. 164.2.11., п. п. «д»п. п. 164.2.17. п. 164.2., п. 164.5. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 168.1.1., п. п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, п. 170.9. ст. 170, п. п. «а»п. 171.2. ст. 171, п. п. «а»п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України та п. 127.1. ст. 127 та п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 15436,27 грн., у тому числі основний платіж 13242,87 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 2193,40 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. 1.2. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 3.4. ст. 3 цього ж Закону при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

- податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

- акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Згідно з п. п. 4.2.1. та п. п. 4.2.11. п. 4.2. ст. 4 цього ж Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору та сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу.

Згідно з п. 7.1. ст. 7 цього ж Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Згідно з п. п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 цього ж Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з п. п. 9.10.3. п. 9.10. ст. 9 цього ж Закону якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Згідно з п. п. 9.12.1. п. 9.12. ст. 9 цього ж Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Згідно з п. п. 14.1.180. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п. п. 162.1.3. п. 162.1. ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Згідно з п. п. 164.2.11. та п. п. «д»п. п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу, а також дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з п. 164.5. ст. 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 167.1. ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Згідно з п. п. 168.1.1. та п. п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з п. 170.9. ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом ІІІ цього Кодексу;

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Згідно з п. п. «а»п. 171.2. ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Судом встановлено, що між позивачем та контрагентом фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 здійснювались господарські операції на суму 74541,47 грн. (картка рахунку :361, а. с. 59). У періоді, що перевірявся, позивач списував дебіторську заборгованість як безнадійну за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відсутність факту нарахування та виплати ОСОБА_3 доходу зумовлювало відсутність правових підстав у позивача здійснювати нарахування, утримання і сплату податку на доходи фізичних осіб.

Суд зазначає, що позивач у відносинах із фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 не є податковим агентом зі сплати податку на доходи фізичних осіб в розумінні п. п. 14.1.180. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України та не зобовязаний сплачувати вказаний податок від імені та за рахунок свого контрагента.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про протиправність тверджень відповідача, встановлених у Акті податкової перевірки, про неперерахування позивачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 13154,37 грн. та застосування за вказане порушення фінансових санкцій в сумі 2171,28 грн., відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Вказана правова позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в Ухвалі від 29 липня 2010 року у справі № К-36/08.

Стосовно встановленого у Акті податкової перевірки порушення позивачем п. п. 164.2.11. п. 164.2. ст.164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 168.1.1., п. п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, п. 170.9. ст. 170, п. п. «а»п. 171.2. ст. 171, п. п. «а» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, у звязку з чим не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 88,50 грн., позивачем не надано Суду жодних доказів на підтвердження дотримання вказаних норм Податкового кодексу України. Враховуючи наведене, позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000081721 від 02.02.2012 року є протиправним і підлягає скасуванню в частині визначення податкового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників у розмірі 15325,65 грн., з яких основний платіж 13154,37 грн., штрафна фінансова санкція 2171,28 грн., оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 3.4. ст. 3, п. п. 4.2.1., п. п. 4.2.11. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7, п. п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п. п. 9.10.3. п. 9.10. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та п. п. «д»п. п. 164.2.17. п. 164.2., п. 164.5. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000081721 від 02.02.2012 року в частині визначення податкового зобовязання за платежем податок з доходів найманих працівників у розмірі 15325,65 грн., з яких основний платіж 13154,37 грн., штрафна фінансова санкція 2171,28 грн.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон»(м. Львів, пл. Міцкевича, 4, код ЄДРПОУ 31659013) 164 (сто шістдесят чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 12 березня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.