Постанова № 22101375, 14.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1917/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання Бойко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - головний державний податковий інспектор юридичного

відділу ОСОБА_1, довіреність №17516/10/10-013 від 07.11.2011,

старший державний податковий інспектор відділу погашення

прострочених податкових зобовязань ОСОБА_2,

довіреність №155/10/24-015 від 04.01.2012,

від відповідача ОСОБА_3, довіреність №1-3/3д-2 від 30.12.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток підприємства у розмірі 25556669,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2012 року позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Луганську, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток підприємства у розмірі 25556669,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Державне підприємство «Ровенькиантрацит» (ідентифікаційний код юридичної особи 32320704) зареєстровано виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області в якості юридичної особи з 17.04.2003 за реєстраційним номером №1389120 0000 000007, з 23.03.2010 внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Згідно з встановленим порядком, відповідач взятий на податковий облік у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську з 21.05.2003.

Станом на 29.02.2012 за Державним підприємством «Ровенькиантрацит» лічиться податковий борг з податку на прибуток підприємства в сумі 25556669,00 грн., який складається з визначених платником податку самостійно, але не сплачених податкових зобовязань згідно декларації від 08.02.2012 №9015944199 з граничним строком сплати 19.02.2012, поданої відповідачем до СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську. У звязку з несплатою у встановлені законом терміни узгоджених сум податкових зобовязань та з метою погашення податкового боргу на підставі п.п.6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (який був чинним до 01.01.2011), на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 05.06.2003 №1/107 та другу податкову вимогу від 08.07.2003 №2/119. Враховуючи наявність податкового боргу, рухоме майно і майнові права Державного підприємства «Ровенькиантрацит» були передані у податкову заставу, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.12.2011 за №34194952. Однак, прийняті податковим органом заходи, спрямовані на погашення відповідачем існуючого податкового боргу, не дали належних результатів. На підставі викладеного, враховуючи розмір можливої шкоди економічним інтересам держави та з метою її запобігання, позивач просив стягнути на користь Державного бюджету України з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток підприємства у розмірі 25556669,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні, дали суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, у звязку із складним фінансовим становищем підприємства просив встановити спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом розстрочення суми податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 25556669,00 грн. на 4 (чотири) місяці, починаючи 29 березня 2012 року по 15 червня 2012 року зі сплатою у березні 2012 року 4000000,00 грн., квітні 2012 року 9250000,00 грн., травні 2012 року 9250000,00 грн. та червні 2012 року -3056669,00 грн., відповідно до наданого суду графіка погашення заборгованості.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (що набрав законної сили з 01.01.2011), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2. ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для цілей розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п.152.9. ст.152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 155 цього розділу, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року (п.п.152.9.1. п.152.9. ст.152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство «Ровенькиантрацит» (ідентифікаційний код юридичної особи 32320704) зареєстровано виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області в якості юридичної особи з 17.04.2003 за реєстраційним номером №1389120 0000 000007 (а.с.7), з 23.03.2010 внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.8). Згідно з встановленим порядком, відповідач взятий на податковий облік у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську з 21.05.2003 за №40 (а.с.9), згідно свідоцтва №100330249 від 29.03.2011 є платником податку на додану вартість (а.с.18).

Станом на 29.02.2012 за Державним підприємством «Ровенькиантрацит» лічиться податковий борг з податку на прибуток підприємства в сумі 25556669,00 грн., який складається з визначених платником податку самостійно, але не сплачених податкових зобовязань згідно декларації від 08.02.2012 №9015944199 з граничним строком сплати 19.02.2012, поданої відповідачем до СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську (а.с.22-23).

У звязку з несплатою у встановлені законом терміни узгоджених сум податкових зобовязань та з метою погашення податкового боргу на підставі п.п.6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (який був чинним до 01.01.2011), на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 05.06.2003 №1/107, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 09.06.2003 (а.с.20, 20-на звороті), та другу податкову вимогу від 08.07.2003 №2/119, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 08.07.2003 (а.с.21).

Даних про оскарження відповідачем зазначених податкових вимог або про їх відкликання судом не встановлено, а тому, вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Враховуючи наявність податкового боргу, рухоме майно і майнові права Державного підприємства «Ровенькиантрацит» були передані у податкову заставу, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.12.2011 за №34194952 (а.с.19).

Факт наявності у відповідача заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток у сумі 25556669,00 грн. підтверджується також актом звірення розрахунків від 29.02.2012 за період з 01.01.2012 по 29.02.2012, складеним між СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську та Державним підприємством «Ровенькиантрацит» (а.с.24), а також, довідкою розрахунків з бюджетом станом на 29.02.2012 (а.с.25).

Однак, усі прийняті податковим органом заходи, спрямовані на погашення відповідачем існуючого податкового боргу, не дали належних результатів.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач- визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач- визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання позовних вимог відповідачем суд не вбачає.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток підприємства в сумі 25556669,00 грн. не сплатив, визнав його наявність у повному обсязі в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» коштів на суму податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Розглядаючи клопотання представника відповідача щодо встановлення строку та порядку виконання постанови суду шляхом надання розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Представниками відповідача на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання судового рішення - важкий фінансовий стан, збитковість підприємства, незбалансованість доходної та витратної частин балансу підприємства, - суду надано баланс підприємства станом на 31.12.2011 (а.с.36-37), звіт про фінансові результати за 2011 рік (а.с.38-39), з яких вбачається, що Державне підприємство «Ровенькиантрацит» дійсно має складне фінансове становище.

Суд вважає зазначені обставини такими, що ускладнюють виконання судового рішення.

Представники позивача в судовому засіданні не заперечували проти клопотання представника відповідача щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу відповідно до наданого останнім графіка, про що надали суду письмову заяву №4414/10/10-013 від 14.03.2012 (а.с.32).

З урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень представників позивача, враховуючи матеріальні інтереси сторін та фінансовий стан відповідача, суд вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення відповідачу сплати податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 25556669,00 грн. на 4 (чотири) місяці, починаючи 29 березня 2012 року по 15 червня 2012 року зі сплатою у березні 2012 року 4000000,00 грн., квітні 2012 року 9250000,00 грн., травні 2012 року 9250000,00 грн. та червні 2012 року -3056669,00 грн., відповідно до наданого суду графіка погашення заборгованості.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 14 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 15 березня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 111, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на прибуток підприємства у розмірі 25556669,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» (ідентифікаційний код юридичної особи 32320704, місцезнаходження: 94700 Луганська область, м.Ровеньки, вул.Комуністична, буд.6) на користь Державного бюджету України кошти на суму податкового боргу з податку на прибуток підприємства у розмірі 25556669,00 грн. (двадцять пять мільйонів пятсот пятдесят шість тисяч шістсот шістдесят девять гривень 00 копійок) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Державне підприємство «Ровенькиантрацит».

Встановити спосіб і порядок виконання судового рішення по справі №2а/1270/1917/2012 шляхом надання Державному підприємству «Ровенькиантрацит» розстрочення сплати податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 25556669,00 грн. (двадцять пять мільйонів пятсот пятдесят шість тисяч шістсот шістдесят девять гривень 00 копійок) на 4 (чотири) місяці, починаючи 29 березня 2012 року по 15 червня 2012 року зі сплатою у березні 2012 року 4000000,00 грн., квітні 2012 року 9250000,00 грн., травні 2012 року 9250000,00 грн. та червні 2012 року -3056669,00 грн.

Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Луганську внести відповідні зміни у картку особового рахунку платника податків - Державного підприємства «Ровенькиантрацит».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова у повному обсязі складена та підписана 15 березня 2012 року.

СуддяО.О. Цицюра