Постанова № 22100878, 13.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1412/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ковальової Т.І.

при секретарі Ворошило О.Є.

за участю:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 30799,00 грн.

13 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 30799,00 грн..

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру.

Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зареєстровано як платника податку в державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області і на цей час є боржником по сплаті податків до бюджету.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача утворився податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість та з земельного податку у загальній сумі 30799,00 грн..

Позивач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру (а.с.5-7,22).

Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зареєстровано як платника податку в державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області та відповідно до свідоцтва № 16633949 є платником податку на додану вартість (а.с.8,21).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача утворився податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 17796,00 грн. на підставі поданої платником податку декларації № 9014071149 від 19.01.2012 року станом на 30.01.2012; з земельного податку у сумі 13003,00 грн. на підставі уточнюючої декларації з плати за землю № 9007476897 від 13.09.2011 року (а.с.10-16).

Відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на майно боржника накладено обтяження на підставі п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України (а.с.19,20).

Таким чином, вищевказані заходи з погашення податкового боргу, які були здійсненні податковою інспекцією, не дали позитивного результату.

Згідно п.п. 14.1.156 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 287.4. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами

земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.п. 250.2. Податкового кодексу України платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації: 129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Податкова вимога про стягнення податкового боргу № 158 від 04.05.2011 року з повідомленням про податковий борг у сумі 15687,51 грн. було направлено відповідачеві 16.05.2011 року, тобто 60 днів з моменту надіслання минуло. Відповідачем вищезазначена вимога не оскаржена, не скасована та є такою, що підлягає виконанню.

Сума податкового боргу відповідачем добровільно не сплачена.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 30799,00 грн. задовольнити.

Стягнути кошти Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» у сумі 30799,00 грн. за податковим боргом, який складається з :

- податку на додану вартість в сумі 17796,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника на користь держави р\р № 31111029700080 код платежу 14010100, банк ГУДКСУ в Луганській області , МФО 804013, отримувач УДКСУ м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909;

- земельного податку в сумі 13003,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника на користь держави р\р № 33219811700080 код платежу 13050100, банк ГУДКСУ в Луганській області , МФО 804013, отримувач УДКСУ м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяТ.І. Ковальова