Постанова № 22100805, 13.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1826/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі: Любімовій Г.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача: не зявився

представника відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 46798,54 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 46798,54 грн., в якому зазначив, що згідно з п.п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року відповідач зобовязаний був вносити до Управління Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначений за віком на пільгових умовах.

У звязку з несвоєчасною сплатою суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 1, Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» за період з 01.01.2012 по 01.02.2012 має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 46798,54 грн.

Позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 у сумі 46798,54 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення протии позову не надав. (а.с.13).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платника збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

За період з 01 січня 2012 року по 01 лютого 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області направлено відповідачу Державну підприємству «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам підприємства за списком № 1 46798,54 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед відповідачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 46798,54 грн., яка підтверджена розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених до пунктів «а» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, карткою особового рахунку відповідача.

При цьому, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, отриманий відповідачем 31.01.2012, у встановленому порядку не оскаржений. (а.с.10)

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, “Про пенсійне забезпечення”.

Разом з цим положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення”, які врегульовують питання обовязку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”не змінено.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а саме платники збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктом “а” статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул Вілєсова, 1, код 33968601) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьу, вул. Шевченко, 9, код 21792459) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 46798,54 грн.грн. (сорок шість тисяч сімсот девяносто вісім грн. 54 коп.) за період з 01 січня 2012 року по 01 лютого 2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяТ.В. Смішлива