Постанова № 22100709, 13.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1373/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.,

за участю сторін:

представника позивача: Готовчиць Н.В.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 3889,66 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

09 лютого 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 3889,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрована Станично-Луганською районною державною адміністрацією 21.05.2003 за № 2376017 0000 000089 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Станично-Луганському районі як платник окремих податків.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 27.11.2007 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 орендує земельну ділянку площею 0,1740 га земель комерційного призначення на території Петрівської селищної ради. Договір укладено строком на 15 років.

30.01.2009 відповідачем надано до податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки держаної та комунальної власності на 2009 рік. Загальна сума нарахованої орендної плати склала 4670,91 грн. Станом на 07.02.2012 непогашена сума податкових зобовязань ОСОБА_2 становить 3889,66 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом направлено на адресу ОСОБА_2 першу податкову вимогу № 1/428 та другу податкову вимогу № 2/521.

Враховуючи, що самостійно податковий борг з орендної плати за землю ОСОБА_2 не сплатила, позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позову та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ОСОБА_2 зареєстрована Станично-Луганською державною адміністрацією Луганської області 21.05.2003 за 2376017 0000 000089.

Відповідач як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Луганська з 22.05.2006 за № 98.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закони України «Про плату за землю» та “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратив чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Законів України «Про плату за землю» та “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який був чинний на момент виникнення даних правовідносин.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено, що податки і збори (обовязкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобовязань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обовязковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обовязкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обовязкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» ОСОБА_2 є суб'єктом плати за землю (платником).

Відповідно до статті 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 01 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем утворився податковий борг з орендної плати за землю у загальному розмірі 4670,91 грн., що підтверджується податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та обліковою карткою платника (арк. справи 10-11, 16-17).

Оскільки відповідачем частково сплачено податковий борг, залишок несплаченої суми орендної плати за землю ОСОБА_2 складає 3889,66 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки (арк. справи 16, 17, 23, 24).

В порушення зазначених норм Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» ОСОБА_2 суми податку з орендної плати за землю у встановлений строк не сплатила, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість у розмірі 3889,66 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Державною податковою інспекцією в Станично-Луганському районі 12 травня 2009 року винесено першу податкову вимогу № 1/419; 12 червня 2009 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/521.

Однак зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податкову заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 3889,66 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Відповідно до п. 95.3 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 3889,66 грн. задовольнити.

Стягнути суму 3889,66 грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят девять гривень 66 копійок) з ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю на користь місцевого бюджету Петрівської селищної ради р/р № 33215815700314, код платежу 13050502, одержувач УДКСУ у Станично-Луганському районі ГУДКСУ в луганській області, код одержувача 37983540, МФО 804013, з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяН.В. Кравцова