Постанова № 22100555, 07.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1328/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання Бойко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача не прибув,

від відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 2779,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2012 року позивач, Державна податкова інспекція в місті Свердловську Луганської області, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 2779,21 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстровано як фізичну особу-платника податків за індивідуальним податковим номером НОМЕР_1. Згідно довідки адресно-довідкової картотеки від 31.12.2011 відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2.

Так, 01.09.2004 між відповідачем та Свердловським міським виконавчим комітетом укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Свердловському відділі Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 17.09.2004 за №846. Крім того, 17.10.2009 до вказаного договору була укладена додаткова угода, яка зареєстрована у Свердловському районному реєстраційному відділі Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 №040940400031, відповідно до пункту 9 додаткової угоди орендна плата вноситься відповідачем щорічно у грошовій формі в розмірі 100 грн. з 28.11.2007 по 04.09.2009 за 1 га щорічно, з 04.09.2009 5% від грошової оцінки землі щорічно.

Станом на 22.12.2011 за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю (кбк 13050529) в сумі 2779,21 грн. (дата виникнення податкового боргу 16.11.2010). Сума податкового боргу визначена ДПІ в м.Свердловську Луганської області за податковими повідомленнями-рішеннями №00392131741 від 05.07.2010 на суму 3190,05 грн. (з якої з урахуванням часткової сплати непогашеною залишається сума 816,36 грн.) та №0005201741 від 06.06.2011 на суму 1931,82 грн., яке винесено через несвоєчасну сплату частини податкового боргу за попереднім податковим повідомленням-рішенням №00392131741 від 05.07.2010. Податкові повідомлення-рішення у встановленому законодавством порядку відповідачем не оскаржені. На виконання вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (який був чинним на час виникнення податкового боргу та до 01.01.2011) ДПІ в м.Свердловську Луганської області на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/716 від 23.12.2010 на суму 2216,36 грн., отримана відповідачем особисто 24.12.2010. Крім того, на суму податкового зобовязання в порядку ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 31,03 грн. Таким чином, сума боргу до стягнення складає 2779,21 грн. (1931,82грн.+816,36грн.+31,03грн.). На підставі викладеного, позвач просив стягнути в судовому порядку з фізичної особи ОСОБА_1 кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 2779,21 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, до початку розгляду справи факсом до суду надіслав клопотання №57/10 від 07.03.2012, в якому просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неприбуття суду не доповідав. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1. ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ).

Пунктом 286.5. ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.1. статті 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5. ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Обєктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п.288.7. ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Проте, у звязку з тим, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 01.09.2004 між Свердловським міським виконавчим комітетом в особі міського голови Шмальца О.І. (орендодавцем) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться в районі с.Дарїно-Єрмаківка на землях фодного фонду Дарїно-Єрмаківської сільської ради, загальною площею 12,2514 га (а.с.10-12). Вказаний договір зареєстровано у Свердловському відділі Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 17.09.2004 за №846. За актом приймання-передачі від 17.09.2004 приватний підприємець ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку за цільовим призначенням - риборозведення (а.с.13-14).

Крім того, 17.10.2009 до договору оренди земельної ділянки від 01.09.2004 між Свердловською міською радою в особі міського голови Шмальца О.І. (орендодавцем) та громадянином ОСОБА_1 (орендарем) була укладена додаткова угода, зареєстрована у Свердловському районному реєстраційному відділі Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.11.2009 №040940400031 (а.с.15-18). Відповідно до пункту 9 додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі в розмірі з 28.11.2007 по 04.09.2009 - 100 грн. за 1 га щорічно, з 04.09.2009 5% від грошової оцінки землі щорічно. За актом приймання-передачі від 05.11.2009 громадянин ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої з 04.09.2009 становить 72967,62 грн. (а.с.20).

На час виникнення спірних в даній адміністративній справі правовідносин порядок справляння плати за землю в Україні встановлювався Законом України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю” (який був чинним до 01.01.2011) .

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю” (який був чинним до 01.01.2011) передбачалося, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст.14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01.01.2011) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01.01.2011) сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним до 01.01.2011)).

Так, у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань з орендної плати за землю за відповідачем утворився податковий борг (дата виникнення податкового боргу 16.11.2010), розмір якого станом на 28.02.2012 становить 2779,21 грн.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до вимог підпункту 17.1.7. пінкту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Так, 08.07.2010 ДПІ в м.Свердловську Луганської області ОСОБА_1 особисто вручено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2010 №0392131741 за платежем «орендна плата з фізичних осіб», згідно якого сума податкового зобовязання з орендної плати за землю становить 1595,03 грн., граничний строк сплати 16.08.2010 (а.с.4).

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.п.6.2.3. п.6.2 ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011).

На виконання ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (який був чинним до 01.01.2011) ДПІ в м.Свердловську Луганської області на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/716 від 23.12.2010 на суму 2216,36 грн., отримана відповідачем особисто 24.12.2010 (а.с.6).

Відповідно до п.58.2. ст.58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення. Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (п.58.3. ст.58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5. ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Так, 15.07.2011 ДПІ в м.Свердловську Луганської області ОСОБА_1 особисто вручено податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 №0005201741 за платежем «орендна плата з фізичних осіб», згідно якого сума податкового зобовязання з орендної плати за землю становить 1931,82 грн., граничний строк сплати протягом 60 днів від дати його вручення (а.с.5).

Даних про оскарження у встановленому законодавством порядку вищезазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем, або даних про добровільну сплату ним наявного податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 2779,21 грн. судом на час розгляду справи не встановлено.

Відповідно до пункту 129.1.1. статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Так, на суму несвоєчасно сплачених податкових зобовязань з орендної плати за землю відповідачеві нарахована пеня в сумі 31,03 грн., що підтверджується розрахунком пені за даними особового рахунку ОСОБА_1 (а.с.7).

Наявність податкового боргу відповідача з орендної плати за землю також підтверджується скороченою формою облікової картки платника податку станом на 22.12.2011, станом на 28.02.2012 (а.с.9,29).

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.11. ст.87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 2779,21 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, а тому, дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 коштів у рахунок погашення податкового боргу, дотримані вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 07 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 12 березня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2,9,10,11,17,18,71,87,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 2779,21 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3) кошти на суму податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 2779 грн. 21 коп. (дві тисячі сімсот сімдесят девять гривень 21 копійка) в доход бюджету на розрахунковий рахунок 33217815700293, банк УДКСУ в Луганській області, код одержувача 37871265, МФО 804013, отримувач УДК в м.Свердловську.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 12 березня 2012 року.

СуддяО.О. Цицюра