Постанова № 22099371, 12.03.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2012 року Справа № 1170/2а-4095/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сагуна А.В.,

при секретарі - Мітіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мередіан" до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції (Новоархангельське відділення) про визнання рішення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Меридіан»(далі по тексту ПП «Меридіан») звернулося в суд з адміністративним позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції ( Новоархангельське відділення) (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати недійсним рішення від 07.09.2011 №1/23-10/23098303.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведено позапланову перевірку, результати якої оформлено актом від 07.09.2011 №1/23-10/23098303. На підставі акту прийнято податкове повідомлення рішення №0000242310 від 16.09.2011 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 274167 грн. Вказане рішення, на думку позивача, є незаконним оскільки підприємством правомірно, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»включено до податкової декларації за березень 2010 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 274167 грн.

Відповідач надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на законність прийнятого рішення. Так, позивачем протиправно, в порушення п.п.7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», заявлено до відшкодування ПДВ у сумі 247167 грн. ( а.с. 24-25).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, позивачем заявлена позовна вимога про визнання недійсним рішення від 07.09.2011 №1/23-10/23098303, що є актом перевірки податкового органу. Натомість, при обґрунтуванні позовних вимог, в описовій частині позовної заяви, позивачем наводяться обставини щодо незаконності саме податкового повідомлення рішення №0000242310 від 16.09.2011.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, виходить за межи позовних вимог та перевіряє законність податкового повідомлення рішення №0000242310 від 16.09.2011.

Судом встановлено, що відповідачем, у період з 25.08.2011 по 31.08.2011, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Меридіан»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла у рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалась в період з 01.03.2010 по 31.03.2010, за результатами чого складено акт від 07.09.2011 №1/23-10/23098303 (а.с. 9-17).

На підставі акту перевірки 16.09.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242310, яким позивачу, за порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 274166,67 грн. (а.с. 8).

Як слідує з акту перевірки та заперечень представника відповідача, порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (чинного на час виникнення правовідносин), виявилось у тому, що позивачем у податковій декларації за березень 2010 року №9001247288 від 20.04.2010 (а.с.30-33) задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту. Однак, сума податку фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) ПП «Меридіан»у березні 2010 року постачальникам таких товарів (послуг) становить 5833,33 грн., а сплата постачальникам ПДВ у сумі 274167 грн. документально не підтверджено.

Відповідно абз. 1. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (чинного на час виникнення правовідносин) сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний податковий період розраховується між сумою податкового зобов'язання такого періоду та сумою податкового кредиту такого періоду.

Згідно абз. 3 п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

З аналізу норм Закону випливає, що податковий кредит звітного періоду, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування формується за рахунок:

сум податків як нарахованих, так і сплачених платником податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону);

сум від'ємного значення, розрахованого у попередньому податковому періоді, яке при відсутності податкового боргу з цього податку, зараховано до складу податкового кредиту такого звітного податкового періоду (абзац 3 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7);

сум залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду після бюджетного відшкодування (пп. "б" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7).

Як вбачається з наведеного, податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується не тільки за рахунок сум податку, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальникам у попередньому податковому періоді, що передує звітному. Правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар та сформовано податковий кредит.

Отже, Закон не пов'язує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у такому ж попередньому періоді, та з формуванням, у зв'язку із цим, податкового кредиту у цьому ж попередньому податковому періоді, а лише обмежує суми від'ємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Зважаючи на викладене, у позивача виникло право отримати бюджетне відшкодування у наступному податковому періоді (березні 2010 року) у межах сплачених сум податку у попередньому звітному податковому періоді (лютий 2010 року), а саме у сумі 5833,33 грн.

Представником позивача, в судовому засіданні, зазначено, що документи на підтвердження сплачених сум податку у попередньому звітному податковому періоді відсутні в звязку з їх випадковим знищенням при переїзді підприємства. Відновлення первинних документів не проводилось в звязку з відсутністю на підприємстві осіб, яким це можливо було доручити.

З огляду на зазначене суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження висновок податкового органу щодо протиправного заявлення позивачем до відшкодування ПДВ у сумі 247167 грн. в податковій декларації за березень 2010 року, а тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Судових витрат, які підлягали б відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, впродовж десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 19.03.2012.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун