Постанова № 22099317, 12.03.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року Справа № 1170/2а-138/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

в складі головуючого: судді Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання : Снісар Я.В.

представників сторін:

позивача Матковської О.С.,

відповідача Стусь Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2»Державного агентства резерву України

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомленнярішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0004921510 від 10.10.2911 року, про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 5 339 152,00 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Кіровоградською ОДПІ на підставі акту №472/1510/00951862 від 27.09.2011 року.

Позивач вказує, що перевіркою встановлено безпідставне віднесення до валових витрат (рядок 06.6) ІІ кварталу 2011 року відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 5408442,00 грн., чим порушено п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

З даним рішенням позивач не погоджується, оскільки до декларації за прибуток за ІІ квартал 2011 року ним віднесено весь податковий збиток, задекларований за підсумками І кварталу 2011 року в сумі 5408442,00 грн., керуючись вимогами п.150.1 Податкового кодексу України.

За таких обставин, позивач вважає прийнятне рішення неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, які викладені в позові.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.

В наданих до суду запереченнях зазначено, що в ході проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (на підставі п.75 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року) встановлено, що позивачем до складу витрат, що враховуються при визначені обєкта оподаткування включено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду (р.06.6), а саме І квартал 2011, з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік, чим порушено п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Відповідно до даного пункту, якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення та сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

У звязку з набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування в другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкту оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року до складу відємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2»Державного агентства резерву України (далі позивач) зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з ЄДР Серія ААБ № 111138/а.с.7/.

Посадовими особами податкового органу проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2»Державного агентства резерву України, за результатами якої складено акт від 27.09.2011 року № 472/1510/00951862 /а.с.51/, висновками якого, є порушення, як на думку відповідача, абзац 2 п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення рішення від №0004921510 від 10.10.2911 року, про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 5 339 152,00 грн. /а.с. 53/.

Суд зазначає, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі - ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відтак, підприємство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що відємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

За підсумками І кварталу 2011 року відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у рядку 04.9 склало 5365 744,00 грн. згідно декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (а.с.41).

Судом встановлено, що позивачем, згідно ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", було від'ємне значення (збитки) попереднього періоду) і на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, підприємство по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, зазначило відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 5408 442 грн., у тому числі збитки за І квартал 2011 року в сумі 6093,58 грн. та збитки за 2010 рік в сумі 5365744 грн. - показник по рядку 04.9 відповідно до декларації за І квартал 2011 року /а.с. 41-43/.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а відтак підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно до пункту 7.3 статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу2011 року з 2010 року".

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, позивач зміг довести правомірність звернення до суду з позовними вимогами, а тому за таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір»від 8 липня 2011 року N 3674-VI сума сплати судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 32,19 грн.

Позивач сплатив судовий збір, що підтверджується квитанцією № 3 від 03.01.2012 року на суму 28,25 грн. та № 83 від 25.01.2012 року на суму 4,00 грн. (а.с.2,25), але поверненню з Державного бюджету України підлягає лише сума 32,19 грн. Стосовно повернення надмірно сплаченої суми судового збору позивачем вимог не заявлялось.

Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції № 0004921510 від 10.10.2011 року, яким ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2»Державного агентства резерву України зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5339152,00 грн.

Стягнути на користь ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2»Державного агентства резерву України з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду підпис О.С. Петренко

Згідно з оригіналом