Постанова № 22099156, 14.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 року 2а-988/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп"

доБориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2011 року № 0003841520.

В основу визначення податкового зобовязання згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про завищення позивачем суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року, що сталося в результаті включення до показника відємного значення обєкту оподаткування за результатами діяльності у І-му кварталі 2011 року збитків результатами діяльності у 2010 році.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив обєкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за ІІ-й квартал 2011 року загальний показник відємного значення обєкта оподаткування за результатами діяльності за 2010 рік та І-й квартал 2011 року. Позивач вказував на неправильне застосування податковим органом положень Податкового кодексу України, а тому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення.

Відповідач позову не визнав, подав письмові заперечення в яких зазначив, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

14 березня 2012 року представники сторін заявили суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" є юридичною особою, що зареєстрована 05.03.2010 року Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією та перебуває як платник податків на обліку в Бориспільській обєднаній державній податковій інспекції Київської області з 09.03.2010 року № 5246.

У листопаді 2011 року посадовою особою Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 16.11.2011 року № 306/15-2/37002375.

Перевіркою встановлено, що за даними декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від 09.08.2011 року № 9006296976 позивач задекларував відємне значення обєкта оподаткування (ряд. 07 гр. 3 декларації) у сумі "-20496764,00 грн.", в тому числі відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 року в сумі 12126815,00 грн.

Однак, в податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року від 10.05.2011 року №9003017246 позивач задекларував відємне значення обєкта оподаткування в сумі "-12126815,00 грн.", який включає в себе показник відємного значення обєкту оподаткування попереднього податкового року (за 2010 рік) у сумі 6681612,00 грн.

Таким чином, в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивач у складі показника відємного значення обєкту оподаткування за І квартал 2011 року (сума "-20496764,00 грн.") відобразив відємне значення обєкту оподаткування 2010 року у сумі 6681612,00 грн.

За результатами перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень податкового Кодексу України, що призвело до завищення підприємством суми витрат, що враховується при визначенні обєкта оподаткування на 6681612,00 грн., що призвело до заниження обєкта оподаткування на 6681612,00 грн.

За результатами перевірки Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 року № 0003841520, згідно з яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року на суму 6681612,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, з приводу яких виник публічно-правовий спір, суд виходить з такого.

Спір виник між сторонами у звязку з включенням позивачем до складу відємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ-му кварталі 2011 року збитків (показника відємного значення) за результатами діяльності за 2010 рік.

У 2010 році та до 31 березня 2011 року правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а з 1 квітня 2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону передбачено, що відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.

Як встановлено судом, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суми відємного значення обєкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши до податкової декларації за І-й квартал 2011 року показник такого відємного значення у сумі 6681612,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що сума збитків на яку податковим органом було зменшено валові витрати у ІІ періоді 2011 року виникли в 2010 році.

Однак, з 1 квітня 2011 року в силу пункту 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України Закон України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" втратив чинність частково.

З 1 квітня 2011 року відносини з приводу оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає спеціальні правила застосування у 2011 році положень пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, якими передбачено правила перенесення відємного значення обєкта оподаткування за підсумками податкового року на валові витрати першого календарного кварталу наступного податкового року.

Так, в силу пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника відємного значення за підсумками І-го кварталу 2011 року повязується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі. Положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюється на обєкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який втратив чинність 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду судом встановлено, що податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким зменшив позивачу суму задекларованого відємного значення обєкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року на суму "збитків" (відємного значення обєкту оподаткування) за підсумками 2010 року.

Це означає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармекс Груп" - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.