Постанова № 22098985, 30.01.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 року 2а-4951/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ-АР Електрик»

простягнення коштів з рахунків платника, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась державна податкова інспекція в Обухівському районі з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ-АР Електрик»про стягнення коштів з рахунків платника.

Ухвалами від 28 жовтня 2011 року було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 25 листопада 2011 року. Розгляд справи був відкладений тричі оскільки до суду не надходило повідомлень про вручення відповідачу судових повісток або конвертів, тому у суду не було можливості встановити факт належного повідомлення відповідача по справі про розгляд даної справи.

23 листопада 2011 позивач по справі подав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Таке ж клопотання було повторно подано позивачем 30 листопада 2011 року.

Від відповідача надійшли конверти, в яких судом були направлені ухвали суду та повістки щодо судових засідань по даній справі за адресою відповідача, вказаною позивачем по справі та відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо особи відповідача (електронний запит судді від 30 січня 2012 року). У суду відсутні інші джерела встановлення місцезнаходження відповідача по справі. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи на зазначене суд прийшов до висновку, що сторони по справі були належним чином повідомлені про судове засідання в даній справі в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

В судове засідання за 30 січня 2012 року сторони належним чином повідомлені не зявились. На підставі норми частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про можливість проведення розгляду судової справи в письмовому провадженні.

Позивач по справі звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача з розрахункового рахунку в рахунок погашення податкового боргу перед державним бюджетом кошти у сумі 227126, 51 гривень на підставі статей 20, 59 та 95 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг виник у відповідача по податках, зборах і обовязкових платежах на підставі:

- самостійно обчислених податкових зобовязань з податку на додану вартість у податкових деклараціях, поданих відповідачем у квітні серпні 2011 року на загальну суму;

- самостійно визначених штрафних санкцій за період квітень-червень 2011 року на загальну суму 2719 гривень;

- нарахованої відповідачем пені за несвоєчасну сплату податкових зобовязань на суму 364, 51 гривні.

В позовній заяві зазначено, що станом на день подання позову сума несплаченого боргу несплачених податків та штрафу, з урахуванням часткової сплати відповідачем, становить 226795, 12 гривень, а залишок несплаченої пені становить 331, 39 гривень. Тому загальна сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 227126, 51 гривень.

В позовній заяві позивач посилається на те, що у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань по сплаті узгодженого боргу та в порядку виконання статті 59 Податкового кодексу надіслав на адресу відповідача податкову вимогу №806 від 18 липня 2011 року, яка була отримана відповідачем 30 липня 2011 року.

Позивач зазначає, що з часу вручення податкової вимоги до часу подання позовної заяви у цій справи минуло 60 календарних днів, тому на підставі статті 95 Податкового кодексу України у позивача виникло право на звернення стягнення боргу за рахунок коштів, що знаходяться на рахунках відповідача.

Від відповідача ніяких документів до суду не надходило, тому суд позбавлений можливості протиставити поясненням позивача пояснення щодо заявленого позову відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖІ-АР Електрик»(відповідач) зареєстрований Обухівською районною державною адміністрацією Київської області та взяте на облік позивачем як платник податків 25 червня 2011 року (довідка про взяття на облік платника податків від 5 липня 2011 року).

Відповідно до декларацій з податку на прибуток за червень, липень, серпень 2011 року та уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень, травень, червень, липень та вересень 2011 року, відповідачем самостійно обчислено податкове зобовязання з податку на додану вартість:

-у квітні 2011 року на суму 14938 гривень (уточнюючий розрахунок №38956);

-у травні 2011 року на суму 21885 гривень (уточнюючий розрахунок №38954);

-у червні 2011 року на суму 123547 гривень (податкова декларація №40658);

-у липні 2011 року на суму 114832 гривень (податкова декларація №45952);

-у серпні 2011 року на суму 55179 гривень (податкова декларація №9008093199);

-у вересні 2011 року на суму 53809 гривень (уточнений розрахунок за червень 2011 року).

В порядку виконання статті 50 Податкового кодексу України, відповідач самостійно нарахував штрафну санкцію по деклараціям:

- за квітень 2011 року на суму 448 гривень;

- за травень 2011 року на суму 657 гривень;

- за червень 2011 року на суму 1 614 гривень.

Окрім того, позивачем в порядку виконання статті 129 Податкового кодексу України було нарахована пеня в сумі 364, 51 гривні.

Позивач вказав на те, що відповідач частково сплатив суму заборгованості та пені, внаслідок чого борг відповідача по податку на додану вартість станом на 29 вересня 2011 року становив 227126, 51 гривень.

З метою стягнення заборгованості з податку позивач сформував 18 липня 2011 року вимогу на суму 36801 гривень. На адресу відповідача було направлено поштою рекомендований лист з повідомленням про вручення податкової вимоги від 18 липня 2011 року №806. Цей лист був отриманий відповідачем 30 липня 2011 року

Надаючи правову оцінку правовідносинам з приводу яких було заявлено позов в даній справі суд прийшов до наступних висновків,

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пункту 87.1 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 та 95.3 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 20.1.18 Податкового кодексу України, передбачено, що органи держаної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З вищезазначених норм Податкового кодексу України слідує, що звернення до суду з вимогою про стягнення боргу за рахунок коштів, які перебувають на банківських рахунках платника податку, допускається законодавцем лише в за настанням сукупності таких умов:

- відповідач має надіслати податкову вимогу такому платнику податку на суму боргу, яку зазначений платник не сплатив відповідно до задекларованих ним сум податку;

- з дня надіслання такому платнику податкової вимоги має минути 60 календарних днів.

В матеріалах справи є лише податкова вимога на суму 36801 гривень. Щодо решти суми заявленого позивачем суми боргу позивач не надав ніяких документів, які б підтверджували формування ним та надіслання відповідачу податкової вимоги, передбаченою статтею 59 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене, суд вважає доведеною позивачем підставу для звернення стягнення суми боргу за рахунок коштів, що знаходяться на банківських рахунках відповідача тільки в частині суми боргу, яка складає 36801 гривень. Щодо решти суми боргу, суд прийшов до висновку, що позивач не набув права звертатись до суду в порядку норми п. 20.1.18 Податкового кодексу, оскільки не виконав умови передбачені статтею 59 та пунктами 95.1, 95.2 та 95.3 стаття 95 Податкового кодексу України, які є обовязковою умовою для виникнення такого права.

Зважаючи на вищезазначене та керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Позов Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області задовольнити в частині.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «ДЖІ-АР Електрик» (код ЄДРПОУ 36348571, адреса: 08702, Київська область, м. Обухів, вул. Миру, буд.7, кв.79) з розрахункового рахунку 26006241812500 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом кошти в сумі 36801 (тридцять шість тисяч вісімсот одна) грн. 00 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Суддя Терлецька О.О.