Постанова № 22098618, 21.12.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2011 р. Справа № 2a-3971/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

за участю представників сторін:

позивача Бородовського С.О.,

відповідача Мелешко Г.М., Федорців О.О., Шамотайло Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»в особі Івано-Франківської експедиції по геофізичних дослідженнях в свердловинах

до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2011 року за №0022051501,-

ВСТАНОВИВ:

24.11.2011 року державне геофізичне підприємство «Укргеофізика» в особі Івано-Франківської експедиції по геофізичних дослідженнях в свердловинах (надалі позивач) звернулося з вказаним адміністративним позовом до державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ (надалі відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»та статті 150 Податкового кодексу України оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 10.11.2011 року за №0022051501 неправомірно зменшив відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 1132639,00 грн. за другий квартал поточного року. Враховуючи те, що за результатом розрахунку обєкта оподаткування позивача за підсумками першого кварталу 2011 року було відємне значення, то його сума підлягала включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просив задовольнити позов.

Представники відповідача проти позову заперечили та пояснили суду, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, оскільки, відповідно до норм частини 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»Прикінцевих положень Податкового кодексу України (надалі Кодексу) та пункту 150.1 статті 150 Кодексу позивач при розрахунку обєкта оподаткування за другий квартал 2011 року неправомірно включив відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 1132639,00 грн. Вказаними нормами встановлено, що розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення. Тому, переносити відємне значення обєкта оподаткування отримане у 2010 році в інші, крім першого кварталу 2011 року, звітні податкові періоди Кодексом не передбачено. У звязку з цим, просили відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

Івано-Франківська експедиція по геофізичних дослідженнях в свердловинах є структурним підрозділом державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 01432776 і платником податків, зборів та інших обовязкових платежів, встановлених законом, в томі числі, податку на прибуток. Позивач перебуває на обліку як платник податків в державній податковій інспекції міста Івано-Франківськ.

26.10.2011 року ДПІ в місті Івано-Франківськ проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за другий квартал 2011 року. За результатами перевірки складений акт за №9310/15-1/01432776 (а.с. 10).

Відповідно до вказаного акта, перевіркою податкової декларації з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року, з врахуванням даних податкових декларацій з цього податку за 2010 рік, виявлена помилка при заповненні рядка 06.6 декларації, а саме: враховано суму 1132639,00 грн., яка є відємним обєктом оподаткування за 2010 рік. Тобто, платником податків у складі витрат другого кварталу 2011 року враховані збитки на зазначену суму, отримані внаслідок господарської діяльності протягом 2010 року. Внаслідок чого, позивачем порушені норми пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України.

На підставі акта №9310/15-1/01432776 від 26.10.2011 року ДПІ в місті Івано-Франківськ 10.11.2011 року винесла податкове повідомлення-рішення за №0022051501, відповідно до якого Івано-Франківській експедиції по геофізичних дослідженнях в свердловинах державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»зменшена сума відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1132639,00 грн. (а.с. 12).

На переконання суду, вказаний висновок податкового органу, викладений в акті від 26.10.2011 року за №9310/15-1/01432776 та прийняте ним 26.10.2011 року податкове повідомлення-рішення за №0022051501 повністю узгоджуються з нормами Податкового кодексу України та практикою розрахунку обєкта оподаткування податком на прибуток, з врахуванням відємного значення такого обєкта, отриманого за результатами господарської діяльності платника податків у минулих звітних періодах, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Кодексу встановлено, що податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обовязок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно пункту 37.1 статті 37 Кодексу підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обовязку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковий обовязок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи повязує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 Кодексу).

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України розділ ІІІ цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно пункту 2 цього підрозділу з дати набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий четвертий квартали 2011 року.

Пунктом 3 встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Відповідно до абзацу 2 вказаного вище пункту, розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Аналізуючи вказану вище норму закону та враховуючи поняття, закладене законодавцем у термін «отриманого», суд дійшов висновку про те, що платник податків при розрахунку обєкта оподаткування з податку на прибуток за другий квартал 2011 року може враховувати відємне значення такого обєкта оподаткування, отримане за результатами господарської діяльності лише у першому кварталі цього року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що змістовне навантаження терміну «отриманий»різниться від терміну «облікований». Тому, при визначенні обєкта оподаткування з податку на прибуток за другий квартал 2011 року враховувати відємне значення такого обєкта обліковане у першому кварталі цього року та яке отримане внаслідок господарської діяльності платника податку протягом 2010 року, неправомірно.

Також, суд зазначає, що правовідносини позивача щодо оподаткування прибутку підприємств до 01.04.2011 року були регламентовані нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94 (надалі Закон), із змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону в 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума відємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 вказаного Закону, якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України з 01.04.2011 року визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09.02.1999 року за №1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип слід розуміти так, що дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, у звязку з набранням 01.04.2011 року чинності розділу III Податкового кодексу України та відсутністю в ньому норми про врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що отриманий платником податку за перший квартал цього року, таке відємне значення обєкту оподаткування 2010 року, що обліковане у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу відємного значення другого кварталу та подальших звітних податкових періодів 2011 року, не включається.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні вказані вище фактичні обставини даної справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позивач неправомірно включив до рядка 06.6 декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року суму відємного значення обєкта оподаткування в розмірі 1132639,00 грн., яка є відємним обєктом оподаткування за 2010 рік.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що висновок податкового органу, викладений в акті камеральної перевірки від 26.10.2011 року за №9310/15-1/01432776 та прийняте ним 26.10.2011 року податкове повідомлення-рішення за №0022051501 відповідають нормам закону, а позовні вимоги є необґрунтованими і безпідставними, тому, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.

Постанова в повному обсязі складена 26.12.2011 року.