Постанова № 22098127, 12.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року 12:00 Справа № 0870/925/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 03 січня 2012 року), представників відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 24 лютого 2012 року), ОСОБА_3 (довіреність від 17 січня 2012 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Оптвинторг» до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

06 лютого 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Оптвинторг» (далі іменується позивач) до Управління пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі іменується відповідач), в якому позивач просить скасувати вимогу про сплату боргу від 21.11.2011 №Ю-4905.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що вимога про сплату боргу від 21.11.2011 №Ю-4905 суперечить приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника додатковий обовязок по сплаті грошового зобовязання. Так, позивач посилається на безпідставність висновків відповідача про наявність боргу зі сплати внесків, оскільки такі були сплачені в повному обсязі.

Ухвалою судді від 09.02.2012 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

12.03.2012 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання також прибули представники відповідача, надали письмові заперечення на адміністративний позов та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

На підставі ст. 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 12.03.2012.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство «Оптвинторг», пройшов процедуру державної реєстрації, отримав, видане Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №021634 від 17.07.2003, а відтак набув правового статусу субєкта господарювання в розумінні ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

За приписами ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Приватне підприємство «Оптвинторг» зареєстроване за юридичною адресою: 69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Каховська, будинок №3/23; ідентифікаційний код 32607804.

На підставі направлення від 01.11.2011 №01/01/04-233 головним спеціалістом відділу по контролюючій роботі за нарахуванням та сплатою платежів УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, та відповідно до плану проведення перевірок платників єдиного внеску, проведена перевірка Приватного підприємства «Оптвинторг», за результатами якої складено акт «Про результати планової перевірки Приватного підприємства «Оптвинторг» код ЄДРПОУ 32607804 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою за якими покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування за період з 26.08.2003 по 20.10.2011» від 21.11.2011 №107 (далі іменується Акт перевірки) (а.с. 21). Примірник Акта перевірки отримано позивачем 21.11.2011, що підтверджується особистим підписом директора на його копії.

Актом перевірки встановлені порушення позивачем правильності нарахування та сплати єдиного внеску, зокрема, п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі іменується Закон України №1058-IV), в результаті чого донараховано страхових внесків за 2010 рік на загальну суму в розмірі 17709 грн. 90 коп.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено вимогу про сплату боргу від 21.11.2011 №Ю-4905, якою позивача зобовязано в десятиденний строк з дня отримання такої вимоги сплатити суму недоїмки зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 17709 грн. 90 коп. (а.с. 8).

Вважаючи вимогу про сплату боргу від 21.11.2011 №Ю-4905 необґрунтованою та безпідставною, позивач звернувся до відповідача із заявою про узгодження вимоги про сплату боргу від 02.12.2011 №71 (а.с. 9), за результатами розгляду якої вимога залишена без змін, а заява про її узгодження без задоволення (а.с. 10).

09.12.2011 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зі скаргою на вимогу про сплату боргу від 21.11.2011 №Ю-4905 (а.с. 12), яка рішенням від 16.01.2012 №324/05 залишена без задоволення (а.с. 15).

Відтак, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 21.11.2011 №Ю-4905.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Як встановлено судом, Приватне підприємство «Оптвинторг» являється страхувальником та на виконання приписів ст. 17 Закону України №1058-IV (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) зобовязане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 2 ст. 17 Закону України №1058-IV також визначено обовязок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Судом встановлено, що позивачем не було подано до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя звіт за жовтень 2010 року, про що також зазначено в Акті перевірки. Факт неподання до контролюючого органу звітності за жовтень 2010 року позивачем не заперечується.

У звязку з неподанням звіту за жовтень 2010 року, а відповідно і не нарахуванням внесків за цей період, відповідачем винесено вимогу про сплату боргу.

Позивачем в обґрунтування своєї правової позиції надано суду копії платіжних доручень №319 від 12.11.2010 та №317 від 12.11.2010, згідно яких ним перераховано до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя суму страхових внесків в розмірі 17184 грн. 26 коп. Відтак, позивач вважає, що обовязок зі сплати страхових внесків ним виконано в повному обсязі та у встановлені строки.

Представники відповідача не заперечили того факту, що сума коштів в розмірі 17184 грн. 26 коп. дійсно була сплачена до фонду, однак пояснили, що дана сума набула статусу «переплати», оскільки позивачем не подано звіт за жовтень 2010 року, а відповідно не проведено нарахування страхових внесків.

Відповідно до ст. 106 Закону України №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено вимогу про сплату боргу від 21.11.2011 №Ю-4905 в частині визначення суми недоїмки в розмірі 17184 грн. 26 коп., оскільки позивачем у встановлені законом строки не нараховано страхові внески та не подано звіт про таке нарахування.

Скасовуючи вимогу про сплату боргу від 21.11.2011 №Ю-4905 в частині визначення суми зобовязання зі сплати страхових внесків в розмірі 525 грн. 64 коп., суд виходить з наступного.

Судом зясовано, що під час проведення перевірки та винесення вимоги про сплату боргу від 21.11.2011 №Ю-4905 відповідачем не взято до уваги той факт, що в жовтні 2010 року у Приватному підприємстві «Оптвинторг» працювали два інваліди, що дає право позивачу на застосування ставки в розмірі 4% на вказаних осіб.

Позивачем в підтвердження даного факту надано суду копію довідки до акта огляду МСЕК на фізичну особу ОСОБА_5 №128832, наказ про прийняття його на роботу від 01.10.2010; та копію довідки МСЕК на фізичну особу ОСОБА_6, наказ про прийняття на роботу від 01.12.2009.

На переконання суду, посилання відповідача на обґрунтованість нарахування недоїмки в розмірі 525 грн. 64 коп. за загальною ставкою у звязку з ненаданням позивачем до перевірки довідок МСЕК, не спростовують факту наявності права у підприємства на застосування ставки в розмірі 4%, оскільки інваліди дійсно працювали в цей період на підприємстві.

За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши питання правомірності винесення вимоги про сплату боргу від 21.11.2011 №Ю-4905, суд встановив, що остання є законною в частині стягнення з позивача суми недоїмки в розмірі 17184 грн. 26 коп., а відтак не підлягає скасуванню в цій частині.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про сплату боргу від 21 листопада 2011 року №Ю-4905 в частині стягнення суми зі сплати страхових внесків в розмірі 525 (пятсот двадцять пять) грн. 64 (шістдесят чотири) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Оптвинторг» суму сплаченого судового збору в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 20 (двадцять) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська