Постанова № 22097383, 16.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року 12 год. 22 хв.) Справа № 0870/124/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.

за участю:

представників позивача: Кірюхіна А.Т.,Філь А.В.

відповідача: Благодіра Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА”

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя

про: визнання протиправним та скасування податкового

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА” до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2011 № 0001961702-/17952.

Відповідно до позовної заяви, в результаті позапланової виїзної перевірки TOB«Константа» з питань правильності нарахування та перерахування сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати за період з 01.07.2008 по 31.10.2011 було встановлено порушення вимог пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України №2755-Vl від 02.12.2010.

Зазначене вище призвело до нарахування грошового зобов'язання з ПДФО та фінансових санкцій по ПДФО на загальну суму 21136,26 грн., з яких сума основного платежу - 16909,01 грн., сума фінансових санкцій - 4227,25 грн., про що було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001961702-/17952 від 23.12.2011.

Виявлені податковим органом порушення ґрунтуються на тому, що позивачем в порушення вимог пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями) в період за січень, березень-вересень 2011 не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (30 календарних днів)..

Підставою встановлення вказаного порушення, на думку відповідача, стало відображення позивачем податкових зобов'язань з ПДФО у розмірі 16909,01 грн. у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1-3 квартали 2011.

На думку відповідача, зазначена сума податкових зобов'язань підлягала сплаті до бюджету на підставі пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ у строки, встановлені Кодексом для місячного періоду.

Позивач вважає висновки щодо зазначених правопорушень неправомірними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, з підстав зазначених в запереченнях, просив відмовити в задоволенні адміністративному позові в повному обємі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Константа» з питань правильності нарахування та перерахування сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати за період з 01.07.2008 по 31.10.2011, за результатами якої складено акт №216/1702/13622097 від 08.12.2011.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001961702/17952 від 23.12.2011 позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 21136,26 грн., з яких сума основного платежу - 16909,01 грн., сума фінансових санкцій - 4227,25 грн.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме - Позивачем не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб за січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2011 у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (30 календарних днів) у сумі 16909,01 грн.

Відповідно до ст. 18 Податкового кодексу, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків

Пунктом 14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно - правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу, є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), триманого від організатора азартної гри (пп. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Також, абз. 2 п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу встановлено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно значеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахування підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Пункт 168.1 ст. 165 Податкового кодексу було доповнено підпунктом 168.1 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011, який набрав чинності з дня. наступного за днем його опублікування.

Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Отже, до набрання чинності підпунктом 168.1.5 Податкового кодексу, яким встановлено строки сплати податку з доходів фізичних осіб у разі нарахування та невиплати доходу, у позивача існував податковий обов'язок зі сплати цього податку, який виник при нарахуванні заробітної плати працівникам Позивача. Після ж набрання чинності відповідними змінами до Податкового кодексу виник строк сплати податку з доходів фізичних осіб, протягом якого такий податковий обов'язок мав бути виконаний. Цей строк сплинув відповідно 30.08.2011 року - щодо податкових зобов'язань за наслідками січня - липня 2011 року; 30.09.2011- щодо податкових зобов'язань за наслідками серпня 2011 pоку; 30.10.2011 - щодо податкових зобов'язань за наслідками вересня 2011 року.

Згідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу, ненарахування, неутримання та/або несплата і неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, ще виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента.

Щодо зазначення позивачем дії мораторію на вимоги конкурсних кредиторів суд зазначає наступне.

Згідно до п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Втім, у наведених нормах йдеться про заяви кредитора стосовно вимог, що виникли до порушення справи про банкрутство, як це випливає зі змісту статті 7, пункту 15 статті 11, статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, приписи Податкового кодексу України не регулюють питання погашення зобов'язань або стягнення податкового боргу, які виникли до порушення провадження про банкрутство боржника та визнані господарським судом конкурсними вимогами.

В даному разі, як вбачається з установлених судами обставин справи, спірні податкові зобов'язання є поточними вимогами ТОВ "Константа" у розумінні абзацу шостого статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позаяк виникли після введення мораторію.

За змістом абзацу двадцять четвертого статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу вимог пункту 4 статті 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. За поточними зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Надаючи правову оцінку рішенням відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНСТАНТА” до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2011 № 0001961702-/17952 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяО.О. Артоуз