Постанова № 22096813, 08.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року 14:15/ Справа № 2а-0870/11081/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Буряковій А.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Резоніт Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовтнева районна в місті Запоріжжі державна адміністрація

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва звернулась до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Резоніт Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовтнева районна в місті Запоріжжі державна адміністрація про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи.

В позовній заяві позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Резоніт Україна» зареєстроване 06.04.2005 року Подільською районною державною адміністрацією м. Києва за № 10711020000002072. Згідно Статуту підприємства єдиним його учасником була громадянка України ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 13.09.2011 року, жодних функцій директора чи головного бухгалтера підприємства не виконувала, жодних документів щодо фінансово-господарських відносин з іншими підприємствами не підписувала, жодних звітних документів щодо діяльності відповідача не складала та до податкових органів не подавала, також грошових перерахувань з рахунків відповідача не здійснювала. Підприємство на себе зареєструвала за нагороду. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 не мала наміру створювати підприємство та займатися підприємницькою діяльністю. Таким чином, на підставі неправдивих даних щодо мети створення та діяльності підприємства у державних органах була здійснена реєстрація підприємства, яка суперечить вимогам законодавства України і не може бути дійсною.

Просить визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Резоніт Україна» через порушення закону, допущені при реєстрації юридичної особи, які не можна усунути, та припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Резоніт Україна».

Позивач у судове засідання не зявився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа у судове засідання не зявилась, до суду письмових пояснень не направила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі повторного неприбуття відповідача, який не є субєктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст. ст. 35, 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Резоніт Україна» (ЄДРПОУ 33403723) зареєстроване 06.04.2005 року Подільською районною державною адміністрацією м. Києва за адресою: 04071, м. Київ, вул. Верхній вал, 2, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи серія А00 № 042025.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва відповідача взято на податковий облік 12.04.2005 як платника податків.

При виїзді працівників Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на юридичну адресу підприємства встановлено, що відповідач за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місце знаходження юридичної особи не встановлено, про що складено довідку про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 24.02.2011 №1002/9/29-210.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.11.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Резоніт Україна» 25.02.2011 р. знято з обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва і взято на облік у Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя, та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, 119.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником та засновником відповідача є ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

В матеріалах справи міститься протокол допиту свідка від 13.09.2011 року, згідно якого ОСОБА_2 було викликано та відібрано письмові пояснення по кримінальній справі № 02-20632, яка порушена за ознаками злочину, передбаченого ст. 229 Кримінального кодексу України.

Відповідно до наданих пояснень, ОСОБА_2 за грошову винагороду дала згоду особі на ім'я ОСОБА_4 на переоформлення підприємств, після чого нею в нотаріальній конторі були підписані документи, що відносилися, зі слів ОСОБА_4, до переоформлення підприємства. Після цього ОСОБА_2 отримала грошову винагороду в розмірі 400 грн. 00 коп. Як вбачається з наданих вищезазначеною громадянкою пояснень, до фінансово-господарської діяльності підприємства вона не мала та не має ніякого відношення.

Жодних функцій директора чи головного бухгалтера підприємства «Резоніт Україна» не виконувала. За час перебування на посаді керівника даного підприємства жодних документів в тому числі договорів чи контрактів щодо фінансового-господарських відносин з іншими підприємствами нею не підписувалися. Жодні звітні документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Резоніт Україна» нею не складалися, не підписувалися та до відповідних податкових органів не подавалися. Грошових перерахувань вона не здійснювала. Грошові кошти з банківського рахунку не знімала. Повідомила, що їй особисто не знайоме підприємство таке, як ТОВ «Резоніт Україна».

Довідкою від 24.11.2011 року № 16738/9/10005 позивач повідомив, що остання декларація з податку на прибуток Товариством з обмеженою відповідальністю «Резоніт Україна» подана за 2010 рік. Заборгованості перед бюджетом не має.

Згідно з частиною першою статті 247 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Зміст позовних вимог ДПІ зводиться до визнання недійсною реєстрації підприємства відповідача з мотивів здійснення такої реєстрації на підставну особу, яка не має будь-якого відношення до його господарської діяльності, а також до припинення юридичної особи.

Згідно з п. 20.1.12 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих /засновницьких/ документів субєктів господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підставою для винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, є, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. При цьому ст. 38 зазначеного Закону не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звертатися до суду з позовом про припинення юридичної особи.

В законодавстві відсутній і вичерпний перелік порушень, які не можна усунути, через які державну реєстрацію юридичної особи можна визнати недійсною. В той же час, припис наведеної норми щодо визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, має означати відсутність необхідних легітимних дій щодо її створення і внаслідок цього незаконність та недійсність факту державної реєстрації. Такими можуть бути недотримання встановленої законом процедури затвердження установчих документів, недієздатність засновників товариства та інш. Суд не може приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, якщо ситуація була виправлена або може бути виправлена.

Більше того, згідно з наданих позивачем документів, постановою Господарського суду Запорізької області від 18.07.2011 року відповідач визнаний банкрутом та призначена ліквідаційна процедура /ліквідатор Лященко М.Є./. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2011 року постанова господарського суду Запорізької області від 18.07.2011 року залишена без змін.

При таких обставинах суд вважає, що позивачем не доведено факт порушення відповідачем закону, допущеного при створенні товариства «Резоніт Україна», яке не можна усунути, а також не доведено, яким чином порушені права позивача з урахуванням вищезазначених обставин, якщо підприємство відповідач знятий з обліку у позивача.

Крім того, сама юридична особа не є належним відповідачем у справі про визнання недійсною реєстраційної дії.

Враховуючи всі обставини по справі та проаналізувавши всі докази які були надані, суд приходить до висновку, що пояснення третьої особи щодо відсутності наміру провадити господарську діяльність, на які посилається позивач, не є достатніми доказами для прийняття розсудливого, обґрунтованого та законного рішення, тому приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 95, ст.ст. 158-163 КАС України; п.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20; Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову позивачу - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко