Постанова № 22096718, 27.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2011 року 11:35 Справа № 2а-0870/3246/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність від 25 травня 2011 року № 1304;

ОСОБА_2, довіреність від 25 травня 2011 року №1303;

ОСОБА_3, довіреність від 04 січня 2011 року №7;

відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 06 вересня 2011 року № 23929,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз»

до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 травня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Мелітопольгаз» (далі позивач або ВАТ «Мелітопольгаз») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі відповідач або Мелітопольска ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000232301 від 17.02.2011 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на 495 261,00 грн. ( у тому числі за основним платежем 99 398,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 395 863,00 грн.).

Ухвалою суду від 13 травня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/3246/11, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 01 червня 2011 року.

За обґрунтованими клопотаннями представників сторін провадження у справі неодноразово зупинялося для надання додаткових доказів.

Представники позивача, у судових засіданнях, підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надали суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, зокрема зазначили, що висновок Мелітопольської ОДПІ про завищення валового доходу у 1 кварталі 2008 року на 2 042 342,63 грн. та заниження валового доходу на цю ж саму суму у 2 кварталі 2008 року суперечить пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому що фактично послуги з транспортування газу теплопостачальним підприємствам були надані ВАТ «Мелітопольгаз» у 1 кварталі 2008 року, при цьому підтвердженням надання таких послуг є не тільки акти здачі-прийомки послуг ( № 1 від 19.05.2008 р., № 2 від 19.05.2008р., № 3 від 19.05.2008р.), в яких зазначений період, за який передаються послуги, а й інші первинні документи, зокрема, документи про оплату наданих послуг покупцями газу. Дана обставина відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є підставою для включення суми послуг з транспортування газу теплопостачальним підприємствам до валового доходу саме в періоді отримання газу - в 1 кварталі 2008 року.

Щодо висновків відповідача про завищення валових витрат у 1 кварталі 2008 року на 6431687, 40 грн. та заниження валових витрат у 2 кварталі 208 року на 6431687, 40 грн., то вважають, що оскільки газ фактично був придбаний та оприбуткований у 1 кварталі 2008 року, що безпосередньо підтверджується і змістом актів приймання-передачі газу, і Актом перевірки. Послуга з його транспортування також відбулася у 1 кварталі 2008 року, в звязку з тим що послуга з транспортування природного газу та поставка цього газу не можуть бути здійснені у різні періоди. Дана обставина є підставою для включення суми витрат за придбаний газ до складу валових витрат саме в періоді отримання газу.

Також, вважають висновок Мелітопольської ОДПІ стосовно безпідставності включення до податкового кредиту податкових накладних по проведеним операціям з придбання матеріальних цінностей, укладених з TOB «Агрофермтехніка», TOB «Дельта гарант», TOB «Мелзернопродукт», TOB Торговий будинок «Талісман», TOB «Донснабкомплект-2007» (далі контрагенти) є неправомірним, оскільки позивач має всі необхідні належним чином оформлені документи, які були досліджені посадовими особами, що проводили перевірку та підтверджують факт придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у вищезазначених контрагентів та їх використання у власній господарській діяльності. Крім того, зазначає, що вступаючи у господарські відносини з контрагентами підприємство не знало і не могло припустити, що дані юридичні особи порушують вимоги чинного законодавства. ВАТ «Мелітопольгаз», як суб'єкт господарювання, не має правових підстав для контролю за дотриманням іншими суб'єктами господарювання вимог податкового та іншого законодавства. На даний час не відбулося скасування державної реєстрації контрагентів та визнання недійсними їх статутних та реєстраційних документів. Посадові особи цих підприємств не притягувалися до відповідальності за ухилення від сплати податків. Отже держава визнає цих юридичних осіб правоздатними, які наділені правом укладати угоди та здійснювати господарську діяльність. Таким чином, вважає, що посилання в Акті перевірки на нікчемність правочинів є лише припущенням посадових осіб Мелітопольської ОДПІ, а зменшення податкового кредиту - безпідставним.

Щодо висновків перевіряючих осіб відповідача про завищення задекларованих показників у рядку 05.3 Декларації «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості на 1 534 738 грн. у 1 кварталі 2008 року, то вважають їх необґрунтованими виходячи з наступних обставин. Рішенням господарського суду Запорізької області по справі №25/141/06 від 04.10.2006 року був задоволений позов ДК «Газ України» і визнана заборгованість ВАТ «Мелітопольгаз». В звязку з чим, ВАТ «Мелітопольгаз» включив до складу валового доходу визнану судом заборгованість перед ДК «Газ України» у сумі 3519813 грн. шляхом подання до Мелітопольської ОДПІ Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік. У першому кварталі 2008 року ВАТ «Мелітопольгаз» була отримана Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою ДК «Газ України» повідомляв про часткове погашення заборгованості позивача, що визнана господарським судом Запорізької області. Погашення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог було проведено у сумі 1534737,71 грн. Отже, ВАТ «Мелітопольгаз» мало право збільшити у 1 кварталі 2008 року валові витрати на суму погашеної заборгованості у розмірі 1534737,71 грн.

Щодо висновків про завищення задекларованих показників у рядку 5.3 Декларації «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості на 349 449,76 грн. у 2 кварталі 2010 року та на 170623,00 грн. у 3 кварталі 2010 року, то позивач вважає їх необґрунтованими, тому що визнана заборгованість, включає в себе податок на додану вартість, оскільки погашення здійснюється з урахуванням ПДВ. Тому і включення до валового доходу, і включення погашеної заборгованості до складу валових витрат, відбувається саме з ПДВ.

Крім того, ВАТ «Мелітопольгаз» вважає, що відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції в сумі 395863,00 грн., тому що при застосуванні штрафних санкцій Мелітопольська ОДПІ не прийняла до уваги наявність на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 17.02.2011 року № 0000232301 мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений Ухвалою господарського суду Запорізької області у справі №25/55 від 20.08.2003 року.

На підставі викладеного, просять суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2011 року № 0000232301

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечив з підстав, наведених у наданих запереченнях, та просив у його задоволені відмовити. Зокрема зазначив, що ВАТ «Мелітопольгаз» укладено угоду з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на транспортування природного газу мережами позивача до споживачів від 13.05.2008 №51, тобто у ІІ кварталі 2008 року. Послуги по транспортуванню газу у січні березні 2008 року надані ПАТ «НАК «Нафтогаз України» згідно актів прийому-передачі послуг від 19.05.2008 №№1, 2, 3, тобто також у ІІ кварталі 2008 року. Таким чином вважає що суми за надані послуги відносити до валових доходів саме ІІ кварталу 2008 року. Отже, в звязку з невірним віднесенням сум від послуг з транспортування газу до валових доходів у І кварталі 2008 року, позивачем завищено валові доходи у І кварталі 2008 року на суму 2042342,63 грн. та занижено валові доходи у 2 кварталі 2008 року в сумі 2042342,63 грн.

Також вважає, що ВАТ «Мелітопольгаз» в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно завищено валові витрати на суму природного газу, оприбуткованого без наявних документів за І квартал 2008р. у сумі 6431687,40 грн. та занижено валові витрати за II квартал 2008 року у сумі 6431687,40 грн.

Крім того, під час планової перевірки позивача було використано інформацію, надану податковими органами, на обліку в яких знаходяться контрагенти ВАТ «Мелітопольгаз» (TOB «Агрофермтехніка», TOB «Дельта гарант», TOB «Мелзернопродукт», TOB Торговий будинок «Талісман», TOB «Донснабкомплект-2007»). Згідно із відповідей, отриманих від податкових органів, а саме актів про результати перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів позивача, які мали правові відносини з позивачем, перевірками не встановлено відображення в податковому обліку вищезазначених контрагентів результатів господарських відносин з ВАТ «Мелітопольгаз». Під час перевірки відповідними податковими органами не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг) від зазначених підприємств контрагентів позивача, що свідчить про те, що правочини між ними здійснені без мети настання реальних наслідків. Вважає, що зазначені правочини відповідно до норм цивільного законодавства є нікчемними і не створюють юридичних наслідків. Ураховуючи те, що у зазначених підприємствах відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспорті засоби, то операції здійсненні ними не є господарською діяльністю підприємства.

Щодо висновків Акту перевірки про завищення задекларованих показників у рядку 05.3 Декларації «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості, зазначив, що первинні документи, які підтверджують витрати по р.05.3 «врегулювання сумнівної (безнадійної заборгованості» в сумі 1534738,00 грн. до перевірки не надано. Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таким чином, ВАТ «Мелітопольгаз» завищено валові витрати по р.05.3 «Врегулювання сумнівної (безнадійної заборгованості) за І квартал 2008р. у сумі 1534738,00 грн.

Щодо застосування штрафних санкцій зазначає, що відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України за результатами перевірки Мелітопольською ОДПІ нараховано позивачу штрафних (фінансових) санкцій за заниження податку на прибуток у сумі 395893,00грн., що становить 25% від суми податкового зобовязання визначеного відповідачем з податку на додану вартість у розмірі 1583452 грн.

З урахуванням викладеного, вважає, що спірне податкове повідомленні-рішення є правомірним, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 27.12.2011, на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови, оголошено про час виготовлення постанови в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

В період з 23.11.2010 року по 24.01.2011 року Мелітопольською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ВАТ Мелітопольгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки Відповідачем був складений Акт від 31.01.2011 року №108/23/05535349 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (далі по тексту - Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення:

1). пункту 1.31 статті 1, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.3 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11, підпункту 12.1.1 підпункту 12.1.5 пункту 12.1, статті 12, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 99398,00 грн., в тому числі:

занижено:

І квартал 2008 року 1493964,00 грн.;

ІІІ квартал 2008року 9639,00 грн.;

ІV квартал 2008 року 8726,00 грн.;

І квартал 2009 року 766,00 грн.;

II квартал 2009 року 48625,00 грн.;

III квартал 2009року 21732,00 грн.;

завищено:

І квартал 2008 року 1481021,00 грн.;

І квартал 2010 року 2200,00 грн.;

ІІІ квартал 2010 року 833,00 грн.;

та занижено від'ємний об'єкт оподаткування по податку на прибуток за III квартали 2010 року у сумі 5168945,00 грн.

2). пункту 3.1 статті 3 підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 , підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 - BP від 03.04.1997р.із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 463016,00 грн., в тому числі:

- занижено на суму 846289,00 грн. в т.ч. за листопад 2007 року 6641,00 грн., березень 2008 року 123210,00 грн., квітень 2008 року 3876,00 грн., травень 2008 року 415453,00 грн., липень 2008 року 15997,00 грн., серпень 2008 року у сумі 2558,00 грн., вересень 2008 року 6211,00 грн., листопад 2008 року 10635,00 грн., грудень 2008 року 41312,00 грн., лютий 2009 року 6371,00 грн., травень 2009 року 16833,00 грн., червень 2009 року 23247,00 грн., липень 2009 року 5836,00 грн., серпень 2009 року 31014,00 грн., вересень 2009 року 69667,00 грн., листопад 2009 року 12602,00 грн., грудень 2009року 6333,00 грн., січень 2010р 48493,00 грн.

- завищено на суму 383273,00 грн. в т.ч.: січень 2008 року у сумі 171191,00 грн., лютий 2008 року у сумі 112349,00 грн., червень 2008 року у сумі 27587,00 грн. липень 2008 року 72146,00 грн.

3). підпунктів 8.1.2, 8.1.4 статті 8, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону № 889-IV від 22.05.2003р. відповідно до яких встановлено несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб у жовтні 2007р. у сумі 92 944,18 грн., у листопаді 2007р. у сумі 142 312,96 грн., у грудні 2007р. у сумі 92 021,69 грн., у січні 2008р. у сумі 71 016,78 грн., у лютому 2008р. у сумі 96 937,05 грн., у березні 2008р. у сумі 46 346,28 грн., у квітні 2008р. у сумі 75 723,71 грн., у травні 2008р. у сумі 85 860,69 грн., у червні 2008р. у сумі 191 133,86 грн., у липні 2008р. у сум: 106 236,51 грн., у серпні 2008р. у сумі 64 592,77 грн., у вересні 2008р. у сумі 110 546,90 грн., у жовтні 2008р. у сумі 124508,73 грн., у листопаді 2008р. у сумі 123 988,42 грн., у грудні 2008р. у сумі 116614,15 грн., у січні 2009р. у сумі 149 893,22 грн., у лютому 2009р. у сумі 15 171,62 грн., у березні 2009р. у сумі 103 941,91 грн., у квітні 2009р. у сумі 67 085,15 грн., у травні 2009р. у сумі 20 498,39 грн., у червні 2009р. у сумі 21 477,99 грн., у липні 2009р. у сумі 92 953,76 грн., у серпні 2009р. у сумі 179 231,90 грн., у вересні 2009р. у сумі 106 331,85 грн., у жовтні 2010р. у сумі 160 714,47 грн., у листопаді 2009р. у сумі 163 009,12 грн., у грудні 2009р. у сумі 93 156,96 грн., у березні 2010р. у сумі 6 565,00 грн., у квітні 2010р. у сумі 145 517,57 грн., у травні 2010р. у сумі 91 579,76 грн., у червні 2010р. у сумі 144 396,20 грн., у липні 2010р. у сумі 134 403,23 грн., у серпні 2010р. у сумі 119 301,52 грн., у вересні 2010р. у сумі 92 092,49 грн.

На підставі висновків, зроблених в Акті перевірки Мелітопольською ОДПІ було складено та направлено на адресу ВАТ «Мелітопольгаз» податкове повідомлення-рішення від 17.02.2011 року № 0000232301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток (код платежу 3011021099) на 495 261,00 грн. ( у тому числі за основним платежем 99 398,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 395 863,00 грн.).

Щодо висновків про завищення валових доходів у 1 кварталі 2008 року у сумі 2042342,63 грн. та заниження валових доходів у 2 кварталі 2008 року у сумі 2042342,63 грн.

В обґрунтування такого висновку Мелітопольська ОДПІ посилається на те, що позивач, здійснивши послуги з транспортування газу теплопостачальним підприємствам в 1 кварталі 2008 року, неправомірно включило обсяг наданих послуг до складу валових доходів 1 кварталу 2008 року, оскільки акти здачі-прийомки послуг з транспортування газу було підписано у 2 кварталі 2008 року.

Однак, суд не погоджується з даним висновком виходячи з наступних обставин.

Як встановлено з матеріалів справи та підтверджено наявними в справі документальними доказами, 13.05.2008 між ВАТ «Мелітопольгаз» та НАК «Нафтогаз України» був укладений договір №51 про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами. Відповідно до умов договору виконавець (ВАТ «Мелітопольгаз») в 2008 році зобовязується прийняти природний газ від замовника (НАК «Нафтогаз України») і транспортувати від пунктів приймання-передачі системою газопроводів до пунктів призначення.

Згідно із реєстром №01/08 ВАТ «Мелітопольгаз» здійснив транспортування газу до споживачів.

На виконання договору 19.05.2008 між позивачем та НАК «Нафтогаз України» були підписані акти здачі-прийомки послуг з транспортування газу, а саме:

-№1 про транспортування газу у січні 2008 року в кількості 10447,143 тис. м. куб. на суму 928751,01 грн., крім того ПДВ у сумі 185750,20 грн.;

-№2 про транспортування газу у лютому 2008 року в кількості 7518,791 тис. м. куб на суму 668 420,52 грн., крім того ПДВ у сумі 133 684,10 грн.;

-№ 3 про транспортування газу у березні 2008 року в кількості 5007,549 тис. м. куб 445 171,11 грн., крім того ПДВ у сумі 89 034,22 грн.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, в редакції яка була чинною на час здійснення господарських правовідносин (далі Закон №334/94) господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР, валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон №996) первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, Закон № 996 надає право оформити первинний документ не тільки під час здійснення господарської операції, але й - коли це зробити неможливо - після її закінчення.

Відповідно до пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №334/94, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Із матеріалів справи вбачається та представником відповідача не заперечувалось, що фактично послуга з транспортування природного газу до споживачів була надана ВАТ «Мелітопольгаз» протягом січня березня 2008 року, що підтверджується також актами здачі-прийомки послуг від 19.05.2008 №№ 1, 2, 3 та документами про оплату наданих послуг покупцями газу.

Відображати у складі валового доходу сум вартості наданих послуг з транспортування природного газу до споживачів слід за датою фактичного надання вказаної послуги, а не за датою підписання актів виконаних робіт. Самі по собі акти виконаних робіт не призводить до зміни обєкта оподаткування у перевіряємому періоді.

Отже, висновок Мелітопольської ОДПІ про завищення валового доходу у 1 кварталі 2008 року на 2042342,63 грн. та заниження валового доходу на цю ж саму суму у 2 кварталі 2008 року суперечить пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону № 334/94, а отже є необгрунтованим.

Щодо висновків про завищення валових витрат у 1 кварталі 2008 року на суми 6431687,40 грн. та заниження валових витрат у 2 кварталі 2008 року на суму 6431687,40 грн.

Перавіряючими Мелітопольською ОДПІ в Акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94, внаслідок чого безпідставно завищено валові витрати на суму природного газу, оприбуткованого без наявних документів за 1 квартал 2008 p. у сумі 6431687,40 грн. та занижено валові витрати в 2 квартал 2008 р. в сумі 6431687,40 грн.

На думку відповідача, ВАТ «Мелітопольгаз» не мало право включати до складу валових витрат першого кварталу 2008 року витрати за придбаний у ДК «Газ України» газ для потреб населення та для нормованих втрат, оскільки акти прийому-передачі на природний газ на вищезазначені цілі підписано 26.04.2008р., 27.04.2008р. та 30.06.2008р.

Однак, дана точка зору є необґрунтованою виходячи з наступних обставин.

Згідно умов договору від 29.12.2007 року № 06/07-2752 на постачання природного газу для потреб населення, укладеного між ВАТ «Мелітопольгаз» та ДК «Газ України» НАК Нафтогаз України», ВАТ «Мелітопольгаз» у 1 кварталі 2008 року отримано природного газу для потреб населення на загальну суму 6502756,28 грн. ( у т.ч. вартість газу без ПДВ - 5418963,57 грн., сума ПДВ - 1083792,71 грн.), у тому числі по періодах:

- у січні 2008 року 16599864 м3 природного газу для потреб населення на загальну суму 4083579,61 грн. (у т.ч. вартість газу без ПДВ - 3402983,01 грн., сума ПДВ - 680596,60 грн.);

- у лютому 2008 року 9458821 м3 природного газу для потреб населення на загальну 2419176,67 грн. (у т.ч. вартість газу без ПДВ - 2015980,56 грн., сума ПДВ - 403196,11 грн.).

Акти прийому-передачі зазначеного газу підписано між ВАТ «Мелітопольгаз» та ДК Газ України» НАК «Нафтогаз України» 26.04.2008 року та 27.04.2008 року.

Згідно умов договору від 25.03.2008 року № 06/08-275, укладеного між ВАТ «Мелітопольгаз» та ДК «Газ України» HAK «Нафтогаз України», з ресурсу березня 2008 року ВАТ «Мелітопольгаз» отримано 1033933 м3 імпортованого природного газу для нормованих втрат на загальну суму 1215269,96 грн. ( в т.ч. вартість газу без ПДВ - 1012724,97 грн., сума ПДВ - 202544,99 грн.).

Акт прийому-передачі зазначеного газу підписано між ВАТ «Мелітопольгаз» та ДК Газ України» HAK «Нафтогаз України» 30.06.2008 року.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Газ фактично був придбаний та оприбуткований у 1 кварталі 2008 року, що безпосередньо підтверджується змістом і актів приймання-передачі газу, і Актом перевірки (стор.13 Акту перевірки). Послуга з його транспортування також відбулася у 1 кварталі 2008 року, оскільки послуга з транспортування природного газу та поставка цього газу не можуть бути здійснені у різні періоди. Дана обставина, відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94, є підставою для включення суми витрат за придбаний газ до складу валових витрат саме в періоді отримання газу.

Таким чином, висновки Мелітопольської ОДПІ щодо неправомірності віднесення ВАТ «Мелітопольгаз» до складу валових витрат у 1 кварталі 2008 року вартості газу, отриманого від ДК «Газ України» у сумі 6431687,40 грн., є необгрунтованим.

Щодо визнання угод, укладених позивачем з TOB «Агрофермтехніка», TOB «Дельта гарант», TOB «Мелзернопродукт», TOB Торговий будинок «Талісман», TOB Донснабкомплект-2007», нікчемними та зменшення валових витрат на вартість придбаних товарів/послуг.

Відповідно до Акту перевірки діяльність вищезазначених контрагентів ВАТ «Мелітопольгаз» суперечить вимогам ст.42 ГК України, а також моральним засадам суспільства, оскільки вони не здійснювали господарської діяльності, їх правочини не були направлені на реальне настання правових наслідків, а кошти перераховувалися ВАТ «Мелітопольгаз» з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Підставою для таких висновків стали наступні обставини:

-у TOB «Агрофермтехніка» згідно податкової звітності відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме: відсутні необхідні основні фонди та робітники для здійснення діяльності (працювала лише 1 особа);

-у TOB «Дельта гарант» згідно податкової звітності відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме: відсутні необхідні основні фонди та обладнання для здійснення діяльності;

-у TOB «Мелзернопродукт» всі операції визнані нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» на підставі акту Мелітопольської ОДПІ від 24.03.10 № 364/23/35719767 про результати позапланової виїзної перевірки TOB «Торговий будинок «Талісман», який є постачальником TOB «Мелзернопродукт»;

-у TOB Торговий будинок «Талісман» згідно податкової звітності відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а саме: відсутні необхідні основні фонди та обладнання для здійснення діяльності;

-у TOB «Донснабкомплект-2007» відсутні докази поставок продукції, що свідчить про укладання угод цим підприємством без мети настання реальних наслідків. Відповідачем з'ясовано, що операції із придбання запасних частин, отриманих робіт не мали реальний товарний характер, товар не перевозився, не зберігався, послуги по поставці товарів не виконувалися, не виявлена наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Однак, даний висновок відповідача є необґрунтованим виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що непередбачено законодавством.»

Норми чинного законодавства не зобов'язує субєктів господарської діяльності перевіряти своїх контрагентів на предмет того з ким ще вони співпрацюють, де закуповують товар, який мають штат працівників і наявність виробничих потужностей та основних фондів.

Відповідно до п. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Отже, здійснення господарської діяльності одним або двома працівниками, або безпосередньо керівником підприємства без залучення (чи з залученням) трудових, технічних та інших ресурсів не є порушенням вимог чинного законодавства, що регулює питання ведення господарської діяльності. Відповідно відсутні підстави вважати, що укладені угоди не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.199 № 996-ХІV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №996), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону№996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, складені контрагентами, на підставі яких позивачем задекларовано суму валових витрат.

Також, в матеріалах справи містяться документи, що свідчать по використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності та регістри бухгалтерського обліку, зміст яких підтверджує зміну у складі активів підприємства внаслідок такого використання.

Що стосується посилання відповідача щодо відсутності товарно-транспортних накладних, то товарно-транспортні накладні є внутрішнім документом сторін і не свідчать про наявність певних договірних (правових) стосунків між ними.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», яким передбачено застосування ТТН, конкурують з положеннями Закону про прибуток і Закону № 996, які мають вищу юридичну силу, і не відносять товарно-транспортні накладні до обов'язкових документів ведення податкового чи бухгалтерського обліку.

Таким чином, відсутність ТТН при наявності інших первинних документів не може стати належним доказом відсутності факту реальності здійснених операцій.

Також, згідно із ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. № 755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними».

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 року на веб- сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб підприємців, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру контрагенти позивача, на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані належним чином в якості субєктів господарювання. Посадові особи цих підприємств не притягувалися до відповідальності за схилення від сплати податків, доказів іншого відповідачем не надано.

Доказів обізнаності позивача щодо певних обставин здійснення господарської діяльності TOB «Агрофермтехніка», TOB «Дельта гарант», TOB «Мелзернопродукт», TOB Торговий будинок «Талісман», TOB Донснабкомплект-2007» (не знаходження за місцем реєстрації, сплати ними податків, відсутність у підприємств трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання для здійснення фінансово-господарської діяльності тощо) відповідачем суду надано не було.

Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі і за розміщення недостовірних даних в Єдиному державному реєстрі.

Твердження відповідача про те, що первинні документи, видані контрагентами позивача, не мають юридичної сили та не можуть бути підтвердженням факту виконання робіт, а правочини є нікчемними, суд вважає, необґрунтованими та недоведеними з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203 ЦК України ); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6 ст.203 ЦК України).

Згідно із ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в Акті перевірки висновки щодо нікчемності договорів, укладених між позивачем і його контрагентами, та доказів, що вказують на недодержання позивачем під час укладення відповідних договорів вимог ст.203 ЦК України, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням.

Щодо висновків про завищення задекларованих показників у рядку 05.3 Декларації «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості на 1534738,00 грн. у 1 кварталі 2008 року».

На стор.27-28 Акту перевірки Мелітопольська ОДПІ зазначила про порушення у 1 кварталі 2008 року пп. 5.3.9., п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94, оскільки не були надані первинні документи, що підтверджують витрати у сумі 1534738 грн.

Однак, дані висновки є необґрунтованими з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 25/141/06 від 04.10.2006 року був задоволений позов ДК «Газ України» і визнана заборгованість ВАТ Мелітопольгаз».

Відповідно до пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону № 334/94, платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину, такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

ВАТ «Мелітопольгаз» включив до складу валового доходу визнану судом заборгованість перед ДК «Газ України» у сумі 3519813,00 грн. шляхом подання до Мелітопольської ОДПІ 02.04.2007 року Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік. Про наявність такої заборгованості перед ДК «Газ України», яка визнана судом, Мелітопольській ОДПІ було відомо, про що свідчить лист заступника начальника Мелітопольської ОДПІ № 6930/23-711 від 23.03.2007 року.

У першому кварталі 2008 року ВАТ «Мелітопольгаз» була отримана Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.02.2008 р. № 31/19-2015, якою ДК «Газ України» повідомляв про часткове погашення нашої заборгованості, що визнана господарським судом Запорізької області (судове рішення по справі № 25/141/06). Погашення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог було проведено у сумі 1534737,71 грн.

Отже відповідно до вищенаведеного пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону № 334/94 ВАТ «Мелітопольгаз» мав право збільшити у 1 кварталі 2008 року валові витрати на суму погашеної заборгованості у розмірі 1534737,71 грн., що і було зроблено позивачем. При цьому сума погашеної заборгованості була помилково відображена у рядку 04.1 замість рядку 05.3. Помилка була виявлена у 1 кварталі 2010 року в наслідок чого 09.01.2010 року до Мелітопольської ОДПІ був поданий Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з додатку на прибуток за 1 квартал 2008 року.

Таким чином, вищезазначені висновки відповідача є необґрунтованими.

Щодо висновків про завищення задекларованих показників у рядку «5.3 Декларації «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості на 349 449,76 грн. у 2 кварталі 2010 року та на 170 623 грн. у 3 кварталі 2010 року».

На стор.28-29 Акту перевірки відповідач, посилаючись на пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону №334/94, робить висновки про завищення валових витрат у наслідок включення до складу валових витрат сплаченої заборгованості з урахуванням ПДВ.

Однак, як свідчать матеріали справи.

У січні 2010 року ВАТ «Мелітопольгаз» була погашена заборгованість у сумі 2096698,84 грн. у т.ч. ПДВ - 349449,83 грн., яка визнана господарським судом Запорізької області у справі № 25/119/09 (рішення суду від 24.06.2009 року долучено до матеріалів справи).

У лютому 2010 року ВАТ «Мелітопольгаз» була погашена заборгованість у сумі 1023736,90 грн. у т.ч. ПДВ - 170 622,83 грн., яка визнана господарським судом Запорізької області у справі № 25/133/09 (рішення суду від 09.09.2009 року долучено до матеріалів справи).

Відповідно до пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону № 334/94, платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину, такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Отже, визнана заборгованість, в розумінні пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону № 334/94, включає в себе податок на додану вартість, оскільки погашення здійснюється з урахуванням ПДВ. Тому і включення до валового доходу, і включення погашеної заборгованості до складу валових витрат, відбувається саме з ПДВ.

Таким чином з боку ВАТ «Мелітопольгаз» не були допущені порушення норм податкового законодавства при включенні до валових витрат погашеної кредиторської заборгованість, що була визнана судом по справі № 25/119/09 та по справі № 25/133/09.

Щодо застосування штрафних санкцій у сумі 395863,00 грн.

Як зазначено у податковому повідомленні-рішенні від 17.02.2011 року № 0000232301 штрафні санкції нараховані на підставі пп. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання. зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54. 3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість».

Тобто штрафні санкції накладаються на платника податків лише в разі фактичного самостійного донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання. При цьому сума нарахованих штрафних санкцій становить 25% суми нарахованого податкового зобов'язання.

З правового аналізу вищезазначеної норми вбачається, що визначення суми штрафу прямо залежить від суми податкового зобовязання, донарахованого контролюючим органом за підставами викладеними в пп. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, яке і є базовою величиною для розрахунку штрафних санкцій.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З огляду на відсутність факту заниження позивачем податкових зобовязань, безпідставним є також збільшення грошового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями на 395 863,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 17 лютого 2011 року №0000232301.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Мелітопольгаз” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя(підпис)Ю.П.Бойченко