Ухвала суду № 22096365, 05.03.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 березня 2012 року                               Справа № 0870/793/12

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Ойл»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою суду від 02.02.2012 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк до 03.03.2012 для усунення недоліків, а саме, надати докази про сплату судового збору у повному обсязі.

01.11.2011 набрав чинності Закон України «Про судовий збір».

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення відповідача. Таким чином, оскарження зазначеного рішення спрямовано на захист прав позивача у публічно-правових відносинах з метою збереження належного йому майна, оскільки оскаржуване рішення вплинуло на майновий стан позивача, а відтак зазначений позов відноситься до категорії майнових.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною другою цієї статті визначено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору – 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, розмір судового збору, який позивач мав сплатити при зверненні до адміністративного суду з даним позовом, виходячи з розміру майнових вимог, становить по податковим повідомленням-рішенням від 14.10.2011 №00028551601 – 2146 грн.

Кім того, відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Державної податкової інспекції 22.04.1993р. №15 при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)»          Судом встановлено, що позивач додав до позовної заяви документ, яким підтверджується сплата судового збору в розмірі 32,19 грн. (зазначений розмір судового збору передбачений для вимог немайнового характеру) та в розмірі 2 115 грн. Отже загальна сума сплаченого судового збору склала 2147,19 грн.

Судом встановлено, що позивачем надано платіжне доручення № 299 від 29.02.2012 без зазначеної вище відмітки банку. Крім того відповідно квитанції №к19/v/24 від 31.01.2011 судовий збір у розмірі 32,19 грн. сплачений на вже недійсні реквізити сплати державного мита.

          Таким чином, позивачу необхідно надати докази доплати судового збору у розмірі 31 грн., або довіку з державної казначейської служби України в Запорізькій області про зарахування суми державного мита у розмірі 32,19 грн. за квитанцією №к19/v/24 від 31.01.2011.

Також позивачу необхідно надати довіку з державної казначейської служби України в Запорізькій області про зарахування суми державного мита у розмірі 2115 грн., або належним чином оформлене платіжне доручення із зазначеною відміткою банку про зарахування в дохід бюджету.

Таким чином, у термін, встановлений судом позивач не в повному обсязі виправив недоліки позовної заяви, а саме недоплатив судовий збір.

Ураховуючи викладене, суддя вважає за необхідне продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 13.03.2011.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Продовжити позивачеві процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 28.03.2012.

2.У строк до 28.03.2012 привести у відповідність до ст. 106 КАС України позовну заяву.

3. Копію ухвали направити на адресу позивача.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                О.В. Конишева