Постанова № 22095954, 21.02.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року 17:59 Справа № 0870/515/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріУрсуленко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Кліма ТЕК»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя,

про: визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення рішення

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 18.01.2012 р.),

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Кліма ТЕК» (далі позивач, ПП «Кліма ТЕК») до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі відповідач, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002212305 від 04.10.2011 року.

В обґрунтування позову ПП «Кліма ТЕК» посилається на те, що підприємством було правомірно та на підставі вимог Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ при придбанні товарів, робіт (послуг) у ТОВ «Євротрейд Холдинг», оскільки такі суми ПДВ підтверджуються належними, з точки зору законодавства, первинними бухгалтерськими документами та документами податкового обліку та податкової звітності. Також позивач зазначив, що фінансово - господарські операції проведені відповідно умовам укладених Договору підряду № 23/08 від 23.08.2010р та договору №01/10 від 01.10.2010р.

Позивач вважає посилання податкового органу в акті перевірки на нікчемність укладених між позивачем та постачальником правочинів безпідставними, оскільки податковому органу не надано право самостійно визнавати договори платника податків нікчемними. На думку позивача, це є виключною компетенцією суду. За таких обставин, вважає, що не можуть бути допущені в акті перевірки необґрунтовані дані, а також субєктивні припущення перевіряючих, які не мають фактичного підтвердження .

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, зазначивши, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя не має ніяких підстав для визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 213198,75 грн., в тому числі: за основним платежем 170559,00 грн., за штрафними санкціями - 42639,75 грн. та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, зокрема вказав, що перевірка підприємства позивача проведена на підставі постанови слідчого від 23.06.2011р. про призначення документальної позапланової перевірки та акт перевірки складено відповідно до закону. Відповідач вважає, що позивачем порушені вимоги Закону «Про податок на додану вартість».

В ході розгляду справи надав пояснення, що відповідно до акту перевірки №241/23-02/37222018 від 25.03.2011р. ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Євротрейд Холдінг» з питань правильності нарахування сум податкових зобовязань з ПДВ та правомірності формування сум податкового з ПДВ, задекларованих в податкових деклараціях з ПДВ: на підприємстві працює одна особа, відсутні власні або орендовані складські приміщення, виробничі потужності, транспортні засоби для здійснення основних видів діяльності та встановити фактичне місцезнаходження підприємства не виявилося можливим. Здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Євротрейд-Холдінг» не підтверджені належним чином первинними документами. Просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 2205 від 31.08.2011 року, направлень №1617, №1616 від 01.09.2011 року, згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України №2755VІ від 02.12.2010 року та на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Клімат ТЕК» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства при правовідносинах з ТОВ «Євротрейд - Холдінг» за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року. За результатами перевірки складено акт № 313-23-509/33700377 від 14.09.2011 року.

04.10.2011 року позивачем отримано податкове повідомлення - рішення №0002212305 від 04.10.2011 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідно до якого збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на 213198,75 грн., в тому числі: за основним платежем 170 559 грн., за штрафними санкціями 42 639,75 грн.

За висновками акту перевірки, ПП «Кліма ТЕК» в порушення п.п. 7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму 170559 грн., яка не є сумою податку сплаченого (нарахованого ) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Євротрейд Холдінг» згідно нікчемних правочинів та не є підставою для включення до складу податкового кредиту у тому числі по періодах: у серпні 2010р. на суму 19975,00 грн., у вересні 2010р. на суму 13708,00 грн., у жовтні 2010р. на суму 112090,00 грн., у листопаді 2010р. на суму 24786,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням та висновками акту перевірки, підприємство у встановлені законодавством строки зверталося зі скаргою до ДПА у Запорізькій області (№ 49 від 14.10.2011р.) та з повторною скаргою - до ДПА України (№ 59 від 07.12.2011р.). Підприємству відмовлено в скасуванні податкового повідомлення рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0002212305 від 04.10.2011 року.

Не погодившись з вказаним податковими повідомленням-рішенням позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про його скасування.

За результатами перевірки позивача, що проведена ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, встановлено, що у перевіряємому періоді між підприємствами ПП «Кліма ТЕК» та ТОВ «Євротрейд Холдінг» були укладені наступні договори: договір підряду № 23/08 від 23.08.2010 року, за яким позивачем отримано роботи по виготовленню металоконструкцій воздуховодів та договір № 01-10 від 01.10.2010 року, відповідно до якого позивачем отримано товар - кондиціонери, труби, радіатори, дифузори, термоізолятори, бандажна стрічка, повітряно - теплова завіса, вентилятори, та інше.

У акті перевірки контролюючим органом зазначено, що договори укладені з ТОВ «Євротрейд Холдінг» є нікчемними, так як були здійснені без мети настання реальних наслідків та вчинені з порушеннями норм Цивільного кодексу України. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.1,3,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Такі висновки зроблені на підставі інформації, що надійшла від ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, а саме: ДПІ у Заводському районі актом перевірки ТОВ «Євротрейд-Холдінг» (акт №241/23-02/37222018 від 25.03.2011 року) встановлено, що на підприємстві працює одна особа, відсутні власні або орендовані складські приміщення, виробничі потужності, транспортні засоби для здійснення основних видів діяльності, фактичне місцезнаходження підприємства встановити не виявилося можливим. Встановлено порушення ч.1, 3, 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Євротрейд-Холдінг» при придбанні у постачальників та продажу товарів (послуг). Відсутність обєктів оподаткування при придбанні у постачальників та продажу товарів (послуг) покупцям, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

На думку ДПІ ці факти свідчать про відсутність дій спрямованих на фактичне отримання товарів, робіт (послуг), тобто на виконання зобовязань по укладених угодах, та відсутність мети настання правових наслідків. Договори № 23/08 від 23.08.2010 року та № 01-10 від 01.10.2010 року визнані нікчемними на підставі акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя № 241/23-02/37222018 від 25.03.2011 року.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини справи, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що оскаржуване повідомлення-рішення було прийняте виходячи з викладених в акті перевірки висновків щодо завищення ПП «Кліма ТЕК» податкового кредиту на загальну суму 170559,00 грн. у звязку з тим, що договір підряду № 23/08 від 23.08.2010 року та договір № 01-10 від 01.10.2010 року, укладені з TOB «Євротрейд Холдінг» є нікчемними, так як не спричинили реального настання правових наслідків. Тому, відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч.1, 3, 5 ст. 203 ЦК України, такі договори є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

При цьому в акті перевірки не має жодних посилань щодо наявності судових рішень про визнання відповідних договорів та первинних документів бухгалтерського та податкового обліку недійсними, або про встановлення фактів нікчемності таких договорів, обвинувальних вироків судів щодо посадових осіб підприємства ТОВ «Євротрейд -Холдінг». У судовому засіданні таких доказів відповідачем також не було надано.

Суд вважає висновки відповідача щодо нікчемності зазначених правочинів такими, що не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на чинному законодавстві з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частина 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

За частиною другою цієї статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину.

До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п. 5 Постанови від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 13, 5 і 6 ст. 203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

В акті перевірки, підставою визнання договорів недійсними є те, що ці договори не спричиняють реального настання правових наслідків (п.5 ст.203 ЦК України). Проте, виходячи з приписів закону, за цією підставою договір може бути визнано недійсним лише в судовому порядку та лише сторонами договору. При цьому, не зважаючи на цю обставину, відповідачем в акті перевірки необґрунтовано визнано договори недійсними саме з цих підстав.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинам здійсненим з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Тобто, правовою підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність встановлена законом, або судом, а не актами податкової перевірки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У матеріалах справи відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що господарські операції за угодами між ПП «Кліма ТЕК» та ТОВ «Євротрейд Холдінг» не здійснені, та що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що ПП «Кліма ТЕК» від ТОВ «Євротрейд Холдінг» на виконання договору підряду №23/08 від 23.08.2010 року отримано послуги (роботи) по виготовленню металоконструкцій воздуховодів, за договором № 01-10 від 01.10.2010 року отримано товари та за отримані товари, послуги позивач сплатив продавцю в ціні товару, послуг податок на додану вартість.

Також, слід зазначити, що в порушення п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, ДПІ не досліджено саме факт отримання ПП «Кліма ТЕК» виконаних робіт по виготовленню металоконструкцій та отримання товару від ТОВ «Євротрейд Холдінг», не проаналізовано та не розглянуто первинні документи щодо подальшого використання отриманих робіт та товару. Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.

У перевіряємому періоді позивач здійснював господарську діяльність, повязану з будівельними роботами, монтажем систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря та інше. Підприємство мало ліцензію на здійснення будівельної діяльності Серія АВ №118834, строк дії якої з 30.06.2006р. по 30.06.2011р.

ДПІ у Орджонікідзевському районі не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем неотримано товари, послуги від ТОВ «Євротрейд Холдінг». Необґрунтованим є висновок про те, що ПДВ в сумі 170559,00 грн., не є сумою податку сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Євротрейд Холдінг» згідно нікчемних правочинів та не є підставою для включення до складу податкового кредиту.

Позивач надав документальне обґрунтування фактичного здійснення операції по придбанню товарів та робіт (послуг), а саме: договори, видаткові накладні, що підтверджують факт отримання товару, платіжні документи, що підтверджують факт оплати постачальнику, податкові накладні, оформлені належним чином, а також подорожні листи вантажного автомобіля, що підтверджують факт транспортування придбаного товару підприємством - покупцем. Вказані первинні документи долучені до матеріалів справи.

Позивачем також надано документи, щодо подальшого використання товарів, робіт (послуг) у господарській діяльності, а саме - при виконанні договору підряду № 01-9 від 06.09.2010р., укладеного з ЗАТ «Вектор-Інвест», копія якого є у матеріалах справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи первинні документи складені на виконання правочинів, а також документи, що підтверджують подальше використання товарів, послуг придбаних позивачем, суд зазначає, що за формою та змістом вони відповідають вимогам, які чинним законодавством висуваються до первинних документів. Недоліків до змісту або походження зазначені первинні документи не мають, та відповідають вимогам закону.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Тобто, належно оформлені між продавцем та покупцем видаткові накладні акти виконаних підрядних робіт були достатньою законною підставою для позивача відобразити в бухгалтерському та податковому обліку підприємства операції з придбання товару, послуг та реалізації його в подальшому.

Суд зазначає, що позивачем належним чином оформлено господарські правовідносини з контрагентом - постачальником, що не заперечується відповідачем.

Необхідно зазначити, щодо висновку про порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії.

Щодо порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (далі Закон №168/97).

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону №168/97 платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

За приписами пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Згідно п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно підпункту 7.2.6. п. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підприємство ТОВ «Євротрейд-Холдінг» на момент здійснення господарських операцій та виписки податкових накладних мало статус платника податку на додану вартість та, відповідно, присвоєний податковим органом індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, що посвідчувалось відповідним свідоцтвом.

Таким чином, ПП «Кліма ТЕК» при отриманні товарів, послуг від ТОВ «Євротрейд Холдінг» отримано належним чином оформлені податкові накладні, що є первинними документами податкового обліку та підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суд також зазначає, що чинним законодавством України на покупця товару, послуг не покладено обовязку здійснювати контроль та нести відповідальність за дотриманням постачальником вимог податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальника.

З огляду на вищевикладене, доводи податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не знайшли свого підтвердження, позивач мав всі необхідні документи та нормативно обґрунтовані Законом України «Про податок на додану вартість» підстави для відображення сум податкового кредиту по операціях придбання товарів робіт (послуг) від ТОВ «Євротрейд-Холдінг». А тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0002212305 від 04.10.2011 року та сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 213198,75 грн., у т.ч. за основним платежем 170559,00 грн. та штрафними санкціями 42639,75 грн. підлягає скасуванню.

Також, слід зазначати, що відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України, у разі якщо грошове зобовязання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірним і скасувати податкове повідомлення рішення № 0002212305 від 04 жовтня 2011 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у сумі 213198,75 грн., в тому числі за основним платежем 170559,00 грн., за штрафними санкціями 42639,75 грн.

Судові витрати у розмірі 2132,19 (дві тисячі сто тридцять дві гривні девятнадцять копійок) грн. присудити на користь Приватного підприємства «Кліма ТЕК» з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 07 березня 2012 року

Суддя (підпис)Д. В. Татаринов