Постанова № 22093905, 07.02.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/9911/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Господарчук І.В.,

за участю представників позивача, представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Колективного підприємства "Катіль"

до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2011 р. №0000162301, №0000182301, №0000172301,-

встановив:

Колекттивне підприємство"Катіль" звернулося з позовом до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції в про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2011 р. №0000162301, № 0000182301,№ 0000172301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.09.2011 року Баранівською МДПІ була проведена виїзна перевірка КП "Катіль" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року. За результатами перевірки відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення. На думку позивача, ним протягом перевіряємого періоду не допущено порушень Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" і "Про податок на додану вартість", а також Податкового кодексу України, які зазначені в акті перевірки. Позивач вважає, що факти порушень закону є недостовірними та такими що суперечать фактичним обставинам, оскільки всі проведені господарські операції належним чином підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву. Просили в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.09.2011 року Баранівською МДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Колективного підприємтва "Катіль" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, про що складено акт № 239/231/2418291 від 08.09.2011 року (далі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки податковим органом встановлені порушення пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 305283 грн., а також порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.185.1 ст.185, п.194.1 ст.194 Податкового кодексу України , в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 232406 грн..

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення рішення від 23.09.2011 року:

- № 0000162301, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток в сумі 160104 грн. основного платежу та 40026 штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000162301, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток в сумі 268989 грн. та 67247 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000172301, яким визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 232406 грн. основного платежу та 52835,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000182301, яким визначено податкове зобов"язання екологічного податку в сумі 2222,54 грн. основного платежу та 1 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Висновки про заниження податкових зобов"язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість податковим органом зроблено у зв"язку з тим, що підприємством не підтверджено факт отримання паливно-мастильних матеріалів від ТОВ "Незалежна нафтова компанія", оскільки на товаро-транспортних накладних на місці "вантаж одержав" стоїть штамп зовсім іншого суб"єкта господарювання, а саме: штамп ТОВ "Український індустріальний союз".

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що КП "Катіль" без підтверджуючих первинних документів взято до обліку та віднесено до валових витрат вартість придбанного бензину та дизельного палива від ТОВ "Незалежна нафтова компанія" на суму 1268274 грн., а також податкового кредиту на загальну суму 211339 грн..

Крім того, в акті перевірки податковий орган вказує на порушення пп.241.2.1 п.241.2 ст.241, пп.242.1.4 п.242.1 ст.242, п.244.1 ст.244 Податкового кодексу України, в результаті чого КП "Катіль" не нараховано та не сплачено екологічний податок з опотової торгівлі паливом в розмірі 2222,54 грн..

Однак, суд вважає дані висновки відповідача безпідставними, зважаючи на наступні обставини.

Щодо валових витрат, понесених позивачем у зв'язку із придбанням у ТОВ "Незалежна нафтова компанія" нафтопродуктів та формування податкового кредиту по цих господарських операціях.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 цієї статті).

В ході розгляду справи встановлено, що між ТОВ "Незалежна нафтова компанія" (продавець) та КП "Катіль" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № МО-ННК-30/06 від 15.06.2009 року, відповідно до якого продавець зобов"язаний передати у власність покупцю нафтопродукти (далі-товар), а покупець зобов"язується своєчасно прийняти товар і оплатити його на умовах цього Договору.

Відповідно до п.3.3.1 Договору поставка товару продавцем покупцю здійснюється автоцистернами, причіпними цистернами та напівпричипними цистернами, шляхом само вивозу товару покупцем та (або) транспортування товару автотранспортом продавця. Поставка товару шляхом само вивозу здійснюється на підставі належним чином оформленої довіреності покупця (п.3.3.3 Договору). З моменту передачі товару покупцю або перевізнику відбувається перехід права власності на товар і ризик випадкової загибелі (псування) товару переходить від продавця до покупця (п.3.5 Договору).

На виконання умов договору в перевірений період ТОВ "Незалежна нафтова компанія" було передано позивачу паливно-мастильні матеріали, що підтверджується видатковими накладними № РН-0001297 від 13.04.2010 року, № РН-0001386 від 30.04.2010 року, № РН-0001727 від 18.05.2010 року, № РН-0001749 від 21.05.2010 року, № РН-0001766 від 26.05.2010 року, № РН-0001782 від 28.05.2010 року, № РН-0001792 від 31.05.2010 року, № РН-0002072 від 03.06.2010 року, №РН-0002100 від 09.06.2010 року, № РН-0002109 від 10.06.2010 року, № РН-0002121 від 14.06.2010 року, № РН-0002141 від 17.06.2010 року, № РН-0002544 від 02.07.2010 року, № РН-0002613 від 12.07.2010 року, № РН-0002633 від 14.07.2010 року, № РН-0002688 від 22.07.2010 року, № РН-0002701 від 23.07.2010 року, № РН-0002593 від 09.07.2010 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт транспортування нафтопродуктів від ТОВ "Незалежна нафтова компанія" підтверджується наявними в матеріалах справи товаро-транспортним накладними.

Так, відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п.7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива і енергетики, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 02.09.2008р. №8015496 (надалі Інструкція), відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортною накладною у чотирьох примірниках, з яких :

- перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

- другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

- третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу . Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства ( п. 7.5.7. Інструкції ).

Відповідно до п.5.1.1 Інструкції приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.

Представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувався факт наявності на час перевірки у КП "Катіль" товаро-транспортних накладних на перевезення нафтопродуктів. Однак, вони пояснили, що надані документи не відповідали встановленій формі, оскільки в графі "вантаж отримав" стоїть відмітка (штамп) іншого суб"єкта господарювання, а саме: ТОВ "Українськи індустріальний союз", а тому вони не можуть підтвердити факту отримання позивачем нафтопродуктів.

Разом з тим, з наданих копій товаро-транспортних накладних вбачається, що вантажовідправником товару у них зазначено ТОВ "Незалежна нафтова компанія", а вантажоотримувачем - КП "Катіль". Також, пунктом навантаження вказано ТОВ "Український індустріальний союз", де зберігалися нафтопродукти. Вантаж від ТОВ "Незалежна нафтова компанія" отримав правцівник позивача - ОСОБА_1, що також підтверджується копією журналу видачі довіреностей, з якого вбачається, що саме на вказану особу були виписані довіреності на отримання нафтопродуктів від ТОВ "Незалежна нафтова компанія". Крім того, на підтвердження факту отримання та транспотртування товару, позивачем надано копії подорожніх листів та посвідчень на відрядження.

А відтак, за наявності в товаро-транспортних накладних на перевезення нафтопродуктів інших даних щодо отримання КП "Катіль" товару, доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги.

За таких обставин суд вважає, що понесені позивачем витрати підтверджені належним чином складеними первинними документами, а тому податкові повідомлення-рішення від 23.09.2011 року № 0000162301 та № 0000162301 про визначення позивачу податкового зобов"язання з податку на прибуток прийняті з порушенням закону та підлягають скасуванню.

Крім того, правомірність віднесення сум податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ "Незалежна нафтова компанія" підтверджена податковими накладними № 818 від 31.07.2010 року, № 703 від 30.06.2010 року, № 581 від 31.05.2010 року, № 406 від 30.04.2010 року. Розрахунки за отриманий товар проведено в безготівковій формі, що підтверджено копіями платіжнихз доручень, а в ціні товару сплачено ПДВ.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000172301 від 23.09.2010 року про визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість також підлягає скасуванню.

Щодо визначення суми екологічного податку.

Відповідно до п. 240.2 ст. 240 розд. VIII Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива (п. 241.1 ст. 241 ПКУ).

Згідно із п. 241.2. ст.241 ПКУ до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:

- здійснюють оптову торгівлю паливом (пп. 241.2.1. п. 241.2 ст. 241 ПКУ);

- здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у пп. 241.2.1 п. 241.2 ст.241 ПКУ (тобто ті, які здійснюють оптову торгівлю)) (пп. 241.2.2. п. 241.2 ст. 242 ПКУ).

Об'єктом та базою оподаткування податку є, зокрема, обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами (пп. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Тобто, обов'язок обчислення, утримання та сплата до бюджету екологічного податку під час реалізації палива покладається на податкового агента.

А відтак, норми ст. 241 ПКУ звільняють від обов'язку утримувати та сплачувати до бюджету екологічний податок тих суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом, придбаним у оптових постачальників (пп.241.2.2. п.241.2 ст.242 ПКУ).

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, податковим органом зроблено висновок про те, що КП "Катіль" займається оптовою торгівлею паливно-мастильних матеріалів.

Однак, суд не може погодитися з даною позицією відповідача з огляду на наступне.

Згідно Класифікації видів економічної діяльності оптова торгівля - це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, оптовиками-заготівельниками, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції тощо.

Відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" - оптова торгівля - вид економічої діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Згідно з ч.1 ст. 698 Цивільного кодексу України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Тобто, роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві.

З наданого розрахунку екологічного податку вбачається, що КП "Катіль" здійснювалася реалізація палива кінцевим споживачам. Вказана реалізація здійснювалася через автозаправні станції безпосередньо у паливні баки автотраспорту.

Реалізоване паливо позивач придбавав у ТОВ "Незалежна нафтова компанія", а також у ТОВ "Барви 2007", яким були укладені відповідні договори, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що КП "Катіль" не здійснювало оптової торгівлі паливом, а займалося роздрібною торгівлєю ПММ, яке було придбано у оптових продавців, а тому воно звільнене від сплати екологічного податку.

Крім того, доказів того, що КП "Катіль" здійснювало оптову торгівлю ПММ, в порушення ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не надано.

За таких обставин, суд вважає, що податкове зобов"язання зі сплати екологічного податку позивачу визначено безпідставно, а тому податкове повідомлення від 23.09.2010 року № 0000182301 підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст.94 КАС України позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 10 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.86,94,158-162,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати прийняті Баранівською міжрайонною державною податковою інспекцією податкові повідомлення-рішення від 23.09.2011 р. №0000162301, №0000172301, №0000182301.

Відшкодувати Колективному підприємству "Катіль" з Державного бюджету України 10 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 13 лютого 2012 р.