Постанова № 22093545, 07.07.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/4596/11

категорія 14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лавренчук О.В. ,

за участю секретаря - Вітковської Т.С.,

за участю позивача, представника відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Адвоката ОСОБА_1 <Текст >

до Голови Державної податкової адміністрації у Житомирській області Куслія Вадима Олександровича, Першого заступника голови Державної податкової адміністрації у Житомирській області Ревенка Сергія Анатолійовича <Текст >

про відмову направити запитану адвокатським запитом №204-03-11 інформацію, визнання її неправомірною і зобов'язання дати відповідь,-

встановив:

Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Голови Державної податкової адміністративної у Житомирській області Куслія Вадима Олександровича, Першого заступника голови Державної податкової адміністрації у Житомирській області про визнання неправомірною відмову відповідачів направити запитану адвокатським запитом №204-03-11 інформацію і зобов"язання дати відповідь на поставлені в запиті питання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 березня 2011 року позивачем на адресу Голови ДПА у Житомирській області направлено запит про надання інформації, а саме: при визначені розміру і дати збільшення валових витрат у господарських стосунках між продавцями ПММ і ПП "Гермес" яку, із визначених п11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" подій податковий орган брав до уваги, при визначенні результатів проведеної податкової планової перевірки.

04 квітня 2011 року позивачу надано відповідь на його звернення, відповідно до якого податковий орган повідомив позивача про можливість знайти відповіді на задані у запиті запитання у акті перевірки від 15.11.2010 року №1760/05-53/23-20/20415878, рішеннях про результати розгляду скарги Новоград-Волинської ОДПІ від 24.12.2010 року №72337/25 та ДПА у Житомирській області від 10.03.2011 року №5163/Я-С/25-009. У оскаржуваній позивачем відповіді, податковий орган також повідомив, що податковим органом не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи і того самого питання, якщо перше вирішено по суті.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі.

Ухвалою вказаного суду від 10.06.2011 року призначено справу в судове засідання на 11:00 07.07.2011 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні та письмових запереченнях проти задоволення позовних вимог заперечував та пояснив, що дії ДПА області узгоджуються з п.56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого ПП "Гермес" мав право надати органу ДПС разом із скаргою належним чином засвідчені копії документів, розрахунків та інші докази, які могли б вплинути на результати розгляду скарги.

Представник відповідачів пояснив, що відповідь позивачу була надана ДПА області у визначені Законами України "Про інформацію" та "Про звернення громадян" строки, у межах наданих Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Податкового кодексу України повноважень та є вмотивованою та обґрунтованою у зв'язку з чим просив у замовленні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши позивача та представника відповідачів, суд дійшов висновку про відмову в замовленні позову, з урахуванням наступних норм, що регулюють спірні правовідносини та обставин справи.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

дна підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного субєкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обовязковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для реалізації цього принципу-критерію субєкти владних повноважень, в даному випадку відповідачі, мають ретельно дослідити обставини, які зумовили звернення позивача з запитом.

Так, 21 березня 2011 року позивачем у зв'язку з прийняттям ДПА у Житомирській області рішення №5173/Я-С/25-009 від 10.03.11 року, про результати розгляду повторної скарги ПП "Гермес", на підставі ст. 59 Конституції України, ст.6 Закону України "Про адвокатуру" та ст. 9 Указу Президента України від 30 вересня 1999 року №1240/99 "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури", Закону України "Про інформацію", ст. 40 Конституції України, ст.17 Податкового кодексу України направлено запит на адресу ДПА у Житомирській області. Відповідно до запиту, позивач просив податковий орган направити на його адресу наступну інформацію: при визначені розміру і дати збільшення валових витрат у господарських стосунках між продавцями ПММ і ПП "Гермес" яку, із визначених п11.2 ст. 11 Закону України "Про оподакування прибутку підприємств" подій податковий орган брав до уваги, при визначенні результатів проведеної податкової планової перевірки.

Державною податковою адміністрацією у Житомирській області 04 квітня 2011 року за №7209 адвокату ОСОБА_1 надана відповідь, з якої ДПА у Житомирській області повідомило позивача, що він зможе знайти відповіді на свої запитання у акті перевірки від 15.11.2010 року №1760/05-53/23-20/20415878, рішеннях про результати розгляду скарги Новоград-Волинської ОДПІ від 24.12.2010 року №72337/25 та ДПА у Житомирській області від 10.03.2011 року №5163/Я-С/25-009. Окрім цього, звернуто увагу позивача на те, що при поданні скарг, ПП "Гермес" не було позбавлено права подати до ДПС документи фінансово-господарської діяльності. З урахуванням ненадання вказаних документів, при розгляді повторної скарги від 04.01.11 №2-01-11 (вхідний №15/Я-С від 11.01.11) були взяті до уваги матеріали перевірки (акт від 15 листопада 2011 року №1760/05-53/23-20/20415878 із додатками), матеріали розгляду первинної скарги та додані підприємством до скарги документи. ДПА у Житомирській області у запиті повідомило позивача про розгляд повторної скарги платника податків та про винесення рішення від 10 березня 2011 року №5163/Я-С/25-009, згідно якого податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга директора ПП "Гермес" ОСОБА_4 від 04.01.2011 року №2-01-11 - без задоволення. У оскаржуваній позивачем відповіді, податковий орган також повідомив, що податковим органом не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи і того самого питання, якщо перше вирішено по суті.

Перевіряючи повноту, обґрунтованість та законність дій відповідачів при наданні відповіді позивачу, суд враховує наступне.

Статтею 40 Конституції України визначено право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до приписів ст.33 Закону України "Про інформацію" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.

Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.

Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.

Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (ч.1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996, № 393/96-ВР) .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідь на запит позивача від 21.03.2011 року, була надана 04.04.2011 року, тобто у строк визначений Законами України "Про інформацію" та "Про звернення громадян".

Закон України "Про інформацію" № 2657-XII від 02.10.1992 року регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації (далі - Закон).

Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Захист податкової інформації гарантується державою.

Система податкової інформації, її джерела та режим визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами (стаття 25-1 Закону).

Судом встановлено, що з 14.10.2010 року по 10.11.2010 року проведено планову в'їздну перевірку ПП "Гермес" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 року. За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено акт №1760/05-53/23-20/20415878 від 15.11.2010 року, яким встановлені порушення підприємством Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств ", "Про податок на додану вартість".

На підставі встановлених в акті перевірки порушень, винесені податкові повідомлення-рішення від 26.11.2010 року №0013032320/0, від 24.12.2010 року №0013032320/1, від 26.11.2010 року №0013042320/0, від 24.12.2010 року №0013042320/1.

Не погоджуючись з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, директор ПП "Гермес" оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією 24.12.2010 року винесено рішення, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргам без задоволення.

Директор ПП "Гермес" реалізовуючи своє право на оскарження податкових повідомлень-рішень, звернувся з повторною скаргою до Державної податкової адміністрації у Житомирській області, яка своїм рішення від 10.03.2011 року залишена без змін податкові повідомлення-рішення та рішення Новоград-Волинської ОДПІ від 24.12.2010 року, а скаргу - без задоволення.

Позивач звертаючись з адвокатським запитом №204-03-11 до голови ДПА у Житомирській області не врахував наступні норми Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України за №1001 від 23.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №10/18748 від 06.01.2011 року.

Так, абзацом 2 пункту 6 вказаного Положення визначено, що не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті.

З урахуванням того, що запитувана позивачем інформація стосується ПП "Гермес", позивач наділений повноваженнями представляти інтереси вказаного підприємства, що підтверджується дорученням від 17.03.2011 року за №27 та приймаючи до уваги ту обставину, що скарги директора ПП "Гермес" вирішені по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Посилання позивача на ненадання відповідачами відповіді на його запитання, що розцінено ним як відмова в задоволенні запиту не приймається до уваги судом з урахуванням наступного.

Приписами ст. 34 Закону України "Про інформацію" визначено, що відмова в задоволенні запиту доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У відмові має бути зазначено:

1) посадову особу державної установи, яка відмовляє у задоволенні запиту;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови.

З урахуванням того, що відповідь ДПА У Житомирській області від 04.04.2011 року за №4209/10/25-013 не містила необхідних ознак, визначених у названій нормі, суд дійшов висновку про необгрунтованість доводів позивача в частині відмови в задоволенні інформації.

Таким чином, посадові особи ДПА у Житомирській області без зволікань здійснювали заходи щодо вчасного, повного, об"ктивного розгляду заяви позивача та надання відповіді у строки визначені чинним законодавством.

За таких обставин, дії відповідачів відповідають критеріям правомірності дій субєкта владних повноважень, передбаченим ст.2 КАС України, а відтак є правомірними.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли обґрунтовано, з урахування всіх обставин, що мають значення для надання відповіді, а тому позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню .

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд-

постановив:

В задоволенні позову Адвоката ОСОБА_1 до Голови Державної податкової адміністрації у Житомирській області Куслія Вадима Олександровича, Першого заступника голови Державної податкової адміністрації у Житомирській області Ревенка Сергія Анатолійовича про відмову направити запитану адвокатським запитом №204-03-11 інформацію, визнання її неправомірною і зобов'язання дати відповідь.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.В. Лавренчук

Повний текст постанови виготовлено: <Дата >

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.