Постанова № 22093117, 30.06.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 р. справа № 2а/0570/8151/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дмитрієва В.С.

при секретаріСтаростенко О.А.

Краснолиманський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 766, 45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 призначено та виплачено допомогу по безробіттю за період з 01 березня 2010 року по 05 травня 2010 року в сумі 766, 45 грн. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, отриманими від НТУ «Харківського політехнічного інституту», встановлено, що відповідач дійсно навчався на денному відділенні НТУ «Харківського політехнічного інституту» в період перебування на обліку в службі зайнятості. Таким чином, ОСОБА_1 незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 01 березня 2010 року по 05 травня 2010 року в сумі 766, 45 грн.

Також, з метою досудового врегулювання спору Краснолиманським міським центром зайнятості відповідачу був направлений лист №05-12/341 від 25.02.2011 року, в якому був встановлений термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але відповіді не надійшло та сума боргу не сплачена.

Тому просить стягнути з ОСОБА_1 суму безпідставно отриманих коштів у розмірі 766, 45 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про перенесення розгляду справу на іншу дату не заявив. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надіслав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 01 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Краснолиманського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом директора Краснолиманського міського центру зайнятості від 01.03.2010 року №НТ100301 відповідачу з 01.03.2010 року надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 05.05.2010 року №НТ100505 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у звязку з призовом безробітного на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу відповідно до абзацу 5 п.п.1 п. 20 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» з 05.05.2010 року.

За результатами проведення перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному складено Акт №25 від 23.02.2011 року про перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за змістом якого вбачається, що безробітний ОСОБА_1 дійсно навчався в НТУ «Харківського політехнічного інституту» до 14 травня 2010 року і отримав стипендію за січень 2010 року.

Відповідно до довідки про доходи, яка надана НТУ «Харківського політехнічного інституту», студент ОСОБА_1 навчався у Національному технічному університету «Харківського політехнічного інституту», отримав стипендію за січень 2010 року в розмірі 621,69 грн. та був відрахований з 14 травня 2010 року згідно наказу №1016 від 28.05.2010 року.

Згідно наказу директора Краснолиманського міського центру зайнятості від 23 лютого 2011 року №33 прийнято рішення по повернення сум незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття та вартості надання соціальних послуг з гр. ОСОБА_1 за період з 01.03.2010 року по 04.05.2010 року у розмірі 766,45 грн.

На адресу відповідача направлено лист №05-12/341 від 25.02.2011 року, в якому запропоновано у добровільному порядку повернути грошову суму сплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 766, 45 грн.

Однак, на момент судового розгляду справи відповідачем сума сплаченої допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем було особисто підписано заяву, що в даний час він трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно пункту «е» ч. 3 ст. 1 цього Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Краснолиманському міському центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення.

Суд вважає, що відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період з 01 березня 2010 року по 05 травня 2010 року в сумі 766, 45 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Краснолиманського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Краснолиманського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 84401, АДРЕСА_1) на користь Краснолиманського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р №37170001004270 в ГУДКУ Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25774091) грошову суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 766 (сімсот шістдесят шість) гривень 45 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 30 червня 2011 року у присутності представника позивача. У повному обсязі постанова виготовлена 01 липня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.