Постанова № 22092605, 14.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 р. справа № 2а/0570/3045/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКутафіній К.Ю.

за участю представника позивача Свищ О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанов про арешт коштів боржника б/н від 12.01.2012 та 17.01.2012, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанов про арешт коштів боржника б/н від 12.01.2012 та 17.01.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області при примусовому виконанні виконавчого провадження за наказами Господарського суду Донецької області, було винесено постанови від 12.01.2012 та 17.01.2012 про арешт коштів боржника. Вважає, що вказані постанови винесені незаконно, оскільки Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» засновано на підставі Наказу № 99 від 02.04.2011 року Міністерства вугільної промисловості України з метою здійснення некомерційної (без мети отримання прибутку) господарської діяльності, а саме: для організації та контролю за виконанням робіт і заходів з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Донецької області. Форма власності ДП «Донвуглереструктуризація» - загальнодержавна. Фінансово - господарська діяльність ДП «Донвуглереструктуризація» здійснюється відповідно до фінансового плану і плану використання бюджетних коштів. Позивач зазначив, що джерелами фінансування ДП «Донвуглереструктуризація», згідно п.7.12. Статуту, є державні кошти, які виділяються Органом управління майном (Міністерством) через органи Державного казначейства, тому при примусовому стягненні коштів необхідно керуватися Бюджетним кодексом України та Законом України «Про державний бюджет». Позивач вважає, що будь - які зобов'язання, взяті без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися. З наведених підстав просив скасувати постанови про арешт коштів боржника від 12.01.2012 та 17.01.2012.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив скасувати постанови від 12.01.2012 та 17.01.2012 про арешт коштів боржника.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, направив до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

За приписами ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13 грудня 2010 року № 3 судам варто враховувати, що приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Оскаржувані постанови відповідача надійшли на адресу відповідача 27.02.2012 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на постановах. Позовна заява надійшла до суду 06.03.2012р., через що суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Судом встановлено, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області знаходиться зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» за спожиту електроенергію на користь ВАТ «Донецькобленерго» на суму 7327797,89 грн. за наказом господарського суду Донецької області № 7/202 від 27.12.2010, також: виконавчий збір у розмірі 732779,72 грн., витрати на проведення виконавчих дій 54,00 грн. та на користь ДП «Регіональні електричні мережі» на суму 8490140,44 грн. за наказом господарського суду Донецької області № 20/150 від 09.09.2008, також: виконавчий збір у розмірі 849014,04 грн., витрати на проведення виконавчих дій 54,00 грн..

Постановами державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 12.01.2012 та 17.01.2012 року (а.с.15, 16) накладено арешт на кошти боржника, що містяться на всіх рахунках ДП «Донвуглереструктуризація», відкритих в Головному управлінні Державного казначейства України в Донецькій області № 35237002006736, №35247003006736, № 37125004006736, № 90755002006736, № 90765003006736 за відповідним КЕКВ, МФО (834016).

При цьому арешт коштів боржника відповідачем накладений в межах сум, зазначених у відповідних наказах господарського суду.

Суд вважає такі рішення відповідача про накладення арешту на кошти боржника противоправними з огляду на наступне.

Згідно актів звірки розрахунків заборгованості із стягувачам значна сума заборгованості за вищевказаними виконавчими документами на момент накладення арешту вже є погашеною. (а.с. 19-21, 22).

Так, залишок заборгованості за рішенням господарського суду Донецької області № 7/202 від 27.12.2010 перед ПАТ «Донецькобленерго» складає: за реактивну електроенергію складає 147259,03 грн., перевищення договірних величин 2319904,17 грн., пеня 117546,28 грн., 3% річних 22304,51 грн., інфляційні нарахування 28303,41 грн., державне мито 25499,62 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового засідання 235,99 грн., всього сума заборгованості, станом на 01.01.12, складає 2661053,00 грн. (а.с. 19-21).

За рішенням господарського суду Донецької області № 20/150 від 09.09.2008 перед ДП «Регіональні електричні мережі» складає: за реактивну електроенергію складає 45797,47 грн., пеня 234556,74 грн., всього сума заборгованості, станом на 01.01.12, складає 280354,23 грн. (а.с. 22).

Відповідно до Додаткової угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості від 23.01.2012 р. до Договору про постачання електричної енергії № 237-76а від 01.03.2011 р., укладеним між ПАТ «Донецькобленерго» та ДП «Донвуглереструктуризація» (а.с.17-18), заборгованість позивача підлягає реструктуризації та погашенню згідно з узгодженим сторонами графіком з 24.01.2012 р. до 05.12.2012 р.

Позивач листом від 31.01.2012 р. № 01-12/204, який згідно відмітки отриманий відповідачем 01.02.2012 р. (а.с. 23), повідомляв відповідача про те, що 23.01.2012 р. між ДП «Донвуглереструктуризація» та ПАТ «Донецькобленерго» було підписано Додаткову угоду про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за Договором постачання електричної енергії та просили зупинити виконавчі провадження з примусового стягнення заборгованості на користь ПАТ «Донецькобленерго» з наданням доказів щодо розміру фактичної заборгованості позивача.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV в редакції, діючий на час розгляду справи (надалі Закон №606).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За приписами ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Водночас, відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону № 606 сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Стосовно арешту і вилученню майна боржника ст. 57 Закону № 606 передбачає наступне: 1). арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; 2). арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту; 3). постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку суд дійшов висновку, що постанови державного виконавця б/н від 12.01.2012р. (наказ господарського суду Донецької області № 7/202 від 27.12.2010) та 17.01.2012р. (наказ господарського суду Донецької області № 20/150 від 09.09.2008) про арешт коштів позивача винесене без врахування розміру наявної фактичної заборгованості, не відповідають вимогам спеціального Закону № 606, оскільки, в порушення ч. 3 ст. 12 Закону №606, арешт накладений державним виконавцем з перевищенням суми стягнення, що залишилася з урахуванням здійснених розрахунків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

З огляду на вищенаведене, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанови про арешт коштів боржника б/н від 12.01.2012р.17.01.2012 року скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанов про арешт коштів боржника б/н від 12.01.2012 та 17.01.2012 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області б/н від 12 січня 2012р. про арешт коштів боржника у розмірі 8060630,88 грн. при виконанні наказу господарського суду Донецької області № 7/202 від 27.12.2010 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області б/н від 17 січня 2012р. про арешт коштів боржника у розмірі 9339208,48 грн. при виконанні наказу господарського суду Донецької області № 20/150 від 09.09.2008.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (код ЄДРПОУ 32442610) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 14 березня 2012 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 19 березня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Лазарєв В.В.