Постанова № 22091100, 27.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/1298/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретаріСальковій В.О.

за участю

представника позивача не з*явився

представників відповідача Курто О.В., Девідзе О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя до «Підприємства Маріупольського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Іллічівському районі міста Маріуполя звернулась до суду з позовною заявою до «Підприємства Маріупольського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області» про стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не сплатив податкові зобовязання з податку на додану вартість, які виникли внаслідок самостійно визначених податкових зобов*язань, застосування штрафної санкції та нарахування пені, що підлягає сплаті до бюджету. Відповідачем у добровільному порядку до бюджету не сплачена сума податкового зобов*язання, тому позивач просить суд стягнути заборгованість з податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 27 лютого 2012 року залишено без розгляду адміністративний позов Державної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя до Підприємства Маріупольського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області про стягнення коштів в частині стягнення донарахованої штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням №0000012430 від 17 березня 2006 року на суму 48916,52грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Суду надано письмову заяву з клопотанням розглянути справу у відсутності представника.

Представники відповідача позовні вимоги в частині стягнення коштів з рахунків відкритих у установах банку на користь державного бюджету заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 51368,10грн., пеню у сумі 13745,99грн., визнали у повному обсязі. Пояснили суду, що у підприємства виникла заборгованість перед бюджетом у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд встановив:

Відповідач «Підприємство Маріупольського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 26 травня 2000 року, ЄДРПОУ 08679965.

Згідно довідки про заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) Державної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя відповідач «Підприємство Маріупольського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області» станом на 04 січня 2012 року має заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 65114,09грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із п.4.1.4 ст. 4.1 ст. 4 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання не сплачена платником податків у встановлені законом строки, визначаються сумою податкового боргу.

Таким чином, загальна сума заборгованості склала 65114,09грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг частково виник згідно із Законом України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

01.01.2011 року набув чинності Податковий кодекс України, згідно з яким Закон України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” втратив чинність.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, встановлена вище зазначеним законом процедура стягнення податкового боргу застосовуватися не може.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

У відповідності до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Державною податковою інспекцією у Іллічівському районі міста Маріуполя відповідачу були виставлені перша податкова вимога №1/38 від 24 жовтня 2001 року та друга податкова вимога №2/120 від 26 листопада 2011 року, які були отримані посадовими особами «Підприємства Маріупольського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області».

З урахуванням викладених обставин, суд, вважає позов таким, що підлягає задоволенню. Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя до «Підприємства Маріупольського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Підприємства Маріупольського виправного центру управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (ЄДРПОУ 08679965) кошти з рахунків відкритих у установах банку на користь державного бюджету на рахунок №31118029700053, код платежу 14010100, одержувач Державний бюджет Іллічівського району, ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37989721, заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 51368,10грн., пеню у сумі 13745,99грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 27 лютого 2012 року у присутності представників відповідача.

Повний текст постанови виготовлений 02 березня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.