Рішення № 22089907, 19.03.2012, Київський районний суд м. Одеси

_________________

                                                  Справа№1512/2127/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          19.03.2012 року, Киівський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого - судді Таварткіладзе О.М.,

при секретарі – Небесній О. О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ :

          14.02.2012 року Публічне акціонерне товариство «ПРИВАТБАНК»звернулося до суду до ОСОБА_1 з позовом про звернення стягнення на квартиру в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи це тим, що 17.07.2007 року між ПАТ «ПРИВАТБАНК»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір OD30G101420324, згідно якого ПАТ «ПРИВАТБАНК»надав позичальнику кредит в сумі 51360,00 доларів США на строк до 16.07.2037 року під 12.00% річних. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і відповідач 17.07.2007 року уклали договір іпотеки № OD30G101420324. Згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 29.40 кв.м., яка розташова за адресою: Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 58 «б», кв. 44. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2007 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 242400 грн. 00 коп. Зазначеним договором між сторонами, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотеко держателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотеко держатель не надав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотеко держателя та повинне відбувалися на підставі рішення суду. Згідно з ч. 2 ст. 39 ЗУ «про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотеко держателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «про іпотек»та ст. 109 ЖК України –звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 58 «б», кв. 44. Відповідно до кредитного договору № OD30G101420324 ОСОБА_1 зобов*язалася погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених даним договором. Однак зазначені зобов*язання позичальником не виконані, внаслідок чого утворилася заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 22.11.2011 року в сумі 54849,59 доларів США. У відповідності до положень договору іпотеки, ОСОБА_1 у якості забезпечення виконання зобов*язання за кредитним договором передала у іпотеку Банку придбану нею квартиру №44 в будинку № 58 «б»по вулиці Люстдорфська дорога у м. Одесі, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2007. Договором іпотеки № OD30G101420324 від 17.07.2007 року, а також Законом України «Про іпотеку», передбачено право іпотекодержателя у разі невиконання іпотекодавцем своїх зобов*язань –в даному випадку зобов*язань за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Представник позивача ПАТ «ПРИВАТБАНК»в судове засідання не з*явився, повідомлявся, надав заяву про підтримання позову у повному обсязі, просив провадити розгляд справи за його відсутності і у заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

          Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання на 07.03.2012 року о 09-15 г., 19.03.2012 року о 09-30 г. повторно не з*явилася, повідомлялася за адресою реєстрації – Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вул.. Мира, буд. 173, про причини не явки суду не повідомила. Заяв та клопотань про відкладення слухання справи або про слухання справи за відсутністю відповідача ОСОБА_1 до суду не надходило.

Суд, у відповідності з поданою представником позивача письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача.

Суд, з урахуванням повторної не явки відповідача, який є належним чином повідомленим, не повідомлення ним про причини не явки, не надання заяв про розгляд справ за його відсутністю, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів і постановити заочне рішення на підставі наявних доказів у відповідності до правил ст. ст. 169, 224 ЦПК України, приймаючи до уваги, що представник позивача у поданій письмовій заяві про розгляд справи за його відсутності, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, як такий, що заснований на Законі та такий, що частково підтверджується матеріалами справи.

          Суд засновує своє переконання на документах, що оглянуті у судовому засіданні і приєднані до матеріалів справи, а саме: кредитному договорі № OD30G101420324 від 17.07.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»та ОСОБА_1 за яким остання взяла у кредит у розмірі 51360,00 доларів США на строк до 16.07.2037 року під 12,00% (а. с. 9-11); договором іпотеки № OD30G101420324 від 17.07.2007 року згідно якого ОСОБА_1 у якості забезпечення виконання зобов*язання за кредитним договором передала у іпотеку Банку придбану нею квартиру №44 в будинку № 58 «б»по вулиці Люстдорфська дорога у м. Одесі (а. с. 12-14) розрахунком заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»станом на 22.11.2011 року (а. с. 4-5); повідомленням ОСОБА_1 про необхідність сплати заборгованості (а. с. 7); заставної серії ПБ №9006997 (а. с.15); копія паспорту ОСОБА_1 (а. с. 15)

          Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно ч. ч. 1-3 ст. 20 Закону України «Про іпотеку» заставна - це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю.

Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов'язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються. Попередній власник заставної на вимогу нового власника зобов'язаний передати новому власнику документи та інформацію, які є важливими для здійснення прав, що випливають із заставної. Після видачі заставної виконання основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної. Звернення стягнення на предмет іпотеки власником заставної здійснюється у порядку, встановленому розділом V цього Закону.           Згідно ст. 27 Договору іпотеки звернення стягнення на Предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

-          Переходу до Іпотекодержателя прва власності на предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов*язаний повідомити Іпотекодавця; або

-          продажу Предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах визначених на власний розсуд Іпотекодержателя і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця у тому числі отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

          Згідно ст. 39 ч.1 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається також і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; Згідно ст. 38 Закону України «Про іпотеку»якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 42 Закону України «Про іпотеку» боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними. Якщо інше не встановлено іпотечним договором, у разі коли основне зобов'язання підлягає виконанню частинами, боржник може скористатися правом, встановленим частиною першою цієї статті, один раз на рік або двічі протягом строку дії основного зобов'язання. В разі перевищення цих показників боржник має право припинити реалізацію предмета іпотеки лише шляхом повної сплати решти суми за основним зобов'язанням.           Згідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.           Суд вважає доведеним, що: - між ПАТ «Приватбанк»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір - боржником у якості належного виконання зобов*язань перед Банком за кредитним договором у іпотеку передавалася квартира №44 в будинку № 58 «б»по вулиці Люстдорфська дорога у м. Одесі, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2007 року, що відображено в укладеному іпотечному договорі між ПАТ «Приватбанк»та ОСОБА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2; - у боржника існує заборгованість за кредитним договором перед Банком - боржнику направлялася вимога про необхідність виконання зобов*язання за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. - боржник не відреагував належним чином на направлену за його адресою вимогу про необхідність виконання зобов*язання за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки; - допущене боржником порушення основного зобов*язання та існування заборгованості за кредитним договором завдає збитків іпотекодержателю                      Суд набуває висновку про відсутність юридичних підстав для відмови у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 29.40 кв. м., яка розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 58 «б», кв. 44           Згідно довідки (виписки з домової книги про склад сім’ї та реєстрацію) дільниці № 6 КП ЖКС «Вузівський» від 05.03.2012 року, вбачається, що особовий рахунок квартири № 44 в будинку № 58 «б»по вулиці Люстдорфська дорога у м. Одесі відкритий на громадянку ОСОБА_1, але за зазначеною адресою ніхто не зареєстрований, у тому числі і відповідач, яка має проживає у даній квартирі без реєстрації. Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Отже позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»в частині виселення відповідача та інших мешканців з спірної квартири ґрунтуються на діючому законодавстві.           В той же час не можуть бути задоволені позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1 та інших осіб щодо зняття їх з державної реєстрації по квартирі № 44 в будинку № 58 «б»по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі, оскільки жодна особа в тому числі і ОСОБА_1 у даній квартирі незареєстрована.           Також суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору (державного мита) при зверненні до суду з позовом в сумі 3219 грн. 00 коп. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 20, 33, 38, 39, 42 Закону України «Про іпотеку ст. ст. 15, 16, 525, 526, 527, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України ст. ст. 60, 88, 169, 208, 209, 212, 213, 215, 218, 224, 225, 226, 227 ЦПК України, суд – ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про звернення стягнення –задовольнити частково.

Звернути в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № OD30G101420324 від 17.07.2007 року в сумі 54849,59 доларів США, стягнення на предмет іпотеки: квартиру загальною площею 29.40 кв. м., яка розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 58 «б», кв. 44, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством ОСОБА_3 «Приват Банк»(49094; м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити з квартири № 44 в будинку № 58 «б»по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі Філіпчук ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших осіб які проживають у даній квартирі.

В решті позову - відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати у вигляді судового збору сплаченого при звернені до суду з позовною заявою в сумі 3219 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача (відповідачів) протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем у загальному порядку лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а позивачем –у загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя :                                         Таварткіладзе О. М.